АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/793/159/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.186 ч.2 КК України Бурлака А.І.
Доповідач в апеляційній інстанції Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" лютого 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Неділька М.І., Суходольського М.І.
за участю прокурора Ємельянової О.В.
розглянула кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та прокурора Мовчана О.М., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 03 грудня 2012 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець
с.Терешківці Горохівського району Волинської
області, громадянин України, проживаючий:
АДРЕСА_1 раніше судимий:
20.02.2003 року Смілянським міським судом Черкаської області за ст.117 ч.3 КК України, на підставі ст.44 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
11.07.2003 року Придніпровським районним судом м.Черкаси за ст.ст.115 ч.1, 185 ч.1 КК України на 7 років позбавлення волі, на підставі ст.43 КК України частково приєднано невідбуте покарання у вигляді 2 роки позбавлення волі та остаточно призначено до відбуття покарання 9 років позбавлення волі;
28.10.2004 року Придніпровським районним судом м.Черкаси за ст.391 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбутий строк у виді 6 років 6 місяців та остаточно призначено до відбуття покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі,
28.03.2012 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання
засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.
Вирішені питання про речові докази.
ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він повторно, 17.07.2012 року близько 18 години, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_2, скоїв грабіж ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, поєднаний із застосуванням насильства, який не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Так, він у вказаний час та місці, з метою заволодіння чужим майном, підійшов ззаду до ОСОБА_4 та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого і виразилося в умисному нанесенні кількох ударів кулаками в область голови, чим завдав потерпілому фізичного болю, відкрито, умисно, з корисливих мотивів, заволодів чужим майном, а саме: з кишені штанів витягнув мобільний телефон, марки «Самсунг GT-C3010» вартістю 710 грн., з сім-картою «Київстар» вартістю 25 грн., на рахунку якої були кошти в розмірі 27 грн., та з іншої кишені штанів витягнув гроші в сумі 650 гривень, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1412 гривень, і з викраденим з місця скоєння злочину зник.
Засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію, вказує, що злочину він не вчиняв, потерпілого раніше не знав, на місці подій опинився випадково. Був очевидцем, коли невідомий йому хлопець, з яким він тільки що познайомився, бився з потерпілим, а потім втік. На місці події він, ОСОБА_3, знайшов мобільний телефон. Потім прийшов син потерпілого, забрав телефон, повів у двір будинку і там вони з батьком побили ОСОБА_3 та оговорили його перед працівниками міліції.
Прокурор Мовчан О.М., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, просить вирок скасувати з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного злочину та особі засудженого внаслідок м'якості і постановити новий вирок, яким визнати винним та призначити покарання ОСОБА_3 за ст.186 ч.2 КК України - 5 років 6 місяців позбавлення волі. Вважає, що при призначенні покарання суд не в достатній мірі врахував суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_3 злочину, який відноситься до категорії тяжких, засуджений раніше притягувався до кримінальної відповідальності і знову вчинив тяжкий злочин, поєднаний з насильством, всілякими шляхами намагався уникнути відповідальності за вчинене.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Ємельянової О.В., яка не підтримала апеляцію прокурора Мовчана О.М., пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію, просив визнати його невинним, або ж пом'якшити покарання, врахувавши, що він хворіє на туберкульоз, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та прокурора не підлягають до задоволення.
Винність засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено при встановлених у вироку обставинах та кваліфікація його дій за ч.2 ст.186 КК України підтверджена доказами, зібраними і перевіреними в передбаченому законом порядку. Потерпілий ОСОБА_4 на досудовому слідстві і в судовому засіданні пояснював, що 17.07.2012 р. близько 18 год. він повертався з роботи додому, коли підходив до хвіртки, то побачив, що за ним йшов чоловік, зовні схожий на цигана, коротко стрижений, волосся чорне, одягнений в синю футболку. Цей чоловік зайшов за ним на подвір'я та з невідомих причин вдарив кулаком в обличчя від чого він впав на землю, останній засунув руку до правої кишені, забрав у нього мобільний телефон «Самсунг С-3010», потім з лівої кишені забрав гроші в сумі 650 гривень, при цьому порвав йому кишені штанів. Після цього нападник почав тікати. Через хвилину вибіг його син ОСОБА_5. Він розповів про те, що сталося, показав синові чоловіка, який його пограбував. Син пішов за даним чоловіком, затримав його і викликав працівників міліції. Цей чоловік витяг із своєї кишені його мобільний телефон і показав синові.
Свідок ОСОБА_6 в ході досудового слідства та в судовому засіданні пояснив, що 17.07.2012 року близько 18 години знаходився дома. Його покликала мати та повідомила, що батька б'є невідомий та засовує руки до кишені штанів. Він одразу вибіг на вулицю і побачив, що батько сидить на землі, його штани пошкоджені, сумка брудна і лежить поруч, а батько був подертий, «ніби його тягли по асфальту». Батько повідомив, що його пограбував невідомий чоловік, зовні схожий на цигана, забрав мобільний його телефон та гроші в сумі 650 грн. Вони підійшли до хвіртки і батько вказав йому на чоловіка, який переходив дорогу, який дійсно був схожий на особу ромської національності, одягнений у синю футболку, чорні штани. Він підбіг до вказаного чоловіка, взяв його за футболку та попросив показати, що у того у кишенях. Останній достав два мобільних телефони, серед яких він одразу упізнав телефон батька марки «Самсунг С-3010».
Свідок ОСОБА_7 в ході досудового слідства пояснила, що 17.07.2012 року близько 18 години вона знаходилася на лавці біля свого під'їзду, коли почула крики чоловіків, відразу встала з лави та пішла подивитись, що трапилося. Вона побачила її сусіда - ОСОБА_4, який звав на допомогу та біг до під'їзду, позаду нього біг невідомий чоловік, циганської національності, який був одягнений в синю футболку та чорні штани, невеликого зросту з чорним волоссям. Він бив ОСОБА_4 кулаками. Потім він підбіг та почав руками проникати до кишень штанів ОСОБА_4, після чого ударив сусіда, який упав. Далі вона побачила дружину ОСОБА_4 та крикнула, що б'ють ОСОБА_4. Через хвилину з під'їзду вибіг син ОСОБА_8 - ОСОБА_5. Він підбіг до батька, підняв його та провів до хвіртки та показав рукою в сторону магазину «Бахус», ОСОБА_6 побіг туди. Далі вона пішла до своєї квартири. Вказані покази були досліджені та оголошені в судовому засіданні.
Також винність засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджується: протоколом очної ставки від 19.07.2012 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 05.09.2012 року свідку ОСОБА_7
Пояснення засудженого апеляційному суду, що потерпілий з сином та свідок ОСОБА_7 оговорили його, є безпідставними.
Суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст.65 КК України. Врахував характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу підсудного, який за місцем відбування попереднього покарання характеризується негативно.
Обставин, що пом'якшують покарання, суд не вбачає.
Обставину, що обтяжує відповідальність засудженого, суд врахував вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Суд також взяв до уваги вчинення ОСОБА_3 тяжкого злочину, раніше він притягувався до кримінальної відповідальності, відбував покарання у місцях позбавлення волі, однак належних висновків для себе не зробив і знову вчинив умисний тяжкий злочин, а тому призначив покарання у виді реального позбавлення волі.
Доводи прокурора про м'якість призначеного засудженому покарання, а засудженого про надмірно суворе йому покарання, є непереконливими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України (1960 р.), колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляції засудженого ОСОБА_3 та прокурора Мовчана О.М., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 03 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя Г.К. Тапал