Справа № 2-871-2008 р.

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

07 СЕРПНЯ 2008 РОКУ     САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

       

                    У СКЛАДІ:       СУДДІ                                                  БУШУЛЯНА В.І.,

                                               ПРИ СЕКРЕТАРІ                              КОРЖАН О.В.,

                                                                                     

РОЗГЛЯНУВШИ У ВІДКРИТОМУ СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ В С.М.Т. САРАТА В ЗАЛІ СУДУ ЦИВІЛЬНУ СПРАВУ ЗА ПОЗОВНОЮ ЗАЯВОЮ

 

ОСОБА_1

ДО

САРАТСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З ВИКЛИКОМ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ, ЯКА НЕ ЗАЯВЛЯЄ

САМОСТІЙНІ ВИМОГИ, ЩОДО ПРЕДМЕТУ СПОРУ:

БАСЮК ВАЛЕНТИНИ ІВАНІВНИ

ПРО

ВИЗНАННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО,

 

СУД

В С Т А Н О В И В :

 

Позивачка звернулася до суду з позовом, вказуючи, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Її матір'ю є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, яка подарувала їй, квартиру загальною площею 76 м², жилою площею 46,7 м², яка складається з коридору 1-1, площею 7,5 м², ванної 1-2, площею 7,8 м², жилої кімнати 1-3, площею 16,7 м², кухні 1-4, площею 13,4 м², жилої кімнати 1-5, площею 14,6 м², жилої кімнати 1-6, площею 15,4 м², а також прибудови до квартири: тамбура - «а», підвалу - «а-1», гаража - «Б», сараю - «В», 1/3 вбиральні - «Д», 1/3 надвірних споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

13 червня 2007 року, було укладено договір дарування, який був посвідчений державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області і зареєстровано у реєстрі нотаріальних дій за № 2053, після чого 15 серпня 2007 року, було зареєстровано в Саратському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості Одеської області.

Однак вищевказаний договір дарування не включає в себе частину майна, а саме: веранда, тамбур - «а», підвал - «а-1», гараж - «Б», сарай - «В», 1/3 вбиральні - «Д», 1/3 надвірних споруд, що порушує права власника позивачки, оскільки ОСОБА_2 володіла цими приміщеннями, які фактично передала позивачці.

Так як ОСОБА_2 втрачено частину документів щодо майна та за станом здоров'я вона не має можливості поновлювати документи та звертатись до нотаріусу для оформлення договору, а крім того, відповідач відмовляється укладати договір в нотаріальному порядку, тому позивачка вимушена звертатися до суду.

 

 

 

У зв'язку з викладеним позивачка просила суд визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке складається з: веранди, тамбура - «а», підвалу - «а-1», гаража - «Б», сараю - «В», 1/3 вбиральні - «Д», 1/3 надвірних споруд, що розташовані в АДРЕСА_1.       

 

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила суд його задовольнити.                                                                    

 

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла письмова заява з проханням слухати справу у його відсутність, позов визнав повністю та не заперечував проти його задоволення.

 

Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні, позов визнала та не заперечувала проти його задоволення.

 

Заслухавши позивачку, третю особу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

 

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, зв'язані з набуттям права власності на нерухоме майно, тому необхідно керуватися Цивільним Кодексом України.

 

Відповідно до ст. 41 Конституції України, - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю…. Ніхто не може були протиправно позбавлений права власності…      

 

Згідно ст.ст. 4 ч. 1, 19 п. 3, 48 п. 2 Закону України «Про власність», - власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном…Громадяни мають право відчужувати належне їм майно… Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права…

 

Відповідно ст.ст. 317, 321 ч. 1 ч. 2, 328, 392 ЦК України, - власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

 

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, (а.с.17), матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є ОСОБА_2.

 

Як видно з копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, (а.с.16), видно, що 01 червня 1989 року в у відділені РАЦС м. Євпаторії АР Крим, було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, актовий запис № 538, після чого їй було присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_1.

 

 

 

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, від 01 вересня 1998 року, (а.с.7), ОСОБА_2 отримала спадщину за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року і їй у приватну власність були передані: квартира загальною площею 76 м², жилою площею 46,7 м², яка складається з коридору 1-1, площею 7,5 м², ванної 1-2, площею 7,8 м², жилої кімнати 1-3, площею 16,7 м², кухні 1-4, площею 13,4 м², жилої кімнати 1-5, площею 14,6 м², жилої кімнати 1-6, площею 15,4 м², а також прибудови до квартири: тамбур - «а», підвал - «а-1», гараж - «Б», сарай - «В», 1/3 вбиральні - «Д», 1/3 надвірних споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

 

Виконавчий комітет Саратської селищної ради Одеської області своїм рішенням      № 198, від 25 вересня 1997 року, (а.с.15), дав згоду на узаконення ОСОБА_2 самовільно побудованої веранди, розташованої АДРЕСА_1.

 

Згідно договору дарування, (а.с.8), 13 червня 2007 року, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 квартиру загальною площею 76 м², жилою площею 60 м², що знаходиться в АДРЕСА_1. Вказана квартира належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріально посвідченого нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори, 01 вересня 1998 року за реєстром № 2447, (а.с.7).

 

Відповідно до копії технічного паспорту, (а.с.11-14), власником квартири АДРЕСА_1, є ОСОБА_1.

 

Суд вважає, що в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що в договорі дарування, від 13 червня 2007 року, державним нотаріусом помилково не були внесені будівлі і споруди, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, від 01 вересня 1998 року. Тому, суд вважає, що позивачка є власницею нерухомого майна, яке складається з: веранди, тамбура - «а», підвалу - «а-1», гаража - «Б», сараю - «В», 1/3 вбиральні - «Д», 1/3 надвірних споруд, що розташовані в АДРЕСА_1, і за нею необхідно визнати право власності на вищевказані будівлі і споруди.

 

КЕРУЮЧИСЬ СТ. 41 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, СТ.СТ. 4 Ч. 1, 19 П. 3, 48 П. 2 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВЛАСНІСТЬ», СТ. СТ. 317, 321, 328, 392 ЦК УКРАЇНИ, СТ. СТ. 3-8, 10, 11, 60, 174, 212-215, 218, 294 ЦПК УКРАЇНИ,

 

СУД

В И Р І Ш И В :

 

ПОЗОВНУ ЗАЯВУ ЗАДОВОЛЬНИТИ ПОВНІСТЮ. ВИЗНАТИ ЗА ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 РОКУ НАРОДЖЕННЯ, МЕШКАНКОЮ М. ОДЕСА, ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО, ЯКЕ СКЛАДАЄТЬСЯ З: ВЕРАНДИ, ТАМБУРА - «а», ПІДВАЛУ - «а-1», ГАРАЖА - «Б», САРАЮ - «В», 1/3 ВБИРАЛЬНІ - «Д», 1/3 НАДВІРНИХ СПОРУД, ЩО РОЗТАШОВАНІ В АДРЕСА_1.

 

ЗАЯВА ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ МОЖЕ БУТИ ПОДАНА ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЧЕРЕЗ САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРОТЯГОМ  ДЕСЯТИ ДНІВ З ДНЯ ПРОГОЛОШЕННЯ РІШЕННЯ.

 

 

 

АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА НА РІШЕННЯ СУДУ  ПОДАЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ  ДВАДЦЯТИ ДНІВ ПІСЛЯ ПОДАЧІ ЗАЯВИ ПРО АПЕЛЯЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ ДО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

 

 

СУДДЯ