Справа № 121/789/13- к

1-кп/121/33/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 року           Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі судді:                                                             Переверзєвої Г.С.

при секретарі:                                                             Тохтамиш Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду матеріали кримінального провадження № 12012130800000187 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 3, не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_7, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України,

за участю прокурора Противенського А.Л., потерпілого ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, суд

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2012 року приблизно о 01 годині обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2, перебуваючи на прибудинковій території будинку № 17 по вул. Джерельна смт Кореїз в м. Ялта, за попередньою змовою між собою, незаконно заволоділи стоячим на даній прибудинкової території належним ОСОБА_3 автомобілем НОМЕР_1 вартістю 48000 гривень. Ключем від замка запалювання, який знайшли в салоні автомобіля, завели автомобіль і поїхали на ньому в сторону м. Ялти, але по дорозі були затримані працівниками міліції.

Скоєне обвинуваченими слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені свою вину визнали в повному обсязі та пояснили, як і за яких обставин вони за попередньою змовою незаконно заволоділи автомобілем потерпілого ОСОБА_3. У скоєному розкаюються, з цивільним позовом потерпілого погодилися.

Показання обвинувачених є добровільними, узгоджуються з викладеними в описовій частині обвинувального акту та вироку обставинами, які ніким не оспорюються, є конкретними за змістом і не викликають сумнівів в їх істинності.

Суд, відповідно до положення ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, обмежив обсяг досліджуваних доказів допитом обвинувачених, потерпілого, дослідженням письмових доказів і даних, що характеризують обвинувачених . Права останнім відповідно до ст. 42 КПК України та ст. 63 Конституції України роз'яснені і зрозумілі. Також роз'яснено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і наслідки ст. 349 КПК України.

Крім того, вина обвинувачених доведена:

- заявлением потерпевшего ОСОБА_3 о совершенной краже принадлежащего ему автомобиля НОМЕР_2 (а.с. 22);

- протоколом осмотра автомобиля НОМЕР_2, обнаруженного на участке дороги Гаспра-Кореиз (а.с. 23-24);

- сохранной распиской ОСОБА_3 в получении принадлежащего ему автомобиля НОМЕР_2 (а.с. 25).

Наведені докази свідчать про винність обвинувачених у скоєному злочині.

Згідно ч. 1 ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Даний злочин відноситься до розряду тяжких.

В якості пом'якшуючих вину обставин для обох обвинувачених суд розцінює: визнання вини, щире розкаяння, перше притягнення до кримінальної відповідальності. Збиток в основному відшкодований, машина повернута потерпілому. Позов на суму 1500 гривень за шкоду, заподіяну незначним пошкодженням машини вони визнали, згодні відшкодувати

Обтяжуючих обставин не встановлено.

Як особистість, обвинувачені характеризуються наступним чином: обидва не судимі, не працюють, за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, ОСОБА_1 – негативно, обидва на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають (а.с. 58, 61, 57, 62).

Враховуючи тяжкість скоєного, суд вважає, що покарання слід призначити у вигляді позбавлення волі, але, з огляду на сукупність пом'якшувальних вину обставин і дані, що характеризують особи обвинувачених, які істотно пом'якшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 75 КК України від покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід звільнити з випробуванням, поклавши на них обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ст. 76 КК України.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Цивільний позов потерпілого у сумі 1500 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він підтверджений матеріалами справи та визнаний обвинуваченими.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення вол.

У відповідності зі ст. 75, КК України від призначеного покарання його звільнити, призначивши випробувальний строк у три роки.

На підставі ст. 76 п.п. 2, 3 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд скасувати по вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

У відповідності зі ст. 75, КК України від призначеного покарання його звільнити, призначивши випробувальний строк в два роки.

На підставі ст. 76 п.п. 2, 3 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 . - підписку про невиїзд скасувати по вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (паспорт і ідентифікаційний номер відсутні) та ОСОБА_2 (НОМЕР_3 від 19.02.2007 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь ОСОБА_4 Грігоревіча 1500 (одну тисячу п’ятсот) гривень.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_5, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 25, 64) – залишити у останнього за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів: для засуджених з моменту вручення їм копії вироку, для останніх учасників процесу – з моменту його оголошення, через Ялтинський міський суд.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку у Ялтинському міському суді.

                                                            Суддя: