Справа № 1705/1737/2012
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2013 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:
головуючого судді Б. Г. Юзьвяк
при секретарі Свирида М.І.
за участю прокурора Суржук С.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, громадянина України, раніше судимого:
- 15.07.2004 року Дубенським міським судом Рівненської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільненого від покарання з іспитовим строком 3 роки;
- 16.11.2005 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.187, ст.ст.70,71 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 3 місяці з конфіскацією всього майна, за ухвалою Рівненського апеляційного суду від 14.02.2006 року вирок змінено і призначено остаточне покарання у вигляді 7 років 2 місяців позбавлення волі;
- 25.04.2012 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ст.395, ч.1 ст.263 КК україни до 2 років 20 днів позбавлення волі;
- 16.08.2012 року Здолбунівським районним судом Рівненської області за ч.1 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 20 днів позбавлення волі;
- 05.11.2012 року Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за ч.2 ст.297, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
20 березня 2012 року близько 00 годин 15 хвилин ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з приміщення залізничного вокзалу станції Дубно Львівської залізниці, таємно викрав сумку спортивного типу вартістю 68 гривень, в котрій знаходились спортивний костюм вартітсю 128 гривень, джинси вартістю 64 гривні, кофта вартістю 30 гривень, сумочка із засобами особистої гігієни вартістю 30 гривень, зарядний пристрій до мобільного телефона вартістю 24 гривні, чоботи (берци) вартістю 100 гривень, а всього майна на загальну суму 444 гривні, що належало ОСОБА_2.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю та дав наступні покази. 20 березня 2012 року біля півночі, він біля залізничного вокзалу м.Дубно зустрів свого знайомого Касько, з яким пішов до приміщення вокзалу. Там сидів незнайомий чоловік, біля якого стояла спортивна сумка. Біля 00 годин 15 хвилин, цей чоловік вийшов з приміщення вокзалу на вулицю, а сумку залишив без нагляду. Скориставшись цим, ОСОБА_1 викрав цю сумку та вийшов з нею на вулицю за приміщення вокзалу. Там подивився що є у сумці, звідти витягнув чоботи (берци), які заховав, а сумку з іншим майном так і залишив там. В подальшому працівникам міліції показав, де саме заховав чоботи, які були вилучені. На час викрадення Касько теж пішов на двір і викрадення не бачив.
Відповідно до ст.299 КПК України судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі крім показань підсудного, та документів, що характеризують його особу. При цьому суд переконався, що підсудний не заперечує проти дослідження інших доказів добровільно, підстав для сумніву в добровільності та істинності його позиції немає.
Оцінивши зібрані і перевірені в судовому засіданні докази з точки зору їх достовірності, достатності та допустимості, суд дійшов висновку, що злочин мав місце, скоїв його підсудний ОСОБА_1, а його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні міри покарання суд враховує обставини, що пом'якшують покарання – щире розкаяння у скоєному злочині. Обставиною, що обтяжує покарання є рецидив злочинів. Суд враховує особу підсудного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і відбував покарання у місцях позбавлення волі.
Враховуючи дану сукупність обставин що пом’якшують та обтяжують покарання, даних що характеризують особу, суд приходить до висновку що перевиховання підсудного можливе лише в ізоляції від суспільства.
ОСОБА_1 останній раз був засуджений за вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 05.11.2012 року за ч.2 ст.297, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, де об'єднано покарання і за попередніми вироками.
Отже в цьому випадку необхідно врахувати цей вирок та призначити покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України.
Цивільний позов в межах 344 гривень підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,
З А СУ Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дубенського міськрайонного суду від 05 листопада 2012 року і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 9 (дев'ять) місяців.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити – взяття під варту.
Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з 25.04.2012 року.
Речові докази по справі – поліетиленовий кульок з чоботами, залишити в користування потерпілого ОСОБА_2
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 344 (триста сорок чотрири) гривні у відшкодування заподіяної шкоди.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Рівненської області, протягом 15 діб з моменту проголошення вироку, через Дубенський міськрайонний суд.
Суддя :