Справа № 585/293/13- к

Номер провадження 1-кп/585/17/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Шунько Г.О.

при секретарі - Грабарь Л.В.

з участю прокурора - Труба А.В.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засідання м. Ромни кримінальне провадження за

№ 12012200100000183 відносно підзорюваного:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, ідентифікаційний код платника податків № НОМЕР_1,

раніше судимого: 28 квітня 2010 року Роменським міськрайонним судом Сумської області до 3-х місяців арешту, звільнений по відбуттю строку покарання 01 липня 2010 року,

у скоєнні злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2013 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Під час проведення підготовчого судового провадження потерпілий та обвинувачений звернулися до суду з клопотанням про затвердження угоди про примирення відповідно до якої:

04 грудня 2012 року близько 19 год. 00 хвилин ОСОБА_2 прийшов до сусідки ОСОБА_3, в АДРЕСА_2, де зустрів знайомого ОСОБА_4 і разом стали розпивати спиртні напої. Близько 23 години ОСОБА_5 пішов відпочивати до іншої кімнати, а свій мобільний телефон марки «Samsung Gelexi GT-S5830» залишив на столі в кімнаті де перебував ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Як тільки з кімнати вийшла ОСОБА_3, у ОСОБА_2 виник умисел скоїти крадіжку вищевказаного мобільного телефону. Пересвідчившись в тому що його протиправні дії непомітні для сторонніх осіб, з метою реалізації злочинного наміру, шляхом вільного доступу, ОСОБА_2 скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Samsung Gelexi GT-S5830» вартістю 1139 грн., з флеш-картою на 8 Gb вартістю 90 грн., та з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС», чим завдав матеріальні збитки потерпілому на загальну суму 1229 грн.

Своїми протиправними діями ОСОБА_2 скоїв злочин передбачений ст. 185 ч. 1 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

26 лютого 2013 року між обвинуваченим та потерпілим укладено Угоду про примирення, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.185 КК України, розміру майнової шкоди, спричиненої потерпілому, в сумі 1229 грн., які добровільно відшкодовані обвинуваченим, а також щодо покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 у вигляді 100 годин громадських робіт.

ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину повністю визнав, матеріальні збитки потерпілому відшкодував, а тому просив суд затвердити досягнуту між ним та потерпілим угоду про визнання винуватості, на укладення якої він добровільно погодився і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та закону. Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України.

Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди між обвинуваченим та потерпілим.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_4 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 26 лютого 2013 року про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_4 відповідно до якої:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 100 (сто) годин громадськіх робіт.

Речові докази по справі:

Мобільний телефон марки «Samsung Gelexi GT-S5830» з флеш-картою на 8 Gb та з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС» який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити останньому.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 98 грн. 00 коп., перерахувавши ці кошти на рахунок НДЕКЦ при ГУМВС в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892, р/р 31256272210011, МФО 837013, банк ГУДКУ в Сумській області, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г. О. Шунько