Справа № 2-494/2008р. 

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 вересня 2008 р.

Камінь-Каширський районний суд Волинської в складі:

головуючого - судді Кузьмич Г.Л.,

за участю секретаря Яцюри Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

особи, які беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачка - ОСОБА_2,

представник відповідачки - ОСОБА_3,

в с т а н о в и в:

         ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів в якому зазначає, що 24 жовтня 2005 року був розірваний шлюб між ним та ОСОБА_2

         Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася дочка ОСОБА_4.

         23 березня 2006 року рішенням Камінь-Каширського районного суду йому було визначено сплачувати аліменти в користь відповідачки на утримання дочки в розмірі 270 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

         Через погіршення стану здоров'я змушений був звільнитися з місця роботи і на даний час ніде не працює.

         Неодноразово стаціонарно лікувався в Камінь-Каширський районній лікарні, на що затрачав кошти.

         На даний час являється інвалідом третьої групи, непрацездатним, розмір пенсії становить 601 грн., більшу частину якої витрачає на своє лікування.

         Просить  зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі зазначеного рішення суду в сумі 25% від розміру виплати пенсії.

         В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і пояснив, що із-за погіршення стану здоров'я змушений був звільнитися з роботи і на даний час не має можливості сплачувати аліменти у такому розмірі призначеному рішенням Камінь-Каширського районного суду, крім цього на даний час є інвалідом третьої групи. Просить стягувати з нього аліменти на утримання дочки в розмірі 25 % від розміру виплати пенсії.

         Відповідачка проти позову заперечила.

Представник відповідачки позов не визнала і суду пояснила, що дитина часто хворіє і потребує медичного лікування на що витрачаються додаткові кошти. Крім того, дитина відстає у фізичному розвитку. На даний час позивач крім пенсії отримує компенсацію за харчування, тобто має додаткові кошти. Вважає, що зможе сплачувати аліменти встановлені рішенням суду від 23 березня 2007 року.

         Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідачки, представника відповідачки, дослідивши подані докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

         Судом встановлено, що рішенням Камінь-Каширського районного суду № 2-117/2007 р. від 23.03.2007 року постановлено стягувати з позивача в користь відповідачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 270 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

          Відповідно до ст. 192 ч. 1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

         З довідки до акта огляду МСЕК серії НОМЕР_1 вбачається, що позивачу 28.01.2008 року призначили третю групу інвалідності у зв'язку із захворюванням пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи.

         Як вбачається з посвідчення серії НОМЕР_2 від 05.05.2008 року (а.с. 6) позивач отримує пенсію як інвалід третьої групи ЧАЕС в розмірі 601 грн. 25 коп. на термін з 28.01.2008 року по 31.01.2011 рік.

         З листа управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 4013 від 10.09.2008 року вбачається, що ОСОБА_1 з 11.02.2008 року отримує компенсацію за пільгове забезпечення продуктами харчування: з березня по даний час - 253 грн. в місяць.

         Оскільки рішенням суду присуджено стягувати з позивача аліменти в користь відповідачки на утримання дочки до досягнення останньою повноліття, а пенсія ОСОБА_1, як інваліда третьої групи ЧАЕС, призначена йому на певний строк до 31.01.2011 року, тому суд не може стягувати аліменти в частці від пенсії. 

         З консультативного заключення № 114 видно, що ОСОБА_4 стоїть на диспансерному обліку в дитячій консультації, з 04.06.2007 року по 08.06.2007 рік знаходилася на стаціонарному обстеженні з діагнозом відставання у фізичному розвитку (виписка із медичної карти стаціонарного хворого НОМЕР_2 (а.с. 20).

         Визначаючи розмір аліментів, які будуть стягуватися з позивача, суд враховує його матеріальний та сімейний стан, стан його здоров'я, який погіршився, стан здоров'я дочки ОСОБА_4, яка потребує медичного лікування, встановлює їх в твердій грошовій сумі, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який, згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», з 01 липня 2008 року для дитини віком від 6 до 18 років становить 680 грн. і зменшує їх розмір до 235 гривень щомісячно на дитину, до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 4 п. 18 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.93 р. суд звільняє сторін від сплати державного мита як потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

         Витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи суд з відповідачки не стягує, оскільки позивач таких не заявляв.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 192 СК України, суд, -

в и р і ш и в:

         Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В решті частини позову відмовити за безпідставністю.

         Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області  через  Камінь-Каширський  районний  суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяв про апеляційне оскарження з подачею після цього протягом 20 днів апеляційних скарг або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

Головуючий - підпис

Оригіналу відповідає

Суддя Камінь-Каширського

районного  суду                                                                                   Г.Л. Кузьмич