АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/589/2013 Головуючий у 1 інстанції - Даниленко В.В.
Суддя-доповідач - СоколоваВ.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 лютого 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики України на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Розрахунково-кліринговий центр», Міністерства аграрної політики України про визнання трудового права ,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2011 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Розрахунково-кліринговий центр», Міністерства аграрної політики України про визнання трудового права.
Визнано дії Державного підприємства «Розрахунково-кліринговий центр» неправомірними та незаконними.
Зобов'язано Державне підприємство «Розрахунково-кліринговий центр» звільнити ОСОБА_2 з посади заступника директора по менеджменту за власним бажанням з дня набрання рішенням суду законної сили.
Зобов'язано Державне підприємство «Розрахунково-кліринговий центр» внести запис про звільнення ОСОБА_2 до трудової книжки з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнуто з Державного підприємства «Розрахунково-кліринговий центр» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням терміну її виплати у розмірі - 37 033, 59 гривень.
Стягнуто з Міністерства аграрної політики України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі - 2 000 гривень.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду, представником Міністерства аграрної політики України подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про порушення судом норм матеріального права, зокрема апелянт вважає, що відповідно до положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України № 500/2011 від 23.04.2011 та пункту 4 частини 1 ст. 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Міністерство не є належним відповідачем у справі, а отже з нього не може бути стягнуто на користь позивача моральну шкоду, яка до того ж є недоведеною. Вважаючи рішення суду необґрунтованим, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи, просить рішення суду змінити в частині задоволених позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились , про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення судових повісток, причини неявки суду не повідомили. Тому, в порядку ст. 305 ч. 2 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що 01.06.2006, відповідно до наказу № 12 позивач була прийнята на роботу на посаду заступника директора з менеджменту ДП «Розрахунково-кліринговий центр», про що свідчить запис № 25 в трудовій книжці позивачки (а.с.7).
Згідно довідки від 07.10.2010 позивач працює у ДП «Розрахунково-кліринговий центр» на посаді заступника директора по менеджменту з 01.06.2006 (а.с.8).
У липні 2010 року наказом Міністерства аграрної політики України було звільнено директора ДП «Розрахунково-кліринговий центр» ОСОБА_3, який приймав позивача на роботу, і на його посаду було призначено ОСОБА_4. Ділова документація ДП «Розрахунково-кліринговий центр» була передана новому директору в присутності представника Міністерства аграрної політики України з зазначенням у реєстрі № 2 акта прийому-передачі про відсутність контрактів (а.с.9-13). Проте, документація, що підтверджувала б трудові відносини позивачки з ДП «Розрахунково-кліринговий центр» була відсутня.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання трудового права, суд першої інстанції виходив з того, що ДП «Розрахунково-кліринговий центр» порушено вимоги чинного законодавства. Встановлено, що позивач дійсно є співробітником ДП «Розрахунково-кліринговий центр» з 01.09.2006, тому суд вважав обґрунтованими позовні вимоги до ДП «Розрахунково-кліринговий центр» про: визнання дій неправомірними та незаконними; зобов'язання звільнити позивача з посади заступника директора з менеджменту відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з дня набрання рішенням законної сили; зобов'язання внести запис про звільнення позивача в її трудову книжку з дня набрання рішення законної сили; зобов'язання виплатити заборгованість по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням терміну її виплати.
Рішення суду в цій частині сторонами не оскаржується тому, в порядку ст. 303 ЦПК України, перегляду судом апеляційної інстанції не підлягає.
Задовольняючи вимоги про стягнення з Міністерства аграрної політики України на користь позивача суми моральної шкоди, судом першої інстанції були застосовані положення ст. 237-1 КЗпП України та ст.ст. 1172-1174 ЦК України та зроблений висновок, що позивачка не надала суду достатньо доказів завдання їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 20000 гривень, вважав, що вказана сума значно завищена та визначив моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не вважає за можливе.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Статті 1172-1174 ЦК України, передбачають, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а саме, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодження або знищення її майна.
Відповідно до роз'яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже , загальні умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди, за наявності яких виникає відповідне зобов'язання визначає ч.1 статті 1167 ЦК України. Такими умовами є: моральна (немайнова) шкода, протиправна дія (бездіяльність), вина особи, причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) і такою шкодою. І лише за наявності всіх цих умов виникає зобов'язання по відшкодуванню моральної шкоди.
Позивач пред'явила вимоги до Міністерства аграрної політики України про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірною бездіяльністю, в розмірі 20000 гривень.
Підтверджуючи наявність шкоди позивач посилається на те, що вона двічі зверталась до Мінагрополітики з проханням сприяти врегулюванню ситуації що виникла з її працевлаштуванням. Листом № 21-4/38 від 16.03.2011 їй було повідомлено, що проводиться робота з врегулювання її невизначених трудових відносин з ДП «Розрахунково-кліринговий центр», а листом за вих. № 37-21-4-16/5267 від 05.04.2011 їй рекомендували звернутись до ДП «Розрахунково-кліринговий центр» в судовому порядку.
Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), згідно Положення затвердженого Указом Президента України № 500/2011 від 23.04.2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Правовідносини органів виконавчої влади з державними підприємствами регулюються Законом України «Про управління об'єктами державної власності» відповідно до положень ст. 6 якого має повноваження, зокрема, приймати рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності, а також призначення на посаду та звільнення з посади керівників державних підприємств, установ, організацій та господарських структур, укладати і розривати з ними контракти, здійснювати контроль за дотриманням їх вимог.
Позивач у справі не займала посаду керівника державного підприємства, а отже Мінагрополітики України повноважень щодо укладення та розірвання з нею трудових відносин не має, а отже вина відповідача Мінагрополітики України у заподіянні позивачу моральної шкоди з приводу порушених трудових прав не встановлена, не підтверджується матеріалами справи і наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.
Як при зверненні до суду, так і в ході розгляду справи позивачем не був підтверджений допустимими доказами факт заподіяння Мінагрополітики України їй моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також з чого вона виходила оцінюючи її в розмірі 20000 грн.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі
В порядку ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з Мінагрополітики України суми моральної шкоди, в порушення ст.212 ЦПК України не перевірив допустимість та достовірність доказів, якими позивач обґрунтовувала свої вимоги, не надав належної оцінки, що потягнуло за собою неправильне вирішення спору в цій частині.
Згідно з п. 4 ч. 11 ст. 309 цього Кодексу порушення або неправильне застосування норм процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.
З огляду на викладене має місце порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що дає підстави скасувати рішення в частині стягнення з Мінагрополітики України на користь позивача 2000 грн. моральної шкоди та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики України - задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2011 скасувати в частині стягнення з Міністерства аграрної політики України суми моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Міністерства аграрної політики України про стягнення моральної шкоди - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: