Справа №0907/14558/2012
Провадження №22ц/779/135/2013
Категорія 57
Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г.В.
Суддя-доповідач Шалаута Г.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2013 року м.Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді: Шалаути Г.І.,
суддів: Горблянського Я.Д., Горейко М.Д.,
секретаря: Сем'янчук С.Й.,
з участю сторін: представника апелянта Богак Я.В.,
скаржника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 до суб'єктів оскарження - відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції та відділу державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції про визнання дій, рішень, бездіяльності зазначених органів ДВС протиправними, їх скасування та зобов'язання органу ДВС винести постанови про закінчення виконавчого провадження, за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16 листопада 2012 року, -
встановила:
18 червня 2012 року ОСОБА_3 звернулась в суд зі скаргою на рішення, дії, бездіяльність відділів ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та Снятинського районного управління юстиції, в якій просила визнати незаконними бездіяльність та дії посадових осіб обох зазначених відділів державної виконавчої служби та прийняті ними рішення по виконанню двох виконавчих листів №2-4224, виданих 16.02.2012 року Івано-Франківським міським судом. Просила скасувати всі винесені ними постанови: ті, якій їй відомі, а також ті, що їй не відомі, посилаючись на те, що оскільки державним виконавцем Івано-Франківського МУЮ Богак Я.В їй неналежним чином, з порушенням вимог ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" направлено копії постанов про відкриття виконавчого провадження №31435518 від 28 лютого 2012 року, постанову про відкриття виконавчого провадження №31435449 від 28 лютого 2012 року, без повідомлення про вручення, чим було порушено її права, вона не отримала цих постанов, не була поінформована щодо своїх прав у виконавчому провадженні, а отже є незаконними і всі інші постанови, винесені після них. Також, вважає незаконними бездіяльність, дії та прийняті постанови державним виконавцем відділу ДВС Снятинського РУЮ Данилюком Є.В. У скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що постанова від 19 квітня 2012 року про відкриття виконавчого провадження №32242863 про стягнення з неї в користь ОСОБА_5 167906 грн. заборгованості за договором позики та постанова про відкриття виконавчого провадження №32242986 про стягнення з неї в користь ОСОБА_5 118,58 грн. сплачених витрат на ІТЗ по розгляду, оскільки порушують її право отримати копію постанови та бути поінформованою державним виконавцем про свої права як боржника - сторони у виконавчому провадженні. Скаржниця посилається на те, що ці постанови в порушення вимог ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" не були їй направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення, крім того у цих та інших постановах не зазначена адреса її місця реєстрації, згідно виконавчого листа, а вказано іншу адресу -АДРЕСА_1, за якою вона не проживає. Вважає незаконними і всі подальші постанови про стягнення з неї виконавчого збору та про накладення арешту на її майно, оскільки вони порушують її права та прийняті державним виконавцем Данилюк Є.В., будучи у злочинній змові з ОСОБА_5, який не хотів брати гроші на погашення заборгованості, а відразу наклав арешт на належний її батькам будинок в АДРЕСА_1, такі дії вважає злочинними та вчинені завідомо незаконно з метою позбавити її права на нерухомість. Просила визнати бездіяльність, дії зазначеного державного виконавця, а також винесені ним постанови у двох виконавчих провадженнях №32242863 та №32242986, які їй відомі, а також і ті, що їй невідомі незаконними, такими, що постановлені без відповідних правових підстав.
Просила скасувати оскаржувані нею постанови та зобов'язати державного виконавця відділу ДВС Снятинського РУЮ Івано-Франківської області Данилюка Є.В. в обох вищевказаних виконавчих провадженнях винести постанови про закінчення виконавчих проваджень відповідно до п.4 ст.26, п.5 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 16 листопада 2012 року ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції та ВДВС Снятинського районного управління юстиції щодо недотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження" при направленні на адресу ОСОБА_3 постанов про відкриття виконавчого провадження.
Скасовано:
- Постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Богак Я.В.: про відкриття виконавчого провадження №31435518 від 28 лютого 2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №31435518 від 5 березня 2012 року, про закінчення виконавчого провадження ВП №31435518 від 9 квітня 2012 року, про відкриття виконавчого провадження ВП №31435449 від 28 лютого 2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №31435449 від 5 березня 2012 року, про закінчення виконавчого провадження ВП №31435449 від 9 квітня 2012 року.
- Постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції Данилюк Є.В.: про відкриття виконавчого провадження ВП №32242863 від 19 квітня 2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №32242663 від 27 квітня 2012 року, про об'єднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП №32242863 від 27 квітня 2012 року, про відкриття виконавчого провадження ВП №32242986 від 19 квітня 2012 року, про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №32242986 від 27квітня 2012 року, про об'єднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП №32242986 від 27 квітня 2012 року, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №32242863 від 24 квітня 2012 року(щодо нерухомого майна ОСОБА_3), постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №32242863 від 19 квітня 2012 року(щодо нерухомого майна ОСОБА_3), акт опису й арешту майна (щодо земельної ділянки загальною площею 0,0718 га від 18 липня 2012 року, постанову від 6 серпня 2012 року ВП №32242863 (щодо надання звіту про оцінку земельної ділянки загальною площею 0,0718 га), акт опису й арешту майна (щодо житлового будинку в АДРЕСА_1 та господарських прибудов із виділеною земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку) від 18 липня 2012 року, постанову від 6 серпня 2012 року ВП №32242863(щодо надання звіту про оцінку житлового будинку в АДРЕСА_1 та господарських прибудов із виділеною земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, акт опису й арешту майна (щодо автомобіля марки "Toyota Garina" від 18 липня 2012 року, постанову від 6 серпня 2012 року ВП №32242863 (щодо надання звіту про оцінку майна - автомобіля марки"Toyota Garina"), постанову про залучення працівника міліції до проведення виконавчих дій від 18 липня 2012 року.
Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції вчинити дії щодо вилучення з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про заборону відчуження майна, на підставі постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження під №32242863 від 24.04.2012 року. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як незаконну та необґрунтовану з наступних підстав. Апелянт зазначає, що дії та рішення державними виконавцями в ході виконання виконавчих листів про стягнення зі скаржниці грошових коштів в користь ОСОБА_5, відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", а права ОСОБА_3 при винесенні постанов в оскаржуваних нею виконавчих провадженнях не було порушено. Крім того, висновок суду про те, що боржнику не було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №31435518 від 28.08.2012 року та ВП №31435449 від 28.02.2012 року державним виконавцем державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Богак Я.В., чим було порушено права ОСОБА_3 як боржника у виконавчому провадженні, є безпідставним, оскільки вказані постанови були надіслані боржнику відповідно до вимог ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" рекомендованим листом з повідомленням про вручення, про що свідчить поштовий реєстр ТОВ "Укркур'єр", який був відсутній у матеріалах виконавчого провадження, тому що є другорядним документом виконавчого провадження і зберігається в номенклатурі справ відділу ДВС. Також, апелянт вважає безпідставним висновок суду про те, що після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що не була надіслана боржнику, інші постанови прийняті без достатніх правових підстав. Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні скарги.
Представник апелянта - старший державний виконавець Богак Я.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснив, що з 2009 року скаржник є боржником у різних виконавчих провадженнях, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 перед стягувачами становить більше 200000 грн. Зокрема, за заявою стягувача від 27.02.2012 року він виніс дві постанови: про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 заборгованості та іншу про стягнення з неї в користь ОСОБА_5 витрат по сплаті ІТЗ з розгляду справи в суді. Зазначені постанови направив належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцем реєстрації боржника: АДРЕСА_2, зазначеній в постанові, про що підтверджує виписка з реєстру №107 про відправку рекомендованої кореспонденції ТзОВ «Укркур'єр» за 28.02.2012 року під №50 та 51 з відміткою про невручення з причин, що адресат за вказаною адресою не проживає, що вважається належним повідомленням згідно ст.31 Закону України "Про виконавче провадження". Просить апеляційну скаргу задовольнити, оскільки оскаржувані постанови відповідають вимогам ст.ст.11, 19, 20, 31, 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Скаржник ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнала. Пояснила, що оскаржувані нею постанови вона отримала через два місяці після їх винесення, не заперечує, що ні на час винесення постанов, ні в даний час у неї відсутні будь-які грошові кошти на погашення боргу ОСОБА_5, також в неї немає жодного майна, бо все майно арештовано. Крім того вона не визнає жодного боргу перед ОСОБА_5, а рішення Івано-Франківського міського суду від 04.08.2011 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.01.2012 року, якою його залишено без змін, вважає незаконними. Просила апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, скаржника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_3 та скасовуючи постанови про відкриття виконавчого провадження суд першої інстанції виходив з того, що вони є незаконними та підлягають скасуванню тільки через те, що їхні копії належним чином не направлені боржнику ОСОБА_3, чим порушено її права, а належним способом захисту такого порушеного права боржника є скасування вказаних постанов, а, оскільки всі інші постанови та акти державних виконавців є похідними від постанови про відкриття виконавчого провадження, суд скасував їх з мотивів, що вони прийняті без достатніх правих підстав.
Однак, з таким висновком суду погодитися не можна з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та з'ясовано колегією суддів, рішенням Івано-Франківського міського суду від 04.08.2011 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто 167906 грн. заборгованості за договором позики та 118,58 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справив суді. Зазначене рішення ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.01.2012 року залишено без змін.
16.02.2012 року на виконання вказаного рішення Івано-Франківським міським судом видано два виконавчі листи за №2-4224, копії яких містяться в матеріалах справи(а.с.53-54, 103-104, том 1).
27.02.2012 року зазначені виконавчі листи пред'явлені до виконання у відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського МУЮ стягувачем ОСОБА_5, про що свідчать заяви останньої(а.с.105, 106, том 1).
28.02.2012 року на підставі вищезазначених виконавчих листів, відповідно до вимог ст.2, 17, 18, 25 Закону України "Про виконавче провадження" старшим державним виконавцем відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Богак Я.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31435518 про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 167906 грн. заборгованості за договором позики(а.с.102, том 1) та постанову про відкриття виконавчого провадження №31435449 про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 118,58 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді(а.с.100, том 1).
Вказані постанови про відкриття виконавчого провадження направлено боржнику на адресу, вказану у виконавчих листах - АДРЕСА_2.
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Оцінюючи дії державного виконавця відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ на підставі вищенаведених норм Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів приходить до висновку, що вищезазначені постанови про відкриття виконавчого провадження винесені відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" - за заявою стягувача, на підставі виконавчих документів(виконавчих листів), що відповідають ст.18 зазначеного Закону, протягом строку пред'явлення до їх виконання, а тому скасування їх судом першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено, що зазначені постанови про відкриття не були направлені скаржнику ОСОБА_3 належним чином - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як це передбачено ст.31 Закону України "Про виконавче провадження". Однак, такий висновок суду не відповідає обставинам справи, оскільки апелянтом надано копію реєстру №107 ТОВ "Укркур'єр" про відправку рекомендованої кореспонденції(а.с.14, т.3), який колегія суддів приймає до уваги, відповідно до якого оскаржувані постанови про відкриття 28.02.2012 року, в день їх винесення, були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою вказаною у виконавчих листах - АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 з відміткою про невручення ОСОБА_3 з причин непроживання адресата за вказаною адресою.
Оскільки в Законі України «Про виконавче провадження» відсутня спеціальна норма щодо вирішення про належність вручення процесуального документа державного виконавця, відправленого належним чином боржнику чи стягувачу, без повернення зворотної розписки про отримання такого, то при вирішенні таких питань повинні застосовуватися положення статей 74-77 ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.
Колегією суддів з пояснень сторін з'ясовано, чого не заперечувала сама ОСОБА_3, що за вказаним у виконавчому листі місцем реєстрації - АДРЕСА_2 в м.Івано-Франківську вона не проживає, так як квартира продана через несплату нею банківського кредиту на прилюдних торгах громадянину ОСОБА_6.
Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України (доповнена згідно із Законом України №2453-VI від 07.07.2010 року) разі відсутності особи, яка бере участь у справі, за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованими у встановленому законом порядку (в даному випадку, зазначеною у виконавчому документі) вважається, що судове повідомлення їм вручено належним чином.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що копії постанов про відкриття виконавчого провадження були вручені ОСОБА_3 належним чином.
Пізніше державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №31435518 від 5 березня 2012 року та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №31435449 від 5 березня 2012 року.
03.04.2012 року стягувач подав заяву(а.с.96, том 1) про скерування виконавчих листів до примусового виконання до ВДВС Снятинського районного управління юстиції за місцем знаходження майна боржника - житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, після чого державний виконавець, керуючись п.10 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №31435518 від 9 квітня 2012 року та постанову про закінчення виконавчого провадження №31435449 від 9 квітня 2012 та направив виконавчі листи до виконання відділу ДВС Снятинського районного управління юстиції.
Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції Данилюк Є.В., отримавши 19.04.2012 року до виконання зазначені виконавчі листи виніс постанову від 19 квітня 2012 року про відкриття виконавчого провадження №32242863 про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5 167906 грн. заборгованості за договором позики та постанову від 19 квітня 2012 року про відкриття виконавчого провадження №32242986 про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_5118,58 грн. сплачених витрат на ІТЗ по розгляду справи, в яких вказав адресу проживання боржника - с.Новоселиця Снятинського району. У своїй скарзі ОСОБА_3 зазначила, що державним виконавцем при цьому порушено норму закону, відповідно до якої у постанові про відкриття зазначається адреса, вказана у виконавчому документі.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не проживає за адресою вказаною у виконавчому документі - АДРЕСА_2, та всупереч вимогам ч.5 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" вона не повідомила державного виконавця про зміну свого місця проживання чи перебування, то зазначення державним виконавцем в постанові адреси ОСОБА_3 в с.Новоселиця, за якою, як з'ясовано колегією суддів, знаходиться будинок, що належить на праві власності ОСОБА_3, в якому проживають батьки скаржниці, не може бути підставою для скасування законних постанов про відкриття виконавчого провадження.
Як слідує з матеріалів справи, після відкриття виконавчого провадження державний виконавець відділу державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції Данилюк Є.В. вчинив наступні виконавчі дії та прийняв такі рішення: 19 квітня 2012 року виніс постанову у виконавчому провадженні №32242863 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 25.04.2012 року внесено реєстраційний запис про заборону відчуження об'єкту обтяження - будинку АДРЕСА_1 по вул.Черемшини, належного на праві власності ОСОБА_3, постанову від 24.04.2012 року у виконавчому провадженні №32242863 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 25.04.2012 року внесено реєстраційний запис про заборону відчуження об'єкту обтяження - всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 на праві власності.
В подальшому виніс постанову від 27 квітня 2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору 16790,60 грн. у виконавчому провадженні №32242863, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору 11,85 грн. у виконавчому провадженні №32448377 від 27квітня 2012 року, про об'єднання виконавчого провадження №32242863 та 32242986 до зведеного за №32448377 від 27 квітня 2012 року.
Щодо оскарження постанов про стягнення виконавчого збору, про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно боржника, та в подальшому оскарження ОСОБА_3 акту опису та арешту майна, що знаходиться в с.Новоселиця Снятинського району по АДРЕСА_1 - будинку з господарською спорудою та земельною ділянкою для їх обслуговування, та накладення арешту на автомобіль марки "Toyota Garina", 1996 року випуску, то такі постанови на думку колегії, теж винесені правомірно, з дотриманням вимог ст.ст.16, 18, 24, 30, 52, 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів, державний виконавець, в першу чергу, звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, кошти на рахунках та вклади боржника у банках чи інших фінансових установах, і лише за відсутності таких, на інше майно. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Згідно змісту ст.63 зазначеного закону, звернення стягнення на нерухоме майно(будинок, квартиру, земельну ділянку та інше нерухоме майно) фізичної особи звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. Разом з житловим будинком звертається стягнення на прилеглу земельну ділянку для обслуговування будинку. Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів у встановленому законодавством порядку.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що, вважаючи порушеним право боржника на отримання копій постанов про відкриття виконавчого провадження, суд першої інстанції обрав невідповідний порушеному праву спосіб його захисту. ОСОБА_3 пояснила, що постанови про відкриття виконавчого провадження отримала через два місяці після їх винесення.
Навіть, якби вказані постанови на час розгляду справи не були вручені боржнику, то суд мав би поновити таке право шляхом зобов'язання суб'єкта оскарження надати належно засвідчені копії таких процесуальних документів скаржнику, а не скасовувати всі наступні постанови як такі, що прийняті в без достатніх правових підстав, не досліджуючи таких підстав.
Оскільки з пояснень ОСОБА_3 колегією суддів встановлено факт відсутності у неї будь-яких грошових коштів, як на час винесення суб'єктами оскарження постанов, так і після отримання нею їх копій та в даний час для добровільної сплати заборгованості перед ОСОБА_5, факт невизнання ОСОБА_3 вказаного боргу та законності судових рішень, якими цей борг стягнуто, то колегія суддів вважає дії державних виконавців правомірними, такими, що не порушують прав скаржниці.
Відповідно до ст.383 ЦПК України та ст.8, ч.4 ст.12, ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" правом на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання ними судового рішення, мають лише сторони виконавчого провадження, якими є стягувач і боржник, якщо вважають, що такими діями, рішеннями, бездіяльністю порушено їх права і свободи.
За змістом ст.26 ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь у її розгляді як заявник, а інші учасники виконавчого провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги - як заінтересовані особи.
В порушення зазначених норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не залучив до участі в розгляді скарги в якості заінтересованої сторони - стягувача ОСОБА_5 та постановив ухвалу, якою вирішив питання про її права та інтереси.
За таких обставин ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, не може залишатися в силі та підлягає обов'язковому скасуванню із постановленням нової про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16 листопада 2012 року скасувати.
Постановити нову ухвалу. Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні скарги до суб'єктів оскарження - відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції та відділу державної виконавчої служби Снятинського районного управління юстиції про визнання дій, рішень, бездіяльності зазначених органів ДВС протиправними, їх скасування та зобов'язання органу ДВС винести постанови про закінчення виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили.
Судді Г.І.Шалаута
Я.Д.Горблянський
М.Д.Горейко