Судове рішення #2822786
Справа № 2-724/08

      Справа №  2-724/08

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 

 

15 вересня 2008 року                                  Менський районний суд Чернігівської області

 

в складі:

головуючого - судді            Росохи А.В.

при секретарі -                    Галенок Н.М.

за участю:

позивача -                            ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представника 3-ї особи - Територіальне управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області Кіндера В.М.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області, третьої особи - ВАТ «Мена - ПАК»,  про встановлення факту отримання каліцтва на виробництві та зобов'язання призначити страхові виплати, суд -

 

 

В С Т А Н О В И В:

 

В квітні 2008 року ОСОБА_1звернувся з позовною заявою до Менського районного суду Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області, третьої особи - Відкритого акціонерного товариства «Мена - ПАК» про встановлення факту отримання каліцтва на виробництві та зобов'язання призначити страхові виплати.  

            22 травня 2008 року Менським районним судом Чернігівської області винесено рішення, яким позовні вимоги задоволені частково, а саме: встановлений юридичний факт того, що позивач при виконанні трудових обов'язків на Менському  заводі цигаркових фільтрів в місті Мена Чернігівської області по вул. Кошового 6, 04 березня 1986 року отримав виробничу травму. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

            30 липня 2008 року ухвалою апеляційного суду Чернігівської області рішення суду першої інстанції скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

            В новому судовому засіданні ОСОБА_1позовні вимоги підтримав, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві. Також, позивачем усно уточнені позовні вимоги, а саме він просить зобов'язати  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області призначити йому страхові виплати згідно діючого законодавства України на підставі акту про нещасний випадок від 04 березня 1986 року.

            Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV.

            Представник третьої особи ВАТ «Мена - ПАК» в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

            Представник третьої особи територіальне управління по Чернігівській області Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду позов підтримує та посилається на вимоги Закону України «Про охорону праці», якими встановлено, що наявність або відсутність вини працівника не перешкоджає здійсненню виплат.

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали архівної справи № 2-137/99, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

            Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

            Так, відповідно акту про нещасний випадок на виробництві від 04 березня 1986 року, при увімкнутому на малій швидкості просічному верстату ОСОБА_1виконував очищення валу металевим ножем від клею. Кість лівої руки була затягнута приймальними валами та травмована. ОСОБА_1отримав травму лівої руки та перелом 5-го пальця. Причина нещасного випадку - недотримання інструкції по техніки безпеки.

            Крім того, відповідно до довідки висновку ЛТЕК від 21.07.1989 року у ОСОБА_1третя група інвалідності, причина інвалідності - працеушкодження, втратив 40 відсотків професійної працездатності.

            Також, рішенням Менського районного суду Чернігівської області від 19 січня 1999 року, яке не оскаржувалось та вступило в законну силу, встановлено, що ОСОБА_1отримав виробничу травму з власної вини - порушення правил техніки безпеки.

            Стосовно іншої вимоги позивача про зобов'язання відповідача призначити страхові виплати, то дана вимога не може бути задоволена.

            Відповідно до п. 4 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV, застрахований має право у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги, передбачені ст. 21 Закону № 1105-XIV.   

Однак, ч. 2 ст. 2 Сфера дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV, встановлює, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

            Ст. 440, 456 ЦК України 1960 року, Правилами відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з їх роботою, затвердженими постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Президії ВЦРПС від 22 грудня 1961 року № 483/25 (із змінами та доповненнями від 3 вересня 1963 року, 28 серпня 1968 року, 04 квітня 1972 року) які діяли на час отримання потерпілим трудового каліцтва, передбачено, що відповідальність підприємства, установи організації за шкоду, заподіяну робітникам та службовцям, настає у разі, якщо каліцтво або інше ушкодження здоров'я робітника чи службовця мало місце з вини підприємства, установи, організації. Аналогічне правило було закріплене і в пізніше прийнятих редакціях Правил відшкодування шкоди (Постанова/Інструкція Держкомпраці СРСР/ВЦРПС від 13.02.1985 року № 50/П-2 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування Правил відшкодування підприємствами, установами організаціями збитку, заподіяного робітникам і службовцям каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків» - п. 1 Інструкції… «організація звільняється від відшкодування збитку, якщо доведе, що збиток спричинено не з її вини».).

            Актом розслідування нещасного випадку від 04 березня 1986 року вини організації у нещасному випадку, що стався з ОСОБА_1не встановлено.

            Зважаючи на те, що до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV  потерпілий не мав права на відшкодування шкоди, оскільки у нещасному випадку не було вини організації, то у нього відсутні підстави для отримання відшкодування від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Менському районі Чернігівської області.

            На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 440, 456 ЦК України 1960 року, Правилами відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з їх роботою, затвердженими постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Президії ВЦРПС від 22 грудня 1961 року № 483/25, Постановою/Інструкцією Держкомпраці СРСР/ВЦРПС від 13.02.1985 року № 50/П-2 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування Правил відшкодування підприємствами, установами організаціями збитку, заподіяного робітникам і службовцям каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків», ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIVст. ст.  209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд -

 

В И Р І Ш И В:

 

            Позовні вимоги задовольнити частково, встановити юридичний факт того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, при виконанні трудових обов'язків на Менському заводі цигаркових фільтрів в місті Мена Чернігівської області по вул. Кошового 6, 04 березня 1986 року отримав виробничу травму. 

            В іншій частині позовних вимог відмовити.

            Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається до Менського районного суду Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

Суддя                      А.В. Росоха

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація