Справа №2-4170/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2007 року Деснянський районний суд м. Чернігова
в складі: судді Бечко Є.М. ,
при секретарі Очерет О.В.
за участю позивача, представників
відповідачів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2В
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного Управління юстиції у Чернігівській області, Головного Управління Державного казначейства України у Чернігівській області, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
25.12.2001 року позивач звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного управління юстиції. ОСОБА_3, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за невидані бланки нотаріальних документів в розмірі 924 грн з урахуванням 3% річних та інфляційних на час ухвалення рішення, 33223 грн. 80 коп. у відшкодування матеріальної шкоди у вигляді втраченого заробітку за період з 16.12.1998 року по 07.04.1999 року, 250000 грн у відшкодування моральної шкоди та судових витрат.
06.03.2002 року позивач, доповниши позовні вимоги, просив залучити до участі в справі в якості співвідповідача Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області та стягнути з нього завдану матеріальну і моральну шкоду та понесені судові витрати. Заборгованість за невидані бланки нотаріальних документів просив стягнути з Чернігівського обласного управління юстиції. Також наполягав на спростуванні недостовірної інформації, викладеної в листі управління юстиції від 13.04.1999 року, стосовно порушень Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій (т.І, а.с. 36-37).
13.09.2002 року позивач подав додатковий позов про визнання неправомірними дій Чернігівського обласного управління юстиції щодо не доведення до його відома наказу від 04.01.1999 року № 1/1, який також просив скасувати (т.І, а.с. 80, 81).
У березні 2006 року позивач подав узагальнену позовну заяву, в якій крім раніше заявлених вимог додатково просив:
1) визнати неправомірними дії Чернігівського обласного управління юстиції по невидачі бланків нотаріальних документів в період з 16.12.1998 року по 07.04.1999 року;
2) стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, як винних у незаконній невидачі бланків нотаріальних документів, суму їхнього середньомісячного заробітку за 1998 рік, на яку буде зменшено розмір матеріальної відповідальності Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області (т.1, а.с. 243-246).
Ухвалою суду від 21.04.2006 року позовні вимоги щодо спростування недостовірної інформації, викладеної у листі управління юстиції, виділено в окреме провадження (т. 1, а.с. 276, 277).
Протокольною ухвалою суду від 22.03.2007 року у зв'язку з ліквідацією Чернігівського обласного управління юстиції притягнуто до участі у справі в якості відповідача його правонаступника - Головне управління юстиції у Чернігівській області (далі по тексту - Відповідач 1).
У судовому засіданні позивач позов підтримав.
Представник Головного управління юстиції позов не визнав. Вважає, оскаржувані позивачем дії по невидачі бланків нотаріальних документів і наказ правомірними, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Представник Головного управління Державного казначейства вважає казначейство неналежним відповідачем, що на його думку є підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав. Вважає, оскаржувані позивачем дії правомірними, а вимоги позивача безпідставними.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась , про розгляд справи сповіщалась належно, про відкладення розгляду справи не зверталась, причин неявки не повідомила.
Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків:
В судовому засіданні встановлено, що позивач є приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу.
У грудні 1998 року управління юстиції, відповідно до плану роботи на II півріччя 1998 року, провело комплексну перевірку його діяльності. Результати перевірки обговорені на колегії, яка відбулася 28.12.1998 року у присутності позивача. За результатами обговорення, колегія постановила призупинити діяльність позивача до усунення виявлених недоліків. На виконання постанови колегії, 04.01.1998 року управління юстиції видало наказ № 1/1 про призупинення нотаріальної діяльності ОСОБА_4 до 05.03.1999 року (далі по тексту - Наказ, т.1, а.с. 87, 90, 91).
Копія наказу була направлена позивачу поштою 05.01.1999 року, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції (т.1, а.с. 89 зв.).
За викладених обставин, суд вважає доведеним факт своєчасного і належного доведення змісту наказу до відома позивача.
Рішення Облуправління юстиції про призупинення нотаріальної діяльності позивача, прийняте відповідно до наказу Міністерства юстиції України від
04.01.1998 року № 2/5, який надавав йому право, в разі виявлення недоліків
призупиняти нотаріальну діяльність позивача до трьох місяців.
Посилання позивача на фактичну фальсифікацію та не доведення наказу до його відома не знайшли підтвердження у судовому засіданні, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним та скасування наказу №1/1.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, 15.12.1998 року позивач перерахував до управління юстиції грошові кошти в сумі 924 грн. за бланки нотаріальних документів, які до цього часу не отримав.
З пояснень представника Головного управління юстиції в Чернігівській області вбачається, що бланки не були видані у зв'язку з призупиненням нотаріальної діяльності позивача.
З 07.04.1999 року бланки нотаріальних документів видаються Державним підприємством "Укрінформюст", а з вимогою про повернення їхньої вартості позивач не звертався.
Відмова у видачі бланків суперечить діючим на той час актам Міністерства юстиції України з питань обліку, зберігання та витрачання бланків нотаріальних документів, які пов'язували видачу бланків лише з фактом оплати їхньої вартості.
Призупинення нотаріальної діяльності позивача не давало управлінню юстиції законних підстав для відмови у видачі бланків нотаріальних документів. Крім того, в період з 16.12.1998 року до 04.01.1999 року та з 06.03.1999 року по
06.04.1999 року позивач не мав перешкод для виконання нотаріальних функцій.
Зазначене дає суду підстави визнати дії Обласного управління юстиції по невидачі
позивачу бланків нотаріальних документів в період з 16.12.1998 року по 06.04.1999
року неправомірними та стягнути з нього заборгованість в розмірі 924 грн.
Вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційних не підлягає задоволенню, оскільки в силу положень ст. 625 ЦК України обов'язок по їх сплаті виникає лише в разі порушення грошового зобов'язання і на спірні правовідносини дана норма закону не поширюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, шкода, завдана працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків відшкодовується особою з якою працівник перебуває у трудових відносинах, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення середньомісячного заробітку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є такою, що суперечить чинному законодавству, а тому не підлягає задоволенню.
Зважаючи, що в період з 05 січня по 05 березня 1999 року нотаріальна діяльність позивача була призупинена Наказом № 1/1, правомірність якого перевірена судом, зменшення в цей період розміру його доходів не може вважатися шкодою, а тому не підлягає відшкодуванню.
Позивачем не доведено зменшення доходів в період з 16.12.1998 року по 04.01.1999 року та з 06.03.1999 року по 06.04.1999 року через відсутність бланків нотаріальних документів, в зв'язку з чим у задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити. За викладених обставин також належить відмовити у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою.
Згідно ст. ст. 48, 112, 123 БК України органи Державного казначейства України здійснюють лише розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, облік надходжень та витрат Державного бюджету України і не несуть відповідальність за зобов'язаннями держави. Відповідно, вимога про відшкодування Головним управлінням Держказаначейства України в Чернігівській області матеріальної і моральної шкоди та судових витрат заявлена до неналежного відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 294 ЦПК України, ст. ст. 11, 16, 625. 1172, 1173 ЦК України, ст. ст. 48, 112, 123 БК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Чернігівській області по невидачі ОСОБА_4 бланків нотаріальних документів в період з 16.12.1998 року по 06.04.1999 року
Стягнути з Головного управління юстиції у Чернігівській області на користь ОСОБА_4 заборгованість за невидані бланки нотаріальних документів в розмірі 924 грн та 51 грн. у відшкодування судового збору, а всього 975 грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.