Справа № 1010/2005/2012 Головуючий у І інстанції Моргун Г,Л.

Провадження № 11/780/234/13 Доповідач у 2 інстанції Миколюк О.В.

Категорія 3 28.02.2013

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Ігнатюка О.В.,

суддів - Миколюка О.В., Дриги А.М.,

прокурора - Красківського В.П.,

захисника - ОСОБА_2,

засудженого - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,

на вирок Володарського районного суду Київської області від 21 грудня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., уродженець с. Кашперівка, Тетіївського району, Київської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2 раніше не судимий, засуджений

за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 115 КК України із застуванням ст. 69 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі;

на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки;

на підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_3 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 судові витрати за проведення молекулярно-генетичної експертизи № 20-730 від 30.09.2011 року у розмірі 24 364 грн. 80 коп.

Судом вирішено питання речових доказів по справі.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 11.08.2011 року, близько 05 год. 00 хв., в м. Тетіїв Київської області ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проник через двері до житлового будинку потерпілої ОСОБА_4, що знаходиться по АДРЕСА_3. Знаючи , що в середині будинку знаходяться потерпілі, із застосуванням сокири, яку взяв 10.08.2011 року, близько 22 години, у веранді житлового будинку ОСОБА_5, що в АДРЕСА_4 на ґрунті ревнощів, з метою вчинення умисного вбивства двох осіб, підійшов до ліжка, де відпочивали потерпіла ОСОБА_4 з потерпілим ОСОБА_6. Засуджений наніс два умисних удари сокирою в життєво-важливий орган - голову ОСОБА_6, який від них закривався руками, та отримав тілесні ушкодження у вигляді двох рубців в області лівого передпліччя по зовнішньо-нижній поверхні в середній третині, що згідно із висновком експерта № 33 від 01.09.2011 року дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості з короткочасним розладом здоров'я. Під час нанесення умисних ударів ОСОБА_6, ОСОБА_3 наніс три умисних удари сокирою в життєво-важливий орган - голову ОСОБА_4, в результаті яких остання отримала тілесні ушкодження у вигляді численних відкритих скалкових переломів фронтальної частини нижньої щелепи, різані рани губ та пристінку кутів рота з обох боків, рубані рани правого передпліччя та лівої долоні, що згідно із висновком експерта № 36 від 08.10.2011 року дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, так як викликають довготривалий розлад здоров'я, що потягли за собою рубцеві деформації нижньої частини обличчя, що розташовуються в області губ, обох кутів рота з заходом на підборіддя і є невиправними, знівечують обличчя, через що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, відповідно до наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року.

Відразу після нанесення умисних ударів ОСОБА_6 вчинив опір ОСОБА_3, відібравши в останнього сокиру, та ОСОБА_3 не змігши довести свій злочинний намір, а саме вчинити умисне вбивство двох осіб, до кінця, з місця пригоди зник.

Таким чином, засуджений, маючи в руках знаряддя злочину - сокиру, усвідомлював, що наносячи удари в особливо важливі органи потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_4, свідомо допускав заподіяння потерпілим смерті та передбачав наслідки, але не зміг довести свій намір до кінця з не залежних від нього причин, оскільки потерпілий вчинив йому опір.

В своїй апеляції прокурор, не оспорюючи вирок в частині доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, вважає, що вирок підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Вказує, що суд не врахував те, що ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, крім того, під час досудового слідства обвинувачений не визнавав вину у вчиненому злочині та у розкритті злочину органу досудового слідства активно не сприяв.

В доповненнях до апеляції прокурор, зазначає, що в порушення вимог закону суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон і засудив ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 115 КК України і не вказав відповідний пункт ч. 2 ст. 115 КК України, разом з тим, органами досудового слідстваОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

В запереченнях на апеляцію прокурора, захисник ОСОБА_2, просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.

Зазначає, що суд при призначенні покарання в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи що пом'якшують і обтяжують покарання, наслідки злочинних дій та позицію потерпілих. Вважає, що вирок суду належним чином мотивований з наведенням достатньої кількості доказів на підтвердження своїх висновків.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію з доповненнями, захисника-адвоката ОСОБА_2 та засудженого, які підтримали рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 335 КПК України (1960р.) в резолютивній частині обвинувального вироку повинні бути зазначені: прізвище, ім'я по батькові підсудного; кримінальний закон, за яким підсудного визнано винним; покарання, призначене підсудному по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними; остаточна міра покарання обрана судом; початок строку відбуття покарання; тривалість іспитового строку, якщо застосовано звільнення від відбуття покарання з випробуванням; рішення про цивільний позов; процесуальні дії або оперативно-розшукові заходи, проведені з порушенням законодавства, у разі їх виявлення; рішення про речові докази і судові витрати; рішення про залік попереднього ув'язнення; рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили і вказівка про порядок і строки оскарження вироку.

В супереч вказаних вимог закону, суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон і засудив ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 115 КК України і не вказав відповідний пункт ч.2 ст. 115 КК України, разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 органами досудового слідства було пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 15, п.1 ч.2 ст. 115 КК України.

Враховуючи, що при розгляді справи судом істотно порушені вимоги кримінально-процесуального закону, колегія суддів вважає, що вирок Володарського районного суду Київської області від 21 грудня 2012 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.

При новому судовому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене в ухвалі, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляції прокурора і за умови підтвердження обсягу обвинувачення пред'явленого ОСОБА_3, застосування положень ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України (1960р.) колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції- задовольнити.

Вирок Володарського районного суду Київської області від 21 грудня 2012 року щодо ОСОБА_3 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Головуючий:

Судді: