2-451/11

2/465/1137/13

РІШЕННЯ

Іменем України

18 січня 2013 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Мищишин Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради БТІ та ЕО про встановлення факту, що має юридичне значення -проживання однією сім'єю, визнання права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення, визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлового приміщення та анулювання реєстраційного запису про реєстрацію нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом , до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради БТІ та ЕО про визнання права власності на нежитлове приміщення та визнати недійсним договір купівлі -продажу нежитлового приміщення.

В подальшому позивач позовні вимоги уточнила , просить встановити факт, проживання однією сім'єю, визнати право спільної сумісної власності на нежитлове приміщення, визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлового приміщення та анулювати реєстраційний запис про реєстрацію нерухомого майна.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог покликається на те, що вона з 1995 року перебуває з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах . Під час спільного проживання 27.07.2002 року ними було придбано нежитлове приміщення художньої майстерні площею 30,3 кв.м. за адресою м.Львів, АДРЕСА_1. В подальшому в лютому 2003 року відповідач придбав квартиру АДРЕСА_2, в якому вона з відповідачем та їх спільним сином проживають однією сім'єю, ведуть спільне господарство та мають взаємні права та обов'язки.

Влітку 2010 року відповідач повідомив, що нежитлове приміщення майстерні він продав ОСОБА_3.

Вважає, що відповідач не вправі був без її відома здійснювати даний правочин, та розпоряджатись їхнім спільним нажитим майном. У вказаному приміщенні і надалі знаходяться її речі, вона має вільний доступ до нього.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали .Просять уточнені позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, та пояснив , що він дійсно з 1995 року перебуває у незареєстрованому шлюбі з позивачкою. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син. Проживають разом за однією адресою , ведуть спільне господарство, виховують сина. Однак зауважив , що нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 в м.Львові, було придбано ним , за його особисті кошти .27.07.2002 року було укладено договір купівлі продажу , на підставі якого, 16.08.2008 року ЛОДКМБТІ та ЕО , відтак видано реєстраційне посвідчення на об'єкт нерухомого майна, яке належить йому на праві приватної власності. Про купівлю даного приміщення було відомо позивачу. Жодних претензій у позивача не було , оскільки їй було відомо, що приміщення куплено за його кошти.

В подальшому, у зв'язку з фінансовими проблемами, він змушений був продати приміщення майстерні що по АДРЕСА_1 в м.Львові. 14.05.2009 року було укладено договір купівлі -продажу приміщення, згідно якого, він передав у власність ОСОБА_3 приміщення майстерні що по АДРЕСА_1 в м.Львові. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрований в реєстрі. Договір був укладений цілком на законних підставах , оскільки він в зареєстрованому шлюбі не перебував і шлюбних контрактів з позивачкою укладено не було. Крім цього, ним особисто було подано заяву, проте що відчужуване приміщення є його особистою власністю і придбано за власні кошти.

Після продажу він з ОСОБА_3 уклав договір оренди приміщення майстерні по АДРЕСА_1 в м.Львові , який з ініціативи власника було розірвано. Просить позовні вимоги щодо визнання права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення, визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлового приміщення та анулювання реєстраційного запису про реєстрацію нерухомого майна задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснення відповідача підтримав. Просить визнати право спільної сумісної власності на нежитлове приміщення, визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлового приміщення та анулювати реєстрацію запису про реєстрацію нерухомого майна .

Представники відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечили та пояснили, що в травні 2009 року до ОСОБА_3 звернувся ОСОБА_2 з пропозицією купити в нього приміщення та в подальшому надати можливість йому працювати в дану приміщенні в якості орендаря. Дійшовши згоди , він оплатив існуючу заборгованість ОСОБА_2 в «Синтезбанку» , оскільки приміщення було під забороною .

Після цього, 14.05.2009 року було укладено договір купівлі -продажу приміщення, згідно якого ОСОБА_2 передав йому ОСОБА_3 у власність приміщення майстерні, що по АДРЕСА_1 в м.Львові. Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрований в реєстрі. Вважає що такий був укладений цілком законно. Крім цього, під час укладення договору ОСОБА_2 подав заяву , про те, що в зареєстрованому шлюбі чи фактичних шлюбних відносинах не перебував і на даний час не перебуває, відчужуване майно було його особистою власністю, що й підтверджується відповідачем ОСОБА_2

При оформленні договорів купівлі -продажу нерухомості, отримання позики в банку, ОСОБА_2, діяв одноособово та надавав установам паспортні дані, і усні що в шлюбі з ОСОБА_1 він не перебуває. В цей період позивач не вчиняла необхідних для захисту свого права дій. Банківські та нотаріальні установи оформляли різні угоди з врахуванням ст..21 СК України, де вказано, що лише шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Тому єдиним набувачем на оспорюване приміщення був ОСОБА_2.

В подальшому ОСОБА_2. з ОСОБА_3 уклав договір оренди приміщення майстерні по АДРЕСА_1 в м.Львові , який в подальшому з ініціативи власника було розірвано, оскільки ОСОБА_2 не виконував умов договору оренди, не сплачував необхідну плату за користування майном, та нехтував правилами безпеки об'єкта оренди, що стало причиною пожежі в нежитловому приміщенні за адресою м.Львів, АДРЕСА_1. Вважає, що позивач вправі звернутися до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі Ѕ від продажу приміщення по АДРЕСА_1 в м.Львові, якщо вважає, що порушено її право на спільно нажите майно.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1995 року перебувають у фактичних шлюбних відносинах, разом проживають, виховують спільного сина, ведуть спільне господарство, дані обставини є визнані сторонами та іншими особами , а тому відповідно до ст.61 ЦПК України доведенню не підлягають, і в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час спільного проживання у фактичних шлюбних відносинах , ОСОБА_2 27.07.2002 року було укладено договір купівлі - продажу на підставі якого, він придбав нежитлове приміщення площею 30.3 кв.м., позначені в поверховому плані під літерою 8-1,8-2,8-3 в будинку АДРЕСА_1 в м.Львові. (а.с.8). На підставі вказаного договору купівлі продажу , 16.08.2008 року ЛОДКМБТІ та ЕО було видано реєстраційне посвідчення на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м.Львові, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с.9). Проте, що ОСОБА_2 придбано приміщення позивачу було відомо , що визнається останньою. Для купівлі даного приміщення ОСОБА_2 отримав позику в АКБ «Синтез», та в забезпечення виконання зобов'язання за договором позики, уклав договір застави на приміщення майстерні яке належало йому на праві приватної власності ,по АДРЕСА_1 в м.Львові .

В подальшому, в зв'язку з фінансовими проблемами ОСОБА_2 продав приміщення, що по АДРЕСА_1 в м.Львові ОСОБА_3.

Так,14.05.2009 року було укладено договір купівлі -продажу приміщення, згідно якого , ОСОБА_2 як єдиний власник, передав у власність ОСОБА_3 приміщення майстерні що по АДРЕСА_1 в м.Львові. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрований в реєстрі №2204 (а.с.10).

Відповідно до п.4 вказаного договору, продавець свідчить, що вказане приміщення, до укладення цього договору, нікому іншому не продане, не подароване, не відчужене іншим способом, не заставлене, в спрорі, під забороною (арештом) і податковою заставою не перебуває, не є предметом судового спору, прав щодо нього у третіх осіб не має, шлюбний контракт не укладався.

Отже, даний договір був укладений цілком на законних підставах, оскільки ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі не перебував. Перебування у фактичних шлюбних відносинах між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не визнавалося , шлюбних контрактів з позивачкою укладено не було. Крім цього, ОСОБА_2 особисто було подано заяву, проте що в зареєстрованому шлюбі чи фактичних шлюбних відносинах він не перебував і не перебуває, відчужуване приміщення є його особистою власністю і придбано за власні кошти., а тому він вправі був від свого імені укладати будь-який правочин. З цих підстав визнання ОСОБА_2 позовних вимог є недоречним та відхиляється судом.

Враховуючи наведене в задоволенні позовних вимог, щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлового приміщення площею 30,5 кв. м. по АДРЕСА_1 у м. Львові, укладеного 14 травня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 , реєстровий № 2204 та анулювання реєстраційного запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно слід відмовити за відсутністю на те підстав..

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

В зв'язку з цим, слід визнати, що станом на 14 травня 2009 року, тобто до укладення договору купівлі - продажу, нежитлове приміщення площею 30,5 кв. м. по АДРЕСА_1 у м. Львові перебувало у спільній сумісній власності позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю з наведених вище мотивів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,10,31,60, 61, 88, 208 - 210,212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Уточнені позовні вимоги задоволити частково.

Визнати встановленим факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу починаючи з 1995 року по час прийняття судом рішення.

Визнати, що станом на 14 травня 2009 року, тобто до укладення договору купівлі - продажу, нежитлове приміщення площею 30,5 кв. м. по АДРЕСА_1 у м. Львові перебувало у спільній сумісній власності позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, щодо визнання недійсним з дня укладення, договору купівлі - продажу нежитлове приміщення площею 30,5 кв. м. по АДРЕСА_1 у м. Львові, укладеного 14 травня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 , реєстровий № 2204, за відсутністю на те підстав.

Відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, щодо анулювання реєстраційного запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 30,5 кв. м. по АДРЕСА_1 у м. Львові, що зареєстроване Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради БТІ та ЕО за ОСОБА_3 за відсутністю на те підстав.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через суд , що ухвалив рішення.

Суддя В. Кузь