Справа №2-443/2007

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2007 року                                                                                      м.  Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого                                                                    судді   Іваніної Ю.В.,

при секретарі                                                                   Ніколіній О.О.,

за участю прокурора                                                       Панасенко І.В.,

відповідача                                                                       ОСОБА_3

представника служби у справах дітей

Приморської райдержадміністрації                                Варбанської Н.І.,

представника ради опіки та піклування

виконавчого комітету Борисівської сільської ради       Лопатіної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Приморського району Запорізької області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1та ОСОБА_2до ОСОБА_3про стягнення аліментів на утримання дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Приморського району Запорізької області звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітніх до ОСОБА_3про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, на користь державного дитячого закладу, де вони будуть знаходитись, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, посилаючись на те, що відповідач з 2000 року з дітьми не проживає, їх вихованням не займається, здоров'ям не турбується, матеріальному забезпеченню дітей уваги не приділяє.

В судовому засіданні прокурор свої вимоги, викладені в позові, підтримав та просив суд його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 проти позову не заперечувала та суду пояснила, що дійсно не проживає з дітьми більше семи років, їх вихованням не займається, матеріальної допомоги не надає. Найближчим часом зобов'язується влаштуватися на роботу на виплачувати аліменти.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника служби у справах дітей Приморської райдержадміністрації, представника ради опіки та піклування виконавчого комітету Борисівської сільської ради, свідка, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 є матір'ю неповнолітніх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

Згідно характеристик, виданих Борисівською та Новоолексіївською сільськими радами ОСОБА_3 за місцем проживання та реєстрації характеризується негативно, веде аморальний спосіб життя, постійного місця роботи немає, зловживає спиртними напоями (а.с. 8-9).

Згідно висновків служби у справах дітей Приморської райдержадміністрації та органу опіки та піклування Новоолексіївської сільської ради відповідач злісно ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно неповнолітніх дітей, постійного місця роботи немає, вихованням та утриманням дітей не займається, діти потребують посиленої уваги з боку батьків, тому що схільні до крадіжок, тому, виходячи з інтересів дітей, є доцільним позбавити ОСОБА_3. батьківських прав (а.с.  5,7).

23.08.2007 року на засіданні виконавчого комітету Новоолексіївської сільської ради Приморського району прийнято рішення клопотати перед судом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3. відносно дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.  6).

Рішенням Приморського районного суду від 23.10.07 ОСОБА_3. позбавлено батьківських прав відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.  24-

27).

В судовому засіданні представник служби у справах дітей Приморської райдержадміністрації Варбанська Н.І. та представник ради опіки та піклування виконавчого комітету Борисівської сільської ради Лопатіна Л.В., кожна окремо, суду пояснили, що відповідач постійного місця роботи не має, дітей не утримує, харчуванням, одягом, взуттям їх не забезпечує. Діти проживають разом з ОСОБА_4, який самостійно намагається забезпечити дітей необхідними речами.

Допитаний судом свідок ОСОБА_4 показав, що є батьком неповнолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і постійно проживає разом з ними. З 2000 року відповідач з дітьми не проживає, їх вихованням не займається, матеріальної допомоги не надає, так як зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя. Він самостійно забезпечує дітей.

З урахуванням наведеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком.  Дані про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, його показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно зі  ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.

Відповідно до  ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.3  ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Таким чином, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 постійного місця роботи не має, добровільно своїх дітей не утримує, тому позов прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Так як задоволена основна вимога позивача, який при подачі заяви був звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, з відповідача повинен бути стягнений судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись  ст.  12 Закону України "Про охорону дитинства",  ст.  ст. 180, 181 Сімейного кодексу України,  ст.  ст. 212-213, 215, 224, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Приморського району Запорізької області в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1та ОСОБА_2до ОСОБА_3про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3народження, аліменти на користь особи чи установи, на утриманні якої будуть знаходитись діти, в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму відповідного віку дитини, на утримання неповнолітніх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2народження, починаючи з 19 вересня 2007 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_3судовий збір в дохід держави у розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 (тридцять) гривень.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.