АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження №22-ц/790/1643/13.
Справа №1278/11 Головуючий 1 інст.- Бутенко В.М.
категорія -право власності Доповідач - Пономаренко Ю.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
19 лютого 2013 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю. А.
суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О
при секретарі: Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ОСОБА_6 про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля та визнання права власності на 1/2 частину автомобіля, -
В С Т А Н О В И Л А :
23 листопада 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину автомобіля, у лютому 2012 року ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину автомобіля та стягнення грошової компенсації за 1/2 частину автомобіля в сумі 64346,06 грн., у квітні 2012 року ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги до ОСОБА_1 і ОСОБА_6 про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля та визнання права власності на 1/2 частину автомобіля, у грудні 2012 року ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги до ОСОБА_1 і ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним в 1/2 частині та визнання права власності на 1/2 частину автомобіля.
В обґрунтуванні позовних вимог позивачка посилалась на те, що з відповідачем ОСОБА_1 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 2004 року до 24 лютого 2010 року, коли шлюб між ними було розірвано. За час шлюбу з відповідачем вони за спільні кошти придбали автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 який був зареєстрований 21.06.2008 року на ім'я ОСОБА_1, та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. ОСОБА_1 самостійно без її згоди розпорядився вказаним автомобілем, згідно довідки ВРЕР ДАІ ГУМВС України по обслуговуванню населення Барвінківського, Борівського та Ізюмського районів Харківської області від 25.01.2012 року зазначений автомобіль ОСОБА_1 21.11.2011 року знято з обліку для реалізації в межах України та продано ОСОБА_6 згідно довідки-рахунку серії КІМ № 470754 від 21.11.2011 року через торгівельну фірму «Автолюбитель» за 18000 гривень. Вважала, що спірний автомобіль є їх спільною сумісною власністю, розподіл якого добровільно не відбувається, вона має право на половину спірного майна як колишня дружина. За твердженням позивачки добровільно відповідач не визнає за нею права власності на 1/2 частини вказаного автомобіля, між ними постійно виникають сварки, зазначеними діями відповідач порушив її права, тому вона подала позов до суду і просила суд визнати договір купівлі-продажу автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, укладений 21.11.2011 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_6, посвідчений торговельною фірмою «Автолюбитель» м. Харкова - недійсним в Ѕ частині; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_6
Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2013 року позовну заяву ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 64346 грн. 06 коп. грошову компенсацію вартості належної їй 1/2 частки транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на судовий збір в сумі 1396 гривень 40 копійок. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля та визнання права власності на 1/2 частину автомобіля відмовлено.
В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 поставлене питання про скасування рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 64346, 06 грн., як грошової компенсації вартості належного їй 1/2 частки оспорюваного транспортного засобу та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд, задовольняючи позов обґрунтовано виходив з того, що оспорюваний транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 є спільним сумісним майном подружжя, яке підлягає розподілу з подальшою виплатою ОСОБА_3 1/2 його вартості виходячі з його ринкової вартості.
Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства виходячи з наступного.
Матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 2004 року по 24 лютого 2010 року, шлюб між ними було розірвано.
Як вбачається з матеріалів справи, спірним майном є транспортний засіб марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який було придбано під час шлюбу.
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
Колегія суддів вважає правильним висновок суду 1 інстанції, що оскільки спірний автомобіль було придбано під час шлюбу, то позивач має право власності на 1/2 частину спірного автомобілю, і оскільки автомобіль було відчужено іншій особі, то позивач має право на суму грошової компенсації вартості його частки.
Між тим, судова колегія не може погодитися із визначеною судом 1 інстанції сумою грошової компенсації вартості частки автомобілю виходячи з наступного.
Суд 1 інстанції в своєму рішенні зазначив, що на час розгляду справи вартість автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 складає суму 128692,19 гривні виходячи із звіту про оцінку транспортного засобу № 10-13 від 14 лютого 2011 року, зробленого батьком позивачки -ОСОБА_9, під час знаходження у нього спірного автомобілю.
Між тим, матеріали справи містять довідку № 10/470754 від 21.11.2011 року ТФ «Атолюбілель», відповідно з якої вбачається, що оціночна вартість транспортного засобу на час угоди купівлі-продажу становить 110 929 грн. 89 коп., а 1/2 частини грошової компенсації вартості оспорюваного автомобіля має становити 55465 грн. 89 коп. Даний факт судом першої інстанції був залишений поза увагою, а тому в цій частині рішення суду підлягає зміні.
Також відповідно до ст.88 ЦПК України судова колегія зменшує судові витрати по справі до 554, 65 грн.
Відповідно до п.п.3,4 ст.309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо судом були порушені або неправильно застосовані норми матеріального або процесуального права.
В зв'язку з чим судова колегія вбачає правові підстави для зміни рішення суду і часткового задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307,п.п.3,4 ст.309, ст..313, ст.314, 316,317 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2013 року змінити.
Зменшити суму стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошової компенсації вартості належної їй 1/2 частки транспортного засобу автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T5, 2006 року випуску з 64364, 06 грн. до 55465 грн.
Зменшити суму стягнутої з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму судових витрат з 1396,4 гривень до 554, 65 гривень.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий - Судді -