копія

Провадження № 33/792/39/13

Справа № 2218/14530/2012 Головуюча в 1-й інстанції Бурка С.В.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Ващенко С.Є.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року м. Хмельницький

Суддя апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є., з участю секретаря Боднарук Я.Д., прокурора Сандула Є.А., притягнутого до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши апеляційну скаргу прокурора прокуратури Хмельницького району на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 24 липня 2012 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, одруженого, працюючого молодшим інспектором відділу охорони Райківецькогої ВК №78,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено на нього стягнення у виді 50 годин громадських робіт.

За постановою суду ОСОБА_1 22 червня 2012 року о 09 годині 20 хвилин в с. Райківці Хмельницького району керував моторолером «Сузукі» з ознаками алкогольного сп'яніння і, в порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, прокурор просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу або позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому звертає увагу на те, що, в порушення вимог ст.15 КУпАП судом першої інстанції застосовано стягнення, яке не може бути застосовано до військовослужбовців, яким є особа яка притягнута до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим постанова КВ інспекцією повернута до суду без виконання.

Заслухавши прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на зазначені у ній доводи, пояснення ОСОБА_1, який не заперечив проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за вказаних у постанові обставин ґрунтується на наявних у справі доказах і апелянтом, як і самим ОСОБА_1, не оспорюються. Тому підстав скасовувати постанову з метою ще раз визнати його винним у вчиненні вказаного правопорушення немає.

Разом з тим, стягнення на ОСОБА_1 накладено з порушенням норм матеріального права.

Згідно з частиною другою ст.33 та ст.280 КУпАП стягнення за адміністративні правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Однак при накладенні стягнення суд цих вимог закону не дотримався. Зокрема, суд не навів у постанові мотивів, з яких за наявності в санкції ч.1 ст.130 КУпАП альтернативних видів стягнень він обрав з них більш суворий.

Крім того, відповідно до ст.15 КУпАП „Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів внутрішніх справ і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, ... ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт".

Як видно з досліджених апеляційним судом матеріалів справи, ОСОБА_1 є молодшим інспектором відділу охорони Райківецькогої ВК №78, тобто Державної кримінально-виконавчої служби України, тому до нього не може бути застосоване стягнення у виді громадських робіт.

При апеляційному розгляді ОСОБА_1 також повідомив, що прав на керування транспортними засобами він не має, що виключає накладення на нього і цього виду стягнення.

Отже з передбачених у санкції ч.1 ст.130 КУпАП стягнень на нього може бути накладено лише стягнення у вигляді штрафу.

Оскільки штраф є більш м'якшим видом стягнення, ніж те, що було на нього накладене, то за змістом ст.294 КУпАП апеляційний суд вправі змінити постанову суду першої інстанції, застосувавши до ОСОБА_1 цей вид стягнення, без її скасування.

При визначенні розміру штрафу суд виходить з того, що ОСОБА_1 свою вину визнав і щиро кається, що пом'якшує його відповідальність, а обставин, що обтяжують відповідальність, не встановлено, і вважає, що мінімальний розмір штрафу, який передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, буде достатнім для досягнення мети, визначеної у ст.23 цього Кодексу, тобто з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі викладеного, керуючись п.4 ч.8 ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 24 липня 2012 року щодо ОСОБА_1 змінити: накласти на нього стягнення у виді 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень штрафу.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області С.Є.Ващенко