№ справа:108/7908/2012Головуючий суду першої інстанції:Кухарський Андрій Іванович
№ провадження:11/0190/2262/2012Доповідач суду апеляційної інстанції:Корольов М. Ф.
__________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2012 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіТрясуна Ю.Р.,
СуддівКорольова М.П., Радіонова І.І.,
За участю прокурораСулейманової Д.Н.,
засудженого ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальну справу по апеляціям засудженого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8, ОСОБА_7,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Керченського міського суду АР Крим від 07 вересня 2012 року
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Керч, АР Крим, громадянин України, маючий середню освіту, не працюючий, не одружений, раніше судимий: 1) 13.11.1996 року Керченським міським судом АР Крим за ст.ст. 206 ч. 3, 142 ч. 3, 206 ч. 2, 42 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 07.08.2002 року за відбуттям строку покарання; 2) 25.11.2004 року Керченським міським судом АР Крим за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 06.09.2008 року за відбуттям строку покарання; 3) 19.12.2008 року Керченським міським судом АР Крим за ст. 162 ч. 1 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки; 4) 06.11.2009 року Керченським міським судом АР Крим за ст.ст. 296 ч. 3, 71 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 01.12.2011 року умовно-достроково на 10 місяців 26 днів, що проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України і йому призначено покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднана невідбута частина покарання, призначеного за вироком Керченського міського суду АР Крим від 06.11.2009 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у вигляді 7 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке йому належить.
Згідно вироку, 23.06.2012 року приблизно о 02 годині 30 хвилин ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 де спільно із знайомими ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і з ОСОБА_12, який прийшов пізніше, уживав спиртні напої та під час сварки, що виникла між ним і ОСОБА_12, завдав останньому удар кулаком лівої руки в область голови праворуч, а коли ОСОБА_12 впав, то наніс йому кілька ударів ногами по тілу. Коли ОСОБА_11, намагаючись припинити протиправні дії ОСОБА_7, стала втримувати його за руки, ОСОБА_12 піднявся з підлоги і вийшов із квартири, але ОСОБА_7 вибіг слідом за ним та завдав йому удар рукою в потиличну область голови, від чого останній упав на сходи. Після цього, ОСОБА_7 вирішив заволодіти чужим майном та дістав з кишені шортів ОСОБА_12 мобільний телефон «Fly DS 186» вартістю 529 гривень, у якому перебувала сім-карта «МТС» вартістю 30 гривень із грошима на рахунку у сумі 40 гривень, картою пам'яті вартістю 150 гривень, при цьому наніс потерпілому множинні удари у різні частини тіла.
У апеляції адвокат ОСОБА_8 просить вирок Керченського міського суду АР Крим змінити та правильно кваліфікувати дії за ст. 122 ч. 1 КК України. Свої доводи мотивує тим, що слідство було проведено з обвинувальним уклоном, засудженого не ознайомили з матеріалами справи.
У апеляції захисник ОСОБА_13 просить вирок Керченського міського суду АР Крим змінити та правильно кваліфікувати дії засудженого за ст. 122 ч. 1 КК України. Свої доводи мотивує тим, що слідство було проведено з обвинувальним уклоном, засудженого не ознайомили з матеріалами справи.
У апеляції засуджений ОСОБА_7 просить вирок Керченського міського суду АР Крим змінити та кваліфікувати його дії за ст. 122 ч. 1 КК України. Свої доводи мотивує тим, що вирок є незаконним.
Апелянт просить звернути увагу на те, що висновки суду істотно суперечать обставинам справи, призначене покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину. Також, апелянт вказує, що дізнання, досудове та судове слідство було однобічним та неповним.
Заслухав доповідача, провівши судові дебати, в яких засуджений, підтримав свою апеляцію та апеляції своїх захисників, прокурор просив вирок залишити без змін, надав останнє слово засудженому, перевіривши доводи апеляцій і матеріали справи, колегія дійшла висновку про те, що апеляції задоволенню не підлягають за наступних підстав.
Встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обсяг і доведеність вини ОСОБА_7, правильно кваліфікував його дії, призначив засудженому законне і обґрунтоване покарання.
Висновки суду про винність ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, ґрунтуються на належно досліджених і оцінених доказах в їх сукупності.
Так, підсудний ОСОБА_7 показав, що 23.06.2012 року приблизно о 02 годині ночі до нього у квартиру прийшов його знайомий ОСОБА_12, між ними виникла сварка, в ході якої вони стали ображати один одного та ОСОБА_7, не витримавши цього, наніс ОСОБА_12 удари по обличчю та тулубу. Потім, ОСОБА_12 вийшов із квартири та сказав, що звернеться у міліцію, це розлютило ОСОБА_7, він відчинив двері і ударив останнього рукою в обличчя, від чого той впав та в нього з карману випав мобільний телефон. ОСОБА_7 наніс ОСОБА_12 удар ногою в область тулуба, підібрав мобільний телефон та пішов у квартиру. Підсудний стверджує, що підібрав телефон, щоб його хтось не розчавив, собі залишати його не бажав і мав намір його повернути. У цей же день рано ранком, він зустрів ОСОБА_14, якій він віддав телефон а попросив повернути його ОСОБА_12, діставши перед цим з телефону сім-картку, розламавши її й викинувши.
Потерпілий ОСОБА_12 показав, що 23.06.2012 року о 02 годині ночі зайшов у гості до ОСОБА_7 і між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_7 вдарив його кулаком руки в область правого боку обличя, він впав, а потім наніс ще кілька ударів ногами по тілу. Потім він пішов, але на сходах ОСОБА_7 наніс йому ще кілька ударів у потилицю та почав просити мобільний телефон, але він відмовив йому, той нахилився та дістав у нього з кишені мобільний телефон «Fly DS 156», а потім завдав сильного удару ногою в область ребер праворуч.
Свідок ОСОБА_9 показав, що 23.06.2012 року о 02 годині ночі він знаходився в гостях у ОСОБА_7, до якого пізніше прийшов ОСОБА_12 та між ними почалася сварка та бійка. Потім він почув як ОСОБА_12 вийшов з квартири. У цей же час до нього звернулася ОСОБА_11 та сказала, що на сходовій площадці знову деруться ОСОБА_7 та ОСОБА_12, він вийшов із квартири і побачив, що ОСОБА_12 лежить тулубом на сходах, у нього були конвульсії, він привів його у почуття. Потім повернувся назад у квартиру та запитав у ОСОБА_7, що трапилося, на що останній відповів, що побив ОСОБА_15, підібрав мобільний телефон і при цьому показав його. Він з ОСОБА_11 почали говорити, щоб той повернув мобільний телефон, однак ОСОБА_7 спробував зняти задню панель телефону, у нього це не вийшло та йому допомогла ОСОБА_11, після чого останній дістав карту мобільного зв'язку, зламав її і викинув, а телефон поклав до себе у кишеню.
Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_11, яка до того ж доповнила, що вона зустріла ОСОБА_14, якій ОСОБА_7 розповів, що побився з ОСОБА_12, підібрав мобільний телефон і попросив її повернути його ОСОБА_12, доки той не звернувся у міліцію, вона погодилася, взяла телефон і пішла, а через деякий час до них пдійшли співробітники міліції і ОСОБА_7 забрали у відділ, а вона пішла додому.
Свідок ОСОБА_14 підтвердила показання свідка ОСОБА_11
Також, вина ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України підтверджена:
- висновком судово-медичної експертизи, з якого виходить, що ОСОБА_12 були заподіяни тілесні ушкодження;
- заявою ОСОБА_12 в органи міліції, згідно якої він був побитий ОСОБА_7 і той відкрито заволодів його мобільним телефоном;
- протоколом огляду місця події;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного, який на місці показав, як він наносив удари ОСОБА_12 у квартирі, у під'їзді на сходовій площадці і місце, де він підібрав мобільний телефон, що випав із шортів потерпілого.
Визнання ОСОБА_7 вини у скоєнні злочину частково, суд обгрунтовано розцінив як прагнення уникнути відповідальності за скоєний тяжкий злочин.
Призначаючи покарання, суд першої інстанції належним чином врахував обставини справи, тяжкість скоєного злочину, особу засудженого, який за місцем проживання характеризується негативно, не працює, злочин вчинив у період умовно-дострокового звільнення.
Також, відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України судом при призначенні покарання правильно були враховані обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, суд врахував у якості обставин, які пом'якшують покарання повне відшкодування збитку потерпілому і відсутності яких-небудь претензій у нього. Численні заяви потерпілого ОСОБА_12, в яких він просить пом'якшити призначене покарання, не мають підстав для зміни вироку.
Так, у якості обставин, які обтяжують покарання суд врахував скоєння злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апелянтів про те, що дії засудженого слід перекваліфікувати на ст. 122 ч. 1 КК України спростовуються доказами, які приведені у вироку.
Підстав для виключення покарання за ч. 2 ст. 187 КК України та зниження строку покарання доводи апеляцій не мають.
Колегія, дослідивши матеріали справи, не вбачає підтвердження доводів апеляцій про те, що ОСОБА_7 не було ознайомлено з матеріалами справи. В матеріалах справи є підтвердження того, що ОСОБА_7 знайомився з ними і надав зауваження на протокол судового засідання.
Порушень кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства і судового розгляду справи відносно ОСОБА_7, які тягнули б за собою скасування або зміну вироку, не встановлено.
Підстав для скасування або зміни вироку доводи апелянтів не містять.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року) та п. 15 Перехідних положень КПК України, колегія
УХВАЛИЛА:
Вирок Керченського міського суду АР Крим від 07 вересня 2012 року відносно ОСОБА_7 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_13 - без задоволення.
Судді
Трясун Ю.Р. Корольов М.П. Радіонов І.І.