РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 0124/7990/2012Головуючий суду першої інстанції:Прищепа О.І.
№ провадження: 22-ц/190/1252/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.
"26" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Онищенко Т.С.
Суддів:Даніла Н.М., Рошка М.В.
При секретарі:Кутелія Я.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 14.11.2012, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - ОСОБА_6 звернулася до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між нею та її чоловіком втрачено відчуття любові і взаєморозуміння, у зв'язку з чим збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим, оскільки подальше сімейне життя суперечитиме її інтересам. Від шлюбу мають з відповідачем дитину - дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її утриманні та потрібує матеріальної допомоги /арк. с. 2-3/.
При судовому розгляді справи позивач збільшила розмір заявлених вимог - просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1 000 грн. щомісячно /арк. с. 20-21/.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 14.11.2012 позов ОСОБА_6 задоволено /арк. с. 38/, а саме:
- розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_7, зареєстрований 29.04.2009 виконавчим комітетом Гаспринської селищної ради м. Ялта АР Крим за актовим записом №10;
- стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 грн., починаючи з 17.09.2012 та до повноліття дитини;
- стягнуто з ОСОБА_7 в доход держави судовий збір в сумі 214,60 грн.
Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі - про відмову у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на неповне з'ясування і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права /арк. с. 67-69/.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача-апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Матеріалами цивільної справи встановлено, що 29.04.2009 ОСОБА_7 і ОСОБА_6 зареєстрували законний шлюб, про що виконавчим комітетом Гаспринської селищної ради м. Ялта АР Крим зроблено відповідний актовий запис №10 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2, відповідно до якого ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_6» на прізвище чоловіка - «ОСОБА_6» /арк. с. 5/.
Від даного шлюбу сторони - ОСОБА_7 і ОСОБА_6 мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 /арк. с. 7/.
Дитина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з матір'ю - ОСОБА_6 та знаходиться на її утриманні.
Відповідач - ОСОБА_7 працює у Державному підприємстві «Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування» на посаді юриста та має регулярний заробіток /арк. с. 75/.
Основна причина розпаду сім'ї це різниця характерів, відсутність взаєморозуміння і довір'я.
Положеннями Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання (стаття 104).
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (стаття 105).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110).
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (стаття 112).
Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористувалася даним правом та звернулася до суду з позовними вимогами про розірвання шлюбу, наполягаючи на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач, як вбачається з матеріалів справи, не має наміру зберегти шлюб.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач - апелянт ОСОБА_7 не підтримав своє клопотання про призначення строку для примирення подружжя, що у свою чергу підтверджує правильність висновку суду першої інстанції про неможливість зберегти даний шлюб.
Отже, суд першої інстанції, прийнявши до уваги відсутність згоди позивача на примирення, дійшов правильного висновку, що причини, яки спонукають позивача, наполягати|настоювати| на розірванні шлюбу|шлюбу|, є|з'являються,являються| обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, в наслідок чого укладенний сторонами шлюб підлягає розірванню.
Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні рішення про розірвання шлюбу, правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі в цій частині на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в частині скасування рішення суду першої інстанції про розірвання шлюбу підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції в цій частині постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі статтями 180-183 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матери, батька і (або) у твердій грошовий сумі. Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Верховний Суд України в постанові Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 зазначив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (пункт 17).
При ухвалені оскаржуваного рішення про стягнення аліментів і визначенні розміру аліментів, суд першої інстанції стягнув з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі, не звертаючи уваги на те, що відповідач офіційно працевлаштований та має регулярний і стабільний заробіток, а також наявність у платника аліментів непрацездатних батьків (батько - ОСОБА_9, 1947 року народження, і мати - ОСОБА_10, 1948 року народження).
Враховуючи надані сторонами докази та стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; відсутність у останнього інших неповнолітніх дітей і наявність непрацездатних батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини|частки| всіх видів заробітку (доходу), але|та| не менш 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
На підставі наведеного, рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 14.11.2012 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення по справі - про часткове задоволення позовних вимог про стягнення аліментів та стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, починаючи з 17.09.2012 та до повноліття дитини, у розмірі 1/4 частини|частки| всіх видів заробітку (доходу), але|та| не менш 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 303, 307-309, 313-314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 14.11.2012 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини скасувати.
Ухвалити в цій частині по даній справі нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Харків, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 12.03.1997 Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області) на користь ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженка смт. Гаспра м. Ялта, ідентифікаційний номер невідомо, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 09.06.2009 Алупкинським відділом Ялтинського МУГУ МВС України в АР Крим) аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно, починаючи з 17.09.2012 та до повноліття дитини, у розмірі 1/4 частини|частки| всіх видів заробітку (доходу), але|та| не менш 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відмовити у задоволені решти частини позовних вимог про стягнення аліментів.
В решті рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 14.11.2012 (в частині задоволення позовних вимог про розірвання шлюбу) залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді