УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 116/2506/2012 Головуючий суду першої інстанції:Абеляшев О.В.

№ провадження: 22-ц/190/684/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Летягіна О. В.

"11" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Летягіної О.В.

Суддів:Горбань В. В. Макарчук Л. В.

При секретарі:Востріковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні, розпорядженні майном та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на рішення Раздольненського районного суду АР Крим від 29 листопада 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

27 вересня 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні, розпорядженні майном та відшкодування моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що відповідач чинить перешкоди у розпорядженні майном, а саме, плитами огорожними, які були придбані позивачем за договором купівлі - продажу 23 січня 2009 року та заважає йому у вивезенні вказаних плит. Тому позивач просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном та стягнути з відповідача 3000 гривень у відшкодування моральної шкоди, заподіяної вищенаведеними діями.

Рішенням Раздольненського районного суду АР Крим від 29 листопада 2012 року у задоволені позову ОСОБА_6 відмовлено у повному обсязі

На зазначене рішення представник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог.

Зокрема посилається на те, що ОСОБА_6 на тривалий час, до жовтня 2009 року, виїжджав на роботу за межі Криму,. Після повернення з командировки, неодноразово звертався до суду з аналогічними позовними заявами, але позови поверталися без розгляду з мотивів неконкретності позовних вимог.

ОСОБА_7 у своїх запереченнях на позов пояснив, що з позовом не згоден, оскільки ще 23.01.2008 року за договором купівлі-продажу з ліквідатором СПК «Добринський» він купив будівлі та споруди колишнього зернотоку та молочної ферми, до яких входили і плити огорожі, який огороджені ці будівлі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущений строк позовної давності для звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що за договором купівлі-продажу від 23 січня 2009 року ОСОБА_6 придбав у ліквідатора СПК «Добринський» плити огорожні кількістю 80 штук розміром 2х6, та 10 штук розміром 1х5, розташовані на території току, у с. Кукушкіно Роздольненського району АР Крим.

З постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 8 травня 2009 року вбачається, що позивач ОСОБА_6 звертався до Роздольненського РВ ГУ МВС України в АР Крим з заявою про застосування до ОСОБА_7 відповідних заходів, оскільки останній перешкоджає демонтажу придбаних ним огорожних плит.

Статтею 257 ЦК України передбачається, що позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогами про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач, посилаючись на поважність пропуск строку позовної давності, обґрунтовував це тим, що він неодноразово звертався до суду з аналогічними позовними заявами, але всі його позовні заяви були залишені без розгляду.

Проте, згідно частини 1 статті 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Відповідно до положень статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що про порушення свого права позивач дізнався 7 травня 2009 року, про що свідчить постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, пояснення самого позивача у судовому засіданні суду першої інстанції та зміст позовної заяви. Так з позовної заяви слідує, що ОСОБА_6 7 травня 2009 року, найнявши автокран, з'явився на територію ферми для демонтажу плит огорожних. ОСОБА_7 не дозволив йому демонтувати плити, якими огороджена територія ферми, оскільки вважав дані плити своєю власністю, оскільки ще у січні 2008 року він придбав всі споруди та будівлі зерно току та ферми у ліквідатора СПК «Добринський».

Проте, з позовними вимогами до суду ОСОБА_6 звернувся 27 вересня 2012 року, тобто через три роки чотири місяці.

При цьому, необґрунтованим колегія суддів вважає довід апеляційної скарги позивача відносно того, що строк позовної давності ним пропущений з поважних причин, оскільки він знаходився у відрядженнях і не міг подати позов до суду, оскільки позивач мав можливість направити позовну заяву до суду поштою або зробити це через представника, якому позивачем видана довіреність на представлення його інтересів 19.08.2011 року (а.с.29).

Частинами 3,4 статті 267 ЦК України передбачається, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з наведеного та враховуючи те, що відповідачем заява про застосування строку позовної давності була зроблена суду до винесення рішення, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності законним та обґрунтованим.

Статтею 308 ЦПК України передбачається, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Раздольненського районного суду АР Крим від 29 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: