ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25 лютого 2013 р. Справа № 9/94/2012/5003
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді Балтака О.О., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авантрейд", код ЄДРПОУ 37318988 (вул. Депутатська, 23-а, оф. 2, м. Київ, 03115)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні", код ЄДРПОУ 36327881 (вул. Чкалова, 16-Б, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600)
про стягнення 324 859,91 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Петренко Д.В. - довіреність № б/н від 14.01.13 р.
від відповідача: Купрій О.М. - довіреність № 77 від 29.12.12 р.
ВСТАНОВИВ :
Товариством з обмеженою відповідальністю "Авантрейд" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" про стягнення 324859,91 грн., з них 294 901,19 грн. - основного боргу; 24 965,60 грн. - пені; 4 993,12 грн. - 3% річних.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.12.12 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 9/94/2012/5003 та призначено її до розгляду на 15.01.13 р..
Ухвалою суду від 15.01.13 р. слухання по справі відкладено на 05.02.13 р. у зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання останнім витребуваних доказів.
05.02.13 р. суд своєю ухвалою відклав розгляд справи на 25.02.13 р. на підставі клопотання представника відповідача та через необхідність надання ним доказів в підтвердження заяви № 07 від 04.02.13 р. про застосування позовної давності до позовних вимог.
За відсутності відповідного клопотання сторін справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.
25.02.13 р. в судовому засіданні представник позивача при наданні пояснень з приводу заявлених позовних вимог зауважив, що відповідачем основний борг частково погашено у розмірі 74 904,04 грн., що підтверджується випискою банку від 14.01.13 р. (док. № 10728 від 27.12.12 р.) у сумі 24 904,04 грн., платіжними дорученнями № 10830 від 16.01.13 р. у сумі 20 000,00 грн., № 2468 від 25.01.13 р. у сумі 30 000,00 грн.. Тому, просив суд задовольнити позов з урахуванням часткової проплати.
Представник відповідача безпосередньо перед судовим засіданням подав заяву №б/н від 25.02.13 р. якою відмовився від раніше поданої заяви № 07 від 04.02.13 р. про застосування позовної давності до позовних вимог. При цьому, звернув увагу суду на здійснену ним часткову проплату основного боргу.
Суд, зважаючи на приписи ст. 22 ГПК України вказану заяву прийняв до розгляду та задовольнив.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
20.07.11 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Авантрейд" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" (Покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 2007-05.
Згідно п. 1.1. договору Постачальник зобов"язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов"язався прийняти та оплатити нафтопродукти (товар) у відповідності з умовами, визначеними цим договором та/або додатками до нього, які є його невід"ємною частиною.
У розділі 3 (п.п. 3.4., 3.5., 3.6., 3.7.) договору сторони передбачили, що право власності на товар, а також всі пов"язані з ним ризики, переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі товару та підписання уповноваженою особою Покупця відповідних документів, які засвідчують прийом-передачу товару (видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної, та/або акту прийому-передачі товару) в пункті поставки. Покупець зобов"язаний забезпечити своєчасне і належне приймання товару, що відповідає вимогам, визначеним щодо нього у цьому договорі, що був поставлений в порядку та на умовах також визначених у договорі. Представник Покупця, який має повноваження для отримання товару, повинен при отриманні товару передати представнику Постачальника довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, підтвердивши свою особу громадянським паспортом. Товар вважається переданим Покупцю, коли уповноважений представник Покупця надасть представнику Постачальника своє доручення на отримання товару та зробить підпис на видатковій накладній Постачальника та/або товарно-транспортній накладній.
Відповідно до розділу 5 (п.п. 5.1., 5.3., 5.4.) договору оплата товару проводиться Покупцем в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару. Момент поставки товару є перехід права власності товару Покупцю. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки нафтопродуктів №2007-05 від 20.07.11 р. позивачем було поставлено відповідачу товару (паливо дизельне ЕН 590 сорт F) у кількості 43 446 літрів на загальну вартість 414 901,19 грн., з них згідно видаткової накладної № РН - 120507-01 від 07.05.12 р. паливо дизельне ЕН 590 сорт F у кількості 28 870,00 літрів на суму 276 574,84 грн., в т.ч. ПДВ 46095,81 грн., видаткової накладної № РН - 120507-02 від 07.05.12 р. паливо дизельне ЕН 590 сорт F у кількості 14 676,00 літрів на суму 138 326,35 грн., в т.ч. ПДВ 23 054,39 грн. (а.с. 12).
Однак, з наявних в матеріалах справи документів та пояснень представників сторін вбачається, що відповідач лише частково розрахувався з позивачем за поставлений товар, а саме до моменту пред"явлення позову до суду у розмірі 120 000,00 грн., що підтверджується виписками банку від 21.09.12 р. на суму 50 000,00 грн., від 25.09.12 р. на суму 25 000,00 грн., від 04.10.12 р. на суму 20 000,00 грн., від 05.10.12 р. на суму 25 000,00 грн. (а.с. 14-19). За таких обставин, станом на день порушення провадження по справі у відповідача перед позивачем утворився борг у розмірі 294901,19 грн..
В ході слухання справи, судом з"ясовано, що заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 294 901,19 грн. за час слухання справи в суді відповідачем була частково погашена на суму 74 904,04 грн., що стверджується випискою банку від 14.01.13 р. (док. № 10728 від 27.12.12 р.) та платіжними дорученнями № 10830 від 16.01.13 р., № 2468 від 25.01.13 р..
Беручи до уваги встановлені факти, суд вважає, що між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення 74 904,04 грн., оскільки борг на зазначену суму був сплачений відповідачем після пред"явлення позивачем вищезгаданого позову до суду та порушення провадження у справі. Тому, відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Таким чином, станом на день розгляду справи в суді борг позивача перед відповідачем становить 219 997,15 грн. (294 901,19 грн. - 74 904,04 грн.), що стверджується відсутністю в матеріалах справи доказів розрахунків з позивачем згідно предмету позовних вимог (платіжні доручення, виписки банківських установ про рух коштів на рахунку, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо) на заявлену до стягнення суму.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.
Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Враховуючи наведені приписи діючого законодавства, суд вважає, що заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 219 997,15 грн. нарахована правомірно та обгрунтовано, а відтак підлягає задоволенню.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем заявлено до стягнення 24 965,60 грн. - пені та 4 993,12 грн. - 3% річних.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 6.3. договору сторони визначили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати, зазначених в п. 5.1. договору Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день її нарахування, від суми простроченого платежу за кожен прострочення платежу.
Згідно із ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Вимоги позивача про стягнення пені є правомірними, однак сам розмір заявленої до стягнення пені суперечить вимогам діючого законодавства. Оскільки, суд провівши перевірку правильності нарахування пені позивачем, дійшов висновку про те, що позивачем допущено помилки під час проведення підрахунків, які полягають у тому, що останнім нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за 206 днів (термін прострочення зобов"язання на дату подання позовної заяви), тоді як відповідно до п.6 ч.2 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців (182 дні) від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В результаті перерахунку пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 18.05.12 р. по 18.11.12 р. включно судом отримано 22 480,17 грн. - пені.
Оскільки, отримана в результаті перерахунку судом сума пені є меншою від тієї, яка заявлена позивачем, суд відмовляє в стягнені 2 485,43 грн. (24 965,60 грн. - 22480,17 грн.) - пені.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Провівши перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних, суд дійшов висновку, що дана вимога заявлена та нарахована правильно, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з урахуванням припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 74 904,04 грн. та відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені на суму 2 485,43 грн..
Витрати на судовий збір покладаються на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі. Відповідно до п. 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Виходячи із змісту наведеного пункту постанови, припинення провадження тотожне поняттю закриття провадження у справі.
Припинення провадження в розумінні п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору.
Враховуючи те, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 74 904,04 грн. відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України припинено, сплачений згідно платіжного доручення № 565 від 18.12.12 р. судовий збір у розмірі 6 497,20 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України позивачу у сумі 1 498,08 грн..
25.02.13 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні", код ЄДРПОУ 36327881 (вул. Чкалова, 16-Б, смт. Крижопіль, Вінницька область, 24600) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авантрейд", код ЄДРПОУ 37318988 (вул. Депутатська, 23-а, оф. 2, м. Київ, 03115) 219 997,15 грн. - основного боргу; 22 480,17 грн. - пені; 4 993,12 грн. - 3% річних; 4 949,41 грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 74 904,04 грн. припинити відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
4. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 2 485,43 грн. відмовити.
5. Сплачений згідно платіжного доручення № 565 від 18.12.12 р. судовий збір у розмірі 1 498,08 грн. повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Авантрейд", код ЄДРПОУ 37318988 (вул. Депутатська, 23-а, оф. 2, м. Київ, 03115) з Державного бюджету України (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи № 9/94/2012/5003). Примірник рішення суду, засвідчений гербовою печаткою суду, є підставою для повернення позивачу з Державного бюджету України сум у розмірі, встановленому даним рішенням.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення суду складено та оформлено 28 лютого 2013 р.
Суддя Балтак О.О.
віддрук. 1 прим.:
1 - до справи