Справа № 22-ц-5637/12 Головуючий у І інстанції Пархоменко

Провадження № 22-ц/780/79/13 Доповідач у 2 інстанції Корзаченко І.Ф.

Категорія 36 14.02.2013

_______________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

Іменем України

13 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого Лащенка В.Д.,

суддів Корзаченко І.Ф., Ігнатченко Н.В.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ірпінського міського суду від 5 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину будинку,-

встановила:

У січні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини визнання права власності на частину будинку. Позов обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6, якому належала 1/2 частина будинку АДРЕСА_1. Після смерті батька вона не зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але проживала в будинку і фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Друга половина будинку належить її матері ОСОБА_3 На час смерті батька його шлюб з ОСОБА_3 був розірваний. Сестра позивачки ОСОБА_4 на спадщину не претендує. Позивачка просила встановити факт прийняття нею спадщини після смерті батька та визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Ірпінського міського суду від 5 вересня 2012 року позов задоволено частково. Постановлено встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнати за позивачкою право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 В інший частині позов залишити без задоволенння.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_5 просить змінити рішення і визнати за нею право на Ѕ частину будинку.

Апеляційну скаргу необхідно задоволити частково з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд послався на те, що після смерті ОСОБА_6 спадщина відкрилася лише на 1/3 частину будинку по АДРЕСА_1.

З таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не грунтується на матеріалах справи.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірваний 03 грудня 1969 року, після розірвання шлюбу присвоєні прізвища : йому - ОСОБА_6, їй ОСОБА_3.

Позивачка ОСОБА_5 та відповідачка ОСОБА_4 є дочками ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

У листі КП КОР "Ірпінське бюро технічної інвентаризації від 28 травня 2012 року № 583 зазначено, що відповідно до реєстрових книг на будинок АДРЕСА_1 право власності зареєстровано за ОСОБА_6 на 1/2 частину на підставі договору на право будівництва будинку, посвідченого Києво-Святошинською нотаріальною конторою від 03.03 1961 року від Р№ 881 та за ОСОБА_3 - на 1/2 частину на підставі рішення суду від 13.11.1969 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6.

15 лютого 1995 року ОСОБА_6 склав заповіт, яким заповів своїй дружині ОСОБА_9 належну йому 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_2.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Києва від 04 грудня 1996 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9, третя особа нотконтора № 5 Жовтневого району м. Києва про визнання заповіту недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання права власності на частину домоволодіння та виділу її в натурі постановлено визнати заповіт ОСОБА_6 від 15 лютого 1995 року недійсним. Визнати за ОСОБА_9 право власності на 1/6 частину будинковолодіння АДРЕСА_2. Розділити будинковолодіння АДРЕСА_2, стягнувши із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 в рівних частках грошову компенсацію в сумі 1599,31 грн. Стягнути із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 держмито на користь держави з сумі 79,95 грн. Стягнути із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 солідарно вартість експертизи в сумі 75 грн.

З довідки Ленінградського районного суду м. Києва від 05.03.1997 року вбачається, що ОСОБА_4 05.03.1997 року внесені 903 гривні на користь ОСОБА_9 по рішенню Жовтневого райсуду м. Києва № 2-194 від 4.12.1996 року.

З довідки Ленінградського районного суду м. Києва від 12.03.1997 року вбачається, що ОСОБА_5 сплатила 875 гривень на користь ОСОБА_9 по рішенню Жовтневого райсуду м. Києва № 2-194/96, борг повністю погашено.

Відповідно до архівної довідки Київського обласного державного нотаріального архіву Головного управління юстиції у Київській області від 04.05.2012 року № 01-17-1201 після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заводилась та не видавалась з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 22 липня 1999 року.

Згідноз з повідомленням Ірпінської міської державної нотаріальної контори від 23.04.2012 року № 866/01-16 спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 з 2000 року по Ірпінській міській держнотконторі не заводилась.

Суд встановив, що після смерті ОСОБА_6 спадщину фактично прийняла його дочка ОСОБА_5 і цей висновок суду ніким не оспорюється.

Визнаючи за позивачкою право власності на 1/3 частину будинку, суд вказав, що оскільки за ОСОБА_9 рішенням Жовтневого районного суду м. Києва від 04 грудня 1996 року визнано право власності на 1/6 частину будинковолодіння АДРЕСА_2 та ОСОБА_5 і ОСОБА_4 сплачено на її користь грошову компенсацію в сумі 1599,31 грн., то спадщина на цю 1/6 частину будинку не відкривалась.

При цьому суд не врахував, що ОСОБА_6 належала 1/2 частина будинку і спадщина відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, а не після ухвалення судом рішення 4 грудня 1996 року, тому спадщина відкрилася на все майно, що належало ОСОБА_6, тобто на 1/2 частину будинку.

Суд також зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Києва від 04 грудня 1996 року за ОСОБА_9 визнано право власності на 1/6 частину спірного будинку.

Проте, з наданого позивачкою до суду апеляційної інстанції копії повного тексту мотивованого рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 04 грудня 1996 року вбачається, що судом вирішений спір між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про поділ будинку між спадкоємцями і будинок поділений шляхом виділу ОСОБА_9 грошової компенсації за 1/6 частину будинку.

Як вбачається із зазначених вище довідок Ленінградського суду м. Києва ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виконали рішення Жовтневого районного суду м. Києва від 04 грудня 1996 року і повністю сплатили ОСОБА_9 грошову компенсацію.

За таких обставин висновок суду про те, що ОСОБА_9 належить 1/6 частина спірного будинку не можна визнати обгрунтованим.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Києва від 04 грудня 1996 року грошова компенсація на користь ОСОБА_9 стягнута з двох інших спадкоємців : ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Проте, у резолютивній частині вказаного рішення суду не вказано про визнання права власності за ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 8 лютого 2013 року ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_9, третя особа нотконтора № 5 Жовтневого району м. Києва про визнання заповіту недійсним, та зустрічним позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання права власності на частину домоволодіння та виділу її в натурі.

Оскільки спір в частині визанння права власності на частину будинку за ОСОБА_5 і ОСОБА_4 судом не вирішений, то позов ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Визначаючи частку, належну ОСОБА_5 у праві власності на будинок, колегія суддів виходить з того, що у рішенні Жовтневого районного суду м. Києва від 04 грудня 1996 року зазначено, що майно ОСОБА_6 успадкували ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 та грошова компенсація на користь ОСОБА_9 стягнута з ОСОБА_5 і ОСОБА_4

Тому відсутні підстави для визнання права власності на належну спадкодавцю 1/2 частину будинку лише за ОСОБА_5

Враховуючи те, що ОСОБА_4 у даній справі не пред'явила вимог про визнання права власності на частину будинку, необхідно частково задоволити позов ОСОБА_5 і визнати за нею право власності на 1/4 частину будинку.

З урахуванням наведеного рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення.

Керуючись ст. ст. 309, 316 ЦПК України, колегія,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволити частково.

Рішення Ірпінського міського суду від 5 вересня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частину будинку задоволити частково.

Встановити факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті батька ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді