ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 листопада 2006 р.

№ 16/146

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Удовиченко О.В., –головуючого

Панової І.Ю.,

Яценко О.В.

розглянувши касаційну скаргу

АКБ “Прем’єрбанк ”

на ухвалу та постанову

господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2006

у справі господарського суду

№  16/146 Дніпропетровської області

за позовом

АКБ “Прем’єрбанк ”

до	ТОВ “Інтертранс”

про	визнання недійсною угоди від 15.07.2004 № 10

за участю представників сторін:

від АКБ “ Прем'єрбанк” –Васильченко О.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06. 2006 року у справі № 16/146 (суддя Загинайко Т.В.) позов АКБ “Прем’єрбанк” до  ТОВ “Інтертранс” про визнання недійсною угоди від 15.07.2004 № 10 залишено без розгляду на підставі п.1 ст.81 ГПК України

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 у справі № 16/146 (судді: Науменко І.М., Голяшкін О.В., Білецька Л.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу  господарського суду Дніпропетровської області від 22.06. 2006 року у справі № 16/146 залишено без змін .

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, АКБ “Прем’єрбанк ”  звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить скасувати ухвалу  господарського суду Дніпропетровської області від 22.06. 2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 у справі № 16/146, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що господарський суд Дніпропетровської області та Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшли хибних висновків про те, що Івахненко В.І. не мала повноважень на підписання позовної заяви, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Колегія судів Вищого господарського суду України ,  переглянувши в касаційному порядку ухвалу  господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої  та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з  такого:

            

- як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2006 АКБ “Прем’єрбанк” звернувся  до господарського суду Дніпропетровської області з позовною  заявою  від 19 квітня 2006 року вих. № 04/641 до ТОВ “Інтертранс” про визнання угоди недійсною. Позовна заява підписана виконуючим обов'язки ліквідатора АКБ “Прем’єрбанк” Івахненко В.І.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 10.03.2005 року № 71 відкликано з 11 березня 2005 банківську ліцензію та ініційована процедура ліквідації АКБ “Прем’єрбанк”.

Постановою Правління НБУ від 11.07.2005  № 248 призначено ліквідатором Акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк” фізичну особу –службовця Національного банку України Боткачик Світлану Іванівну, завідувача сектору моніторингу банків відділу банківського нагляду Управління Національного банку України в Дніпропетровській області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09. 2005  у справі № 30/346 підтверджено кандидатуру ліквідатора АКБ “Прем’єрбанк” Боткачик С.І.

Відповідно до положень ст.76 Закону України “Про банки і банківську діяльність” функції тимчасової адміністрації виконують особи, які призначаються Національним банком України. Тимчасовим адміністратором може бути, як фізична особа, незалежний експерт (за договором) або службовець Національного банку України. До участі у тимчасовій адміністрації допускаються лише особи, які мають сертифікат Національного банку України на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку, високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, економічну чи юридичну освіту та досвід, необхідний для виконання функцій тимчасового адміністратора.

Згідно ч.1 ст.90 Закону ліквідатором може бути призначено фізичну особу, яка відповідає вимогам, що висуваються статтею 76 цього Закону до тимчасового адміністратора.

У відповідності до ст.88 Закону ліквідатора призначає орган, який ініціював рішення про ліквідацію банку.

Відповідно до вимог Закону України “Про банки і банківську діяльність” функції ліквідатора на особу можуть бути покладені лише Національним банком України, ліквідатором може бути призначена конкретна фізична особа, яка відповідає вимогам ст.76 Закону, можливість передачі ліквідатором своїх повноважень або покладення виконання його обов’язків на інших осіб законом не передбачено.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що  Закон України “ Про банки і банківську діяльність” а також Закон України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачають особливий, спеціальний процесуальний статус ліквідатора у справі про банкрутство, в зв'язку з чим  в процедурах банкрутства не можливе тимчасове  покладання обов'язків ліквідатора на іншу особу,  по за межами порядку, який встановлений ст.ст. 76,88,90 Закону України “ Про банки і банківську діяльність”.

     Суди попередніх інстанцій   дійшли вірного висновку про  залишення  позову без розгляду на підставі   п.1 ст.81 ГПК України, в зв'язку з відсутністю у виконуючого обов'язків ліквідатора Івахненко В.І. права підписувати  позовну заяву , в зв'язку з тим, що вона не є повноважною посадовою особою позивача.   

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111-11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу АКБ “Прем’єрбанк ”   залишити без задоволення.

          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2006 у справі № 16/146 залишити без змін.

Головуючий                                                                           О.С. Удовиченко

Судді                                                                                                       І.Ю. Панова

                    О.В. Яценко