ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 р. | № 41/371 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу кооперативу “Телерадіоремонт”, м. Київ,
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2006
зі справи № 41/371
за позовом відкритого акціонерного товариства “Готель “Дніпро” (далі –Товариство), м. Київ,
до кооперативу “Телерадіоремонт” (далі –Кооператив)
про стягнення 15 310,71 грн.,
за участю представників:
позивача – Жоночина О.О.,
відповідача –Антохіної Д.О., Воронцової О.В.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Кооперативу боргу з урахуванням установленого індексу інфляції в сумі 14 991,57 грн. та 3 % річних у сумі 319,14 грн., а всього 15 310,71 грн.
До прийняття місцевим судом рішення зі справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з Кооперативу 13 950 грн. боргу, 886,08 грн. втрат від інфляції та 3 % річних у сумі 353,63 грн., а всього 15 189,71 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2006 (суддя Пилипенко О.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 (колегія суддів у складі: Коваленко В.М. –головуючий, судді Вербицька О.В., Дзюбко П.О.), позов задоволено. Прийняті рішення мотивовано невиконанням відповідачем договірних зобов’язань.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та доповненнях до неї Кооператив просить постанову апеляційного суду зі справи скасувати внаслідок неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Клопотання відповідача про здійснення технічної фіксації судового процесу Вищим господарським судом України відхилено з огляду на приписи статті 811 ГПК України, якою не передбачено такого фіксування в касаційній інстанції.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевим господарським судом встановлено, що:
- 20.07.2005 Товариством і Кооперативом укладено договір № 10 на технічне обслуговування обчислювальної техніки, засобів копіювання та оперативного розмножування документів (далі - Договір), відповідно до умов якого Кооператив зобов’язався щомісячно (до 15-го числа) виконувати роботи з технічного обслуговування техніки Товариства та оформлювати це документально, а Товариство - здійснювати оплату робіт у сумі 13 950 грн. (щомісячно) до 25 числа місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється надання послуг (пункти 1, 2, 5 Договору);
- відповідно до підпунктів 4.1 та 4.2 Договору здача та прийом виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акта здачі-приймання робіт; у випадках, коли технічне обслуговування техніки є неможливим, сервісний інженер відповідача має скласти відповідний акт;
- підпунктами 8.1 та 8.2 Договору визначено, що він діє з 20.07.2005 по 20.07.2006, та встановлено, що Договір вважається пролонгованим на наступний період, якщо жодна з сторін не заявить про його розірвання за один місяць до закінчення строку дії Договору;
- у додатку № 1 до Договору зазначено, що на технічне обслуговування відповідачеві передається 155 одиниць офісної техніки, тоді як вартість обслуговування однієї одиниці становить 90 грн. на місяць;
- на підставі виставлених відповідачем рахунків № 77 на суму 160 грн., від 22.07.2005 № 110 на суму 7 650 грн., від 25.07.2005 № 112 на суму 6 300 грн. Товариством здійснено щомісячний платіж Кооперативу, що підтверджується платіжними дорученнями від 13.06.2005 № 6343 на суму 160 грн., від 27.07.2005 № 7024 на суму 7 650 грн. та від 28.07.2005 № 7032 на суму 6 300 грн.;
- на порушення підпунктів 2.4 та 4.1 Договору відповідачем не подані акти здачі-приймання робіт.
Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:
- позивач листом від 08.08.2005 повідомив про відсутність претензій до відповідача з приводу робіт у липні 2005 року;
- у Товариства право вимагати від Кооперативу “заборгованість за невиконані ... роботи” виникло після 15.08.2005.
Причиною даного спору є питання щодо наявності зазначених позивачем правових підстав для стягнення коштів з Кооперативу.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене для правильного вирішення спору попереднім судовим інстанціям належало: встановити, які саме грошові зобов’язання Кооператив мав перед Товариством за Договором (з посиланням на конкретні пункти Договору); з’ясувати фактичну тривалість дії Договору (враховуючи лист позивача від 08.08.2005 про його розірвання, а.с. 34); дослідити причини розірвання Договору (якщо таке мало місце) та фактичну можливість виконання відповідачем у серпні 2005 року зобов’язань у визначений Договором термін (до 15.08.2005); дослідити питання поширення дії Договору на взаємовідносини сторін у червні та липні 2005 року (беручи до уваги посилання Товариства у позовній заяві на сплату ним рахунку № 77 (13.06.2005) та посилання позивача в листі від 08.08.2005 на виконання відповідачем робіт за Договором, а.с. 34); враховуючи встановлення апеляційним судом факту виконання Кооперативом робіт за Договором у липні 2005 року, –дослідити обставини оплати позивачем вартості цих послуг.
Проте цього ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами зроблено не було.
Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу кооперативу “Телерадіоремонт” задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.06.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2006 зі справи № 41/371 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов