ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Київ,

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006

зі справи № 39/59-42/367

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -Підприємець)

до державної госпрозрахункової організації “Житло-Інвест” (далі - Організація), м. Київ,

    Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації (далі -Управління), м. Київ, 

про стягнення 73 568 грн.,

за участю представників:

Підприємця - ОСОБА_1,  

Організації - не з'явився,

Управління -не з'явився, 

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 (колегія суддів у складі: Кондес Л.О. -головуючий суддя, судді Куровський С.В., Михальська Ю.Б.) у даній справі призначено судово-економічну експертизу та провадження у справі зупинено на підставі пункту 1 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України). У прийнятті відповідної ухвали апеляційна інстанція виходила з того, що для вирішення спору по суті необхідні спеціальні знання.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України та доповненнях до неї Підприємець просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на подальший розгляд до апеляційної інстанції. Скаргу мотивовано порушенням та неправильним застосуванням апеляційним судом норм процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Клопотання Управління про припинення провадження у справі внаслідок ліквідації Організації касаційною інстанцією відхилено з огляду на межі касаційного перегляду ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 та з урахуванням наявності у справі другого відповідача.   

Учасників судового процесу відповідно до статті 111⁴ ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, заслухавши позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 111¹³ ГПК України ухвали місцевого або апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

У статті 41 ГПК України та інших нормах цього Кодексу не передбачено, що прийняте судом рішення про призначення судової експертизи може бути оскаржено.

Отже, положення ухвали суду апеляційної інстанції, що стосуються призначення судової експертизи, не підлягають перегляду в касаційному порядку.

Водночас суд апеляційної інстанції, призначивши судову експертизу, правомірно зупинив провадження зі справи на підставі пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України, яка надає йому відповідні повноваження з цього приводу.

Посилання скаржника на те, що раніше в подібних судових справах висновки експертів не використовувалися, не може бути підставою для задоволення касаційної скарги, оскільки не впливає на законність оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують наведеного, а тому також не можуть бути підставою для її задоволення.

Таким чином, оскаржувану ухвалу апеляційним господарським судом прийнято в межах наданих йому повноважень та без порушення приписів статей 41, 79, 86 ГПК України, а тому передбачені законом підстави для її скасування в касаційному порядку відсутні. 

Керуючись статтями 111⁹ -111¹¹, 111¹³ ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 зі справи № 39/59-42/367 залишити без змін, а касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 -без задоволення.

Суддя               В.Селіваненко 

Суддя                І.Бенедисюк

Суддя                                                                                                Б.Львов