ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

16 листопада 2006 р.

№ 35/86

  Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:

Кочерової Н.О.,

суддів:

Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача –

не з’явилися;

від відповідача –

не з’явилися;

розглянувши  матеріали касаційної  скарги

Приватного підприємства “Ісіда”

на  постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду   від 18.05.2006р.

у справі

№35/86 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії Лівобережного відділення №8420

до	Приватного підприємства “Ісіда”

про	стягнення суми

Розгляд справи було перенесено з 31.08.2006р. на 28.09.2006р. та відкладено з 28.09.2006р. на 16.11.2006р.

                                               В С Т А Н О В И В:

03.01.2006 Приватне підприємство “Ісіда” (в подальшому –ПП “Ісіда”) звернулось зі скаргою до господарського суду Дніпропетровської області , суть якої (з урахуванням уточнення) полягає в визнанні неправомірними дій Державної виконавчої служби у Самарському районі м. Дніпропетровська щодо не направлення йому копії постанови про залучення до виконавчого провадження оцінщика та судового експерта з призначенням комплексної  експертизи по оцінці його майна; визнання недійсними результатів цієї комплексної оцінки майна.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006 у справі № 35/86 скарга ПП “Ісіда” була задоволена як така, що належним чином обгрунтована скаржником відповідно до вимог процесуального законодавства.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 зазначена ухвала господарського суду Дніпропетровської області скасована.

ПП “Ісіда” в задоволенні скарги відмовлено.

Суд визнав помилковими висновки господарського суду відносно підтвердження факту бездіяльності Державної виконавчої служби у Самарському районі м. Дніпропетровська в зв’язку  з ненаправленням                ПП “Ісіда” постанови про призначення комплексної експертизи та її висновків щодо вартості майна, оскільки це було спростовано Державною виконавчою службою у Самарському районі м. Дніпропетровська в судовому засіданні при апеляційному провадження у справі шляхом пред’явлення Журналу обліку вихідної кореспонденції; та відносно дійсності результатів оцінки майна ПП “Ісіда” експертами в зв’язку з не визначенням процесуального статусу експерта та оцінщика, які готували оскаржувану оцінку майна і залучались, в зв’язку з цим, до участі у справі.

Крім цього, на думку суду, фактично “ПП “Ісіда” при подачі скарги обрала не передбачений законом спосіб захисту своїх інтересів, тобто, на думку суду, при фактичному оскарженні висновків експертів подало скаргу на дії державної виконавчої служби.

У поданій касаційній скарзі ПП “Ісіда” просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2006  у справі № 35/86 та залишити без зміни ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006 у цій справі.

В обгрунтування цієї вимоги скаржник посилається на  порушення апеляційною інстанцією норм матеріального права, зокрема ч.1 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, та процесуального законодавства –ст. ст. 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України з викладених у скарзі підстав.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

26.12.2002 між ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі філії Лівобережного відділення № 8420 та ПП “Ісіда” був  укладений договір кредитної лінії № 7, згідно з яким банк прийняв на себе зобов’язання відкрити позичальнику (ПП “Ісіда”) кредитну лінію з лімітом користування в обсязі 800000 грн., для придбання та  налагоджування лінії по розливу безалкогольних напоїв, проведенню рекламної компанії по реалізації продукції, страхуванню заставленого майна та витрат, пов’язаних з  нотаріальним посвідченням договору застави строком на 23 місяці (до 25.11.2004) зі сплатою 25% річних за користування кредитом.

Відповідно до п.2.1 Договору виконання позичальником зобов’язань за  відкритою кредитною лінією забезпечувалось заставою майна.

На виконання зазначеного пункту договору сторони уклали договір застави майнового комплексу (іпотеку), предметом якої був зазначений майновий комплекс по виробництву безалкогольних напоїв, який належить ПП “Ісіда”.

Відповідно з цим договором вартість заставленого майна становила 2547640 грн. (а.с. 99 т.3).

ПП “Ісіда” свої зобов’язання по договору застави щодо повернення отриманого кредиту в обумовлений строк не виконав.

Заборгованість його складає 799916,53 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області ця заборгованість та пеня у сумі 11080 грн. були стягнуті з боржника шляхом звернення цього стягнення на заставлене ПП “Ісіда” майно (майновий комплекс).

Зазначені дії суду не суперечать  ст. ст. 19,20 Закону України “Про заставу”.

На виконання цього судового рішення Самарським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження про стягнення з ПП “Ісіда” 810996,53 грн. боргу шляхом звернення стягнення на заставлене майно (майновий          комплекс по виробництву безалкогольних напоїв.

Боржнику рекомендувалось добровільно виконати судове рішення (а.с. 104 т.3).

21.11.2005 цією Державною виконавчою службою прийнята постанова щодо оцінки заставленого майна ПП “Ісіда” (а.с. 108 т.3).

Порядок надсилання постанов боржнику визначений в ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” і зумовлює наявність супровідного листа, відповідно з яким відправляється кореспонденція. Цією нормою також передбачено, що такі матеріали відправляються простою кореспонденцією, що  зумовлює наявність у відправника поштової квитанції або опису відправленої кореспонденції на певну дату, завіреного штемпелем поштового відділення.

Але такі матеріали у справі відсутні. Завдяки цьому  господарський суд Дніпропетровської області при прийнятті ухвали від 02.03.2006 правомірно прийшов до висновку про недоведеність Державною виконавчою службою у Самарському районі м. Дніпропетровська факту  відправки боржнику вказаної постанови.

Апеляційна інстанція помилково прийшла до висновку, що вчинення Державною виконавчою службою таких дій може підтверджуватись Журналом обліку вихідної кореспонденції, оскільки це чинним законодавством не передбачено, а журнал є одностороннім документом.

Відповідно до ч.6 ст. 14 Закону України “Про виконавче провадження” копія постанови про призначення у виконавчому провадженні експерта або  спеціаліста у 3-денний строк з дня її винесення надсилається сторонам з метою забезпечення прав сторін, визначених ст. 11-1 Закону, зокрема, права брати участь у провадженні виконавчих дій, висловлювати свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, в т.ч. при проведенні експертизи.

Про те, ці вимоги Закону Державною виконавчою службою виконані не були.

З урахуванням викладеного, господарський суд Дніпропетровської області, при прийнятті ухвали від 02.03.2006, правомірно прийшов до висновку  про наявність з боку Самарського відділення виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ознак бездіяльності.

Обгрунтованою ця ухвала є і в частині задоволення скарги ПП “Ісіда” щодо результатів оцінки його майна на виконання постанови Державної виконавчої служби в Самарському районі м. Дніпропетровська від 21.11.2005 із залученням оцінщика Жирова А.К. та судового експерта Алімової Л.І. (звіт від 29.11.2005) з підстав, які викладені в ухвалі.

При апеляційному провадженні у справі виявлені господарським судом першої інстанції порушення при оцінці майна ПП “Ісіда” не спростовані.

Не заслуговують на увагу і інші доводи апеляційної інстанції, що стосуються висновків попередньої судової інстанції про недійсність результатів оцінки майна ПП “Ісіда”, викладених у звіті від 29.11.2005.

Висновок апеляційної інстанції відносно того, що ПП “Ісіда” при подачі скарги від 13.02.2006 (а.с. 133, т.3) обрало не передбачений законом спосіб захисту своїх інтересів є помилковим.

Поза увагою цього суду залишена та обставина, що в цій скарзі заявлено дві вимоги, що стосуються різних предметів і не є взаємопов’язаними.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 у справі № 35/86 скасувати.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006 залишити без зміни.

Головуючий, суддя                                                                          Н.Кочерова   

                                                                        

Судді                                                                                                         В.Рибак

                                                                                         М.Черкащенко