АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1609/10697/2012 Номер провадження 22-ц/786/932/2013 Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач Лобов О. А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2013 року м. Полтава
27 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Лобова О.А.,
суддів Гальонкіна С.А., Акопян В.І.,
при секретарі Лутицькій Л.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Надра» на рішення Київського районного суду м.Полтави від 23 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про стягнення коштів.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 535 769 грн. 85 коп. інфляційних коштів та три відсотки річних, а також 5 682 грн. 80 коп. судових витрат, мотивуючи заявлені вимоги тим, що відповідач всупереч вимогам закону та умовам укладеного депозитного договору прострочив виконання обов'язку з повернення коштів.
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 23 січня 2013 року позов задоволений: стягнуто з ПАТ КБ «Надра» на користь ОСОБА_1 535 769 грн. 85 коп. інфляційних коштів та три відсотки річних, а також 5 682 грн. 80 коп. судових витрат.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Надра», посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом порушено правила підсудності, оскільки пред'явлений позов мав бути розглянутий судом за місцем знаходження Банку, а не його відділення.
Суд помилково застосував до правовідносин банківського вкладу норми ст.625 ЦК України.
Окрім того, суд безпідставно прийняв до уваги неправильні розрахунки сум інфляційних та трьох відсотків річних, які надані позивачкю.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Полтави від 03 квітня 2009 року, яке набрало законної сили 14 квітня 2009 року, частково задоволений позов ОСОБА_1 - достроково розірваний договір строкового банківського вкладу № 839306 від 02 вересня 2008 року, укладений позивачкою з ВАТ КБ «Надра», відповідача зобов'язано виконати пункт 4.5.1 договору банківського вкладу і повернути позивачці суму вкладу разом з нарахованими процентами.
Рішення суду виконане у повному обсязі 07 вересня 2011 року.
Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, що нараховані на підставі ст. 625 ЦК України кошти не є штрафними санкціями, отже на них не поширюється дія мораторію, запровадженого Постановами НБУ. Такий висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на доказах, яким надано правильну юридичну оцінку.
Доводи апеляційної скарги про порушення правил підсудності колегія суддів визнає безпідставними виходячи з наступного.
Позов поданий у жовтні 2011 року до суду за місцем знаходження філії ПАТ КБ «Надра» Полтавське РУ.
Відповідно до ч.7 ст.110 ЦПК України позови, які витікають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть подаватися також за місцем їх знаходження. За змістом ст.2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ст.95 ЦК України філія банку чи його відділення здійснює банківську діяльність від імені банку та обслуговує відповідну юридичну чи фізичну особу за місцем свого знаходження.
З наданого відповідачем повідомлення (а.с.136) вбачається, що державна реєстрація припинення філії ПАТ КБ «Надра» Полтавське РУ здійснена 21 березня 2012 року.
Окрім того, за змістом норм Глави першої Розділу ІІІ ЦПК України правила територіальної підсудності не передбачають процесуальних переваг суду якої-небудь ланки над судом того самого рівня - суди однієї ланки мають однакову компетенцію і рівні можливості щодо розгляду будь-якої справи, яка відповідно до ст.15 ЦПК України віднесена до їхньої юрисдикції. Таким чином, саме по собі недотримання правил територіальної підсудності не впливає і не може вплинути на визначення того чи був склад суду повноважним у тому розумінні, в якому цей термін ужито у пункті 4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Твердження апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права є безпідставними.
Норми ст.625 ЦК України є загальними та, якщо не передбачено інше спеціальними нормами чи договором, застосовуються до усіх правовідносин, що виникають з грошових зобов?язань.
За своєю правовою природою норми параграфу 3 глави 71 ЦК України є такими, що регулюють правовідносини, які виникають з виконання грошових зобов?язань, і є спеціальними до правовідносин, що витікають з договору банківського вкладу. Так як цими нормами не передбачена відповідальність за порушення грошового зобов?язання, то у разі прострочення Банком виконання зобов?язання з повернення суми вкладу з нарахованим процентами мають застосовуватися положення ст.625 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги про недопустимість застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України до спірних правовідносин у зв'язку із наявністю судового рішення про покладення на Банк обов'язку повернути позивачці грошові кошти, суперечать правовій позиції, сформульованій у постанові Верховного Суду України від 23 січня 2012 року, згідно якої наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, за весь період прострочення виконання зобов'язання. Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про неправильність наданого позивачем розрахунку інфляційних коштів та трьох відсотків річних, колегія суддів на підставі положень ст.60, ч.2 ст.303 ЦПК України визнає недоведеними посилання відповідача на наявність поважних причин для неподання доказів суду першої інстанції. Окрім того, в апеляційній скарзі та в долученому до неї розрахунку відсутний обгрунтований аналіз допущених позивачем помилок у розрахунку, який давав би підстави вважати його неправильним.
Апеляційна скарга не містить нових засобів доказування, її доводи не спростовують висновків суду, отже рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п.1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Надра» відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 23 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.А. Лобов
Судді В.І. Акопян
С.А. Гальонкін
З оригіналом згідно.