Справа № 1007/8917/2012 Головуючий у І інстанції Шевчук

Провадження № 11/780/221/13 Доповідач у 2 інстанції Черкасов В.М.

Категорія 43 27.02.2013

УХВАЛА

Іменем України

27 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого, судді : - Сливи Ю.М.

суддів : - Черкасова В.М., Зіміної В.Б.

за участю прокурора : - Поліщука О.О.

засуджених : - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

захисників : - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженої ОСОБА_7 та засудженої ОСОБА_7 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2012 року, яким -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середньо-технічна, працюючого в м. Києві на заводі комунального машинобудування, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_4, раніше судимого: - 18.03.2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ст.ст. 185 ч.1, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 2 роки,-

засуджено за ст. 187 ч.2 КК України на 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна; за ст.15 ч.3, 289 ч.3 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі; за ст. 304 ч.1 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі; за ст. 263 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим визначено покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України до вироку приєднано, частково не відбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.03.2012 року і визначено остаточне покарання - 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, учня ДПТНЗ «Броварський професійний ліцей», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

засуджено за ст. 187 ч.2 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі, з конфіскацією майна; за ст.15 ч.3, 289 ч.3 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим - визначено остаточне покарання у виді - 8 (восьми) років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженку м. Бровари Київської області, українку, громадянку України, освіта неповна середня, не заміжню, офіційно не працюючу, зареєстрону в АДРЕСА_1, проживаючу в АДРЕСА_3, раніше не судиму , -

засуджено за ст. 187 ч.2 КК України на 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна; за ст.15 ч.3, 289 ч.3 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим - визначено остаточне покарання у виді - 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Стягнуто з засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, на користь потерпілого ОСОБА_11, - 6 783 (шість тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 28 копійки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в рівних частинах, по 3 391 (три тисячі триста дев'яносто одна) гривна 64 копійки з кожного, а з ОСОБА_6 з урахуванням добровільного відшкодування 2 000 гривнів, до стягнення підлягає сума 1 391 (одна тисяча триста дев'яносто одна) гривна 64 копійки та - 30 000 (тридцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в рівних частинах по 15 000 (п'ятнадцять тисяч) з кожного.

Вироком також вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів по справі.

Згідно вироку суду, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано винними та засуджено за те, що 03 червня 2012 року біля 18 години, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували в м. Бровари на вул. Енергетиків, де під час розмови, вступивши у змову між собою, у них виник злочинний умисел на вчинення розбійного нападу на ОСОБА_11 з метою заволодіння його грошовими коштами та автомобілем. В подальшому вони, для реалізації свого злочинного наміру, відповідно до домовленості та розподілення ролей в цьому, ОСОБА_7 зателефонувала до потерпілого ОСОБА_11 та запропонувала зустрітись на кладовищі, що по вул. Кірова в м. Бровари, щоб заманити потерпілого, на що останній погодився. Після цього, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 направилися до місця запланованої зустрічі з потерпілим ОСОБА_11 на кладовище по вул. Кірова в м.Бровари. В подальшому на вказаному місці, вони, відповідно до домовленості та розподілення ролей розташувались, ОСОБА_7 біля воріт, ОСОБА_5 за пам'ятником, щоб у визначений заздалегідь час напасти на потерпілого, а ОСОБА_6 навпроти виїзду з кладовища в кущах, щоб першим здійснити напад. Після цього, коли потерпілий ОСОБА_11 на своєму автомобілі «Фольксваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_1, заїхавши на кладовище що в м. Бровари на вул. Кірова, розвернувшись для виїзду, виявив, що ворота якими він щойно заїздив, закриті, побачивши біля них ОСОБА_7, яка йому перед цим дзвонила, попрохав відкрити ворота, відкривши скло водійських дверей. Використавши цей момент, ОСОБА_6, діючи, відповідно до домовленості, вийшов з хащів з пістолетом моделі «С31» калібру 4.5 мм. № НОМЕР_2 у руці, який відповідно до висновку експерта № 395 вкд від 23.07.2012 року, вогнепальною зброєю не являється, лице закривши матерчатою маскою, здійснив напад на потерпілого, з метою заволодіння коштами та автомобілем. При цьому, ОСОБА_6 під час нападу, в ультимативній формі наказав потерпілому залишити автомобіль, а після вказівки ОСОБА_5 став прицільно стріляти з пневматичного газобалонного багатозарядного пістолета не бойового призначення, здійснивши при цьому 17 пострілів в сторону голови, тулуба. При цьому потерпілому було спричинено тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судової-медичної експертизи № 95 від 12.07.2012 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я. В подальшому, коли ОСОБА_7 побоялась наслідків вчиненого, і відкрила ворота, потерпілому вдалось втекти з місця вчинення нападу.

Крім цього, 03 червня 2012 року після 18 години, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували на кладовищі в м. Бровари на вул. Кірова, відповідно до домовленості та розподілення ролей для здійснення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_11 на пропозицію ОСОБА_5 погодились на незаконне заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_11 і розташувались, ОСОБА_7 біля воріт, ОСОБА_5 за пам'ятником, щоб у визначений заздалегідь час напасти на потерпілого, а ОСОБА_6 навпроти виїзду з кладовища в кущах, щоб першим здійснити напад. Після цього, коли потерпілий ОСОБА_11 на своєму автомобілі «Фольксваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_1, заїхавши на кладовище що в м. Бровари на вул. Кірова, розвернувшись для виїзду, виявив, що ворота якими він щойно заїздив, закриті, побачивши біля них ОСОБА_7, яка йому перед цим дзвонила, попрохав відкрити ворота, відкривши скло водійських дверей. Використавши цей момент, ОСОБА_6, діючи, відповідно до домовленості, вийшов з хащів з пістолетом моделі «С31» калібру 4.5 мм. № НОМЕР_2 у руці, який відповідно до висновку експерта № 395 вкд від 23.07.2012 року, вогнепальною зброєю не являється, лице закривши матерчатою маскою, здійснив напад на потерпілого, з метою заволодіння коштами та автомобілем. При цьому у нього та потерпілого виник конфлікт, і ОСОБА_6 після ультимативних вимог до потерпілого залишити автомобіль, став прицільно стріляти з вказаного пістолета по потерпілому, здійснивши 17 пострілів та спричинивши потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження, які відповідно до висновку СМЕ № 95 від 12.07.2012 року, відносяться до категорії легких, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Однак підсудним не вдалось заволодіти автомобілем потерпілого ОСОБА_11, оскільки потерпілому вдалося втекти з місця нападу на нього, з причин, що не залежали від волі підсудних, тому вони не змогли повторно, довести свій злочинний намір до кінця.

Крім цього, 03 червня 2012 року після 18 години, ОСОБА_5, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 є неповнолітнім, перебуваючи на кладовищі в м. Бровари на вул. Кірова, втягнув його в злочинну діяльність. При цьому запропонував ОСОБА_6 вчинити напад на потерпілого ОСОБА_11 з метою заволодіння його особистими коштами та автомобілем, відповідно до домовленості та розподілення ролей, для здійснення розбійного нападу на потерпілого на пропозицію ОСОБА_5 підсудний ОСОБА_6 погодився. Після цього, коли потерпілий ОСОБА_11 на своєму автомобілі «Фольксваген Гольф» д.н.з. НОМЕР_1, заїхавши на кладовище що в м. Бровари на вул. Кірова, розвернувшись для виїзду, виявив, що ворота якими він щойно заїздив, закриті, побачивши біля них ОСОБА_7, яка йому перед цим дзвонила, попрохав відкрити ворота, відкривши скло водійських дверей. Використавши цей момент, ОСОБА_6, діючи, відповідно до домовленості, вийшов з хащів з пістолетом моделі «С31» калібру 4.5 мм. № НОМЕР_2 у руці, який відповідно до висновку експерта № 395 вкд від 23.07.2012 року, вогнепальною зброєю не являється, лице закривши матерчатою маскою, здійснив напад на потерпілого, з метою заволодіння коштами та автомобілем. При цьому, ОСОБА_6 під час нападу, в ультимативній формі наказав потерпілому залишити автомобіль, а після вказівки ОСОБА_5 став прицільно стріляти з пневматичного газобалонного багатозарядного пістолета не бойового призначення, здійснивши при цьому 17 пострілів в сторону голови, тулуба, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження.

Крім цього, 03 червня 2012 року після 18 години, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебуваючи на кладовищі в м. Бровари на вул. Кірова, відповідно до домовленості та розподілення ролей для здійснення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_11 на пропозицію ОСОБА_5 погодились на незаконне заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_11, і розташувались, ОСОБА_7 біля воріт, ОСОБА_5 за пам'ятником, щоб у визначений заздалегідь час напасти на потерпілого, а ОСОБА_6 навпроти виїзду з кладовища в кущах, щоб першим здійснити напад. При цьому ОСОБА_5 без передбаченого на те законного дозволу раніше придбав, зберігав та носив при собі холодну зброю, яка на момент вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_11 перебувала у нього. Відповідно до висновку експерта за № 426 від 17.06.2012 року - ніж, наданий на дослідження є клинковою холодною зброєю колючо-ріжучої дії і відноситься до мисливських ножів загального призначення.

В апеляції захисник ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6, просить вирок суду скасувати, а справу щодо ОСОБА_6 закрити на підставі ст. 6 п. 2 КПК України. В своє обгрунтування захисник посилається на те, що, висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, справа розглянута з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Зокрема, допитані в ході судового слідства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечили намір здійснити на потерпілого ОСОБА_11 розбійний напад та незаконно заволодіти аівтомобілем потерпілого. Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 детально розповів про обставини нанесення йому тілесних ушкоджень та пошкодження його власного автомобіля внаслідок пострілів із пневматичного пістолета. Однак останній жодним словом не обмовився щодо розбійного нападу на нього та спроби заволодіти його автомобілем. Вина підсудного ОСОБА_6 у інкримінованих ним злочинах повністю не доведена. Крім того, в діях ОСОБА_6, відсутня суб'єктивна сторона інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 289 КК України.

В апеляції захисник ОСОБА_9 в інтересах засудженої ОСОБА_7, не погоджуючись з даним вироком, просить його скасувати в частині, що стосується засудженої ОСОБА_7 та виправдати її в зв'язку із недоведеністю її вини в інкримінованих злочинах. Вважає вирок суду незаконним, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи (не підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, доказам дана невірна юридична оцінка), побудований на припущеннях та сумнівах.

В апеляції засуджена ОСОБА_7, не погоджується з даним вироком, вважає його таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що не мала умислу на вчинення розбійного нападу та заволодіння майном потерпілого ОСОБА_11 Вказує, що мала на меті з'ясувати відносини з потерпілим, щоб останній їй не телефонував. Просить, призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України, та врахувати, що вона надала можливість потерпілому ОСОБА_11 виїхати з місця злочину, а саме кладовища, тим самим перешкодила щоб відбувся ще більш суворий злочин.

Відповідно до ст. 355 КПК України 1960 року прокурор, який подав апеляцію, відкликав її до початку апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених, їх захисників, які підтримали подані ними апеляції, думку прокурора, який заперечує проти апеляції захисників і засудженої, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, надавши останнє слово засудженим, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, є обгрунтованими, підтверджіються доказами, які суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно дослідив у судовому засіданні і дав їм належну оцінку, у тому числі перевірив і оцінив всі доводи засуджених та їх захисників про відсутність доказів вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_11 та заволодіння його майном.

Твердження в апеляціях захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що діях підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відсутній склад злочину, передбвчений ч.2 ст. 187; ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 289 КК України, оскільки вони розбійного нападу не вчиняли та майном потерпілого ОСОБА_11 не заволодівали, є непереконливими.

Так, з показань потерпілого ОСОБА_11, які він дав на досудовому слідстві та в судовому засіданні, а також з показань підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вони давали на досудовому слідстві та частково в судовому засіданні, убачається, що засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 дійсно вчинили злочинні дії щодо нього, зазначені у мотивувальній частині вироку.

Суд правильно поклав в основу вироку такі показання потерпілого ОСОБА_11, підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вони давали на досудовому слідстві, оскільки вони були послідовними, логічними, переконливими, не мають ніяких суперечностей, які б давали підстави для сумнівів, та узгоджуються з іншими доказами по справі.

Про правдивість показань потерпілого ОСОБА_11 та підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вони дали на досудовому слідстві свідчать зокрема, дані, які містяться: у протоколі усної заяви про злочин потерпілого ОСОБА_11 від 03.06.2012 року, відповідно до якого потерпілому було спричинено тілесні ушкодження; у протоколі огляду місця події від 03.06.2012 року, відповідно до якого проведено огляд автомобіля «Фольксваген гольф» д.н.з. НОМЕР_1 на якому виявлено пошкодження; у протоколі огляду місця події від 06.06.2012 року, відповідно до якого було проведено огляд квартири АДРЕСА_2, відповідно до якого, було вилучено ніж, пістолет та матерчату маску; у протоколі огляду місця події від 12.06.2012 року, відповідно до якого, проведено огляд приймального відділення, приміщення Київської обласної клінічної лікарні по вул. Богоутівська № 1 в м. Києві, під час якого було вилучено металеві три кульки; у довідці № 3107 Броварської ЦРЛ, відповідно до якої в приймальне відділення 03.06.2012 року в 20-45 год. поступив ОСОБА_11 з тілесними ушкодженнями; у протоколах очних ставок між підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до яких, викладено події за 03.06.2012 року по організації нападу на потерпілого в районі кладовища по вул. Кірова в м. Бровари та розділення ролей між нападниками; у протоколах відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_11, підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно до яких вони добровільно показали та розповіли, про обставини вчинення ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 нападу на потерпілого ОСОБА_11, мотиви і ціль нападу; у протоколах допиту як обвинувачених ОСОБА_6 з участю захисника та ОСОБА_7, даних ними на досудовому слідстві, які не заперечували факт вчинення ними злочину на потерпілого ОСОБА_11 у висновках судової - медичної експертизи, судової балістичної експертизи, судової-автотоварознавчої експертизи.

Стосовно показань засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які під час досудового та судового слідства постійно змінювались, та невизнання ними своєї вини, то суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги такі їх доводи і розцінив їх як намагання уникнути кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами в їх сукупності, в тому числі, і дослідженими у судовому засіданні показаннями потерпілого, яким дана об'єктивна оцінка в їх сукупності, і підстав вважати, що вони обмовляють останнього немає.

Таким чином, суд повно і всебічно розглянув справу, у вироку дав належну оцінку всім доказам, у тому числі перевірив і оцінив всі доводи підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та їх захисників, і обгрунтовано постановив обвинувальний вирок, правильно кваліфікував дії засуджених, а саме: ОСОБА_5 за ст. 187 ч.2 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб; за ст. 15 ч.3. 289 ч.3 КК України як замах, на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого; за ст.304 ч.1 КК України як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність; за ст.263 ч.2 КК України як незаконне придбання, зберігання та носіння холодної зброї; - ОСОБА_6 за ст. 187 ч.2 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб; за ст. 15 ч.3. 289 ч.3 КК України як замах, на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого; - ОСОБА_7 за ст. 187 ч.2 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб; за ст. 15 ч.3, 289 ч.3 КК України як замах, на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого.

При призначенні покарання підсудним ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд правильно врахував як характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, так і дані про осіб винних, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, і вірно призначив їм покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Разом з тим, як убачається з вироку, суд призначив ОСОБА_7 покарання занадто суворе. Тому з урахуванням характеру і ступені тяжкості вчинених злочинів, даних про особу засудженої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, її молодий вік, вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю відшкодувала матеріальну шкоду потерпілому, добровільно допомогла потерпілому уїхати з місця вчинення злочину, думку потерпілого про пом'якшення покарання, обставин, що пом'якшують покарання, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_7 за ч.2 ст. 187, ст. 15 ч.3, 289 ч. 3 КК України покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижчого від найнижчої межі, встановленої в санції ст.ст. 187 ч.2, 289 ч.3 КК України та її виправлення без відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк відповідно до вимог ст. 75 КК України, яке може бути необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.

Підстав для скасування вироку, колегія суддів не знаходить.

З огляду на те, що кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції захисників ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6, ОСОБА_9 в інтеесах засудженої ОСОБА_7, та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задоволенню не підлягають, а апеляція засудженої ОСОБА_7 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляції захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Апеляцію засудженої ОСОБА_7 - задовольнити.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2012 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання - змінити.

Визнати ОСОБА_7 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187, ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.3 КК України та призначити їй покарання за цими статтями:

- за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5-ти (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна;

- за ст. 15 ч.3, ст. 289 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4-х (чотирьох) років 8-ми місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді 5-ти (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання цим вироком з випробуванням, встановши їй іспитовий строк 3 (три) роки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 під час іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінальну-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді взяття під варту змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши її з під варти в залі суду негайно.

В решті вирок залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: