Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

________

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Плечищева О.В. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№

26 лютого 2013 року Справа № 22ц-778/ 502/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Семенчук О.В.

при участі: прокурора - адвоката -

____________________________________________________________________________________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Єгорівка-2006" на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 23.11.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Єгорівка-2006" до ОСОБА_1 про повернення позики, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Єгорівка-2006" (далі-Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми за договором позики, посилаючись на те, що 11.07.2009 року відповідач, за договором позики, отримав у Товариства 195,97 т зерна на суму 156 677 грн. на строк до 01.10.2009 року. За несвоєчасне повернення позики умовами договору було визначено сплату пені у розмірі подвійної ставки НБУ. До визначної угодою дати, відповідач в повному обсязі не виконав свої обов'язки. Тому просили присудити грошову суму вартості зерна - 185 631 грн. 20 коп., інфляційні втрати - 34 899 грн. 03 коп., 3% річних від неповернутої суми у розмірі 40 256 грн. 68 коп., та пеню на суму 79 899 грн. 76 коп., а всього 340 686 грн. 67 коп..

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 23.11.2012 року заявлені вимоги задоволені частково. Суд стягнув на користь позивача суму позики 154 276 грн., втрати від інфляції - 29 279 грн. 61 коп., проценти у розмірі 4121 грн. 07 коп., пеню у сумі - 11 181 грн. 92 коп. та відшкодував судові витрати. Решту вимог суд залишив без задоволення.

У скарзі відповідач просив скасувати судове рішення, оскільки на його думку, суд неправильно встановив обставини справи щодо повернення коштів отриманих в позику, не прийняв до уваги наданий Товариством розрахунок втрат, а тому дійшов до неправильних висновків по суті справи.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.303,309 ЦПК суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги , якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права.

За ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідач надав письмовий договір Позики, який ніким не оспорюється. Така форма надана договору за бажанням сторін (а.с.4).

Із Договору убачається, що Товариство взяло на себе обов'язок надати ОСОБА_1 фуражну пшеницю на умовах позики з датою повернення 01.10.2009 року.

Також, судом встановлено, що позивач фактично отримав у відповідача - 195,97 тон зерна на суму 156 776 грн.(а.с.7-10).

З викладеного випливає висновок, що предметом позики була фуражна пшениця.

Юридичний характер ознаки договору позики вказує на те, що предметом позики можуть бути грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, причому позичальник, отримавши за договором позики грошові кошти, зобов'язаний повернути позикодавцеві таку саму суму, а якщо йшлося про зазначені вище речі - рівну кількість речей того самого роду та такої самої якості.

Іншими словами, в договір позики не може передбачити замість повернення отриманих товарно-матеріальних цінностей повернення грошей і навпаки.

Таким чином, всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права вимагати повернення предме та позики.

В такому разі, вимоги про повернення коштів замість отриманих товарно-матеріальних цінностей не є обґрунтованими.

Слід додати, що за позичальник, який прострочив виконання свого зобов'язання, зобов'язаний окрім речей також виплатити позикодавцеві неустойку відповідно до ст.549-552 ЦК яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення, незалежно від одержання плати за позику (ст.1050 ЦК).

Пеня є неустойкою (ст.549 ЦК).

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов Договору відповідач вніс суму - 2500 грн..

При укладанні договору сторони дійшли згоди про те, що за порушення виконання зобов'язань за договором позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ і на день розгляду справи їх розмір становить 15% (7,5% + 7,5%) (а.с.12).

Вартість отриманої пшениці за договором позики визначається у розмірі - 156 776 грн. (195,97 т х 800 грн.).

Згідно ст.258 ЦК позовна давність про стягнення пені встановлена в один рік.

Оцінюючи наведене, за порушення виконання зобов'язань за договором позики відповідач має право на присудження пені у розмірі - 21 016 грн. 40 коп. (156 776 х 15% : 100 - 2500 грн..), а також зобов'язаний повернути Товариству 195,97 тон фуражного зерна пшениці.

Видається, що заявлені в апеляційній скарзі аргументи є обґрунтованим частково.

З огляду на викладене рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Єгорівка-2006" задовольнити частково.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 23.11.2012 року у цій справі скасувати і ухвалити нове рішення.

Заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Єгорівка-2006" задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Єгорівка-2006" за договором позики від 11.07.2009 року 195,97 тон фуражної пшениці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Єгорівка-2006" за договором позики пеню у розмірі - 21 016 грн. 40 коп..

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Єгорівка-2006" судові витрати у розмірі - 2116 грн. 84 коп..

Рішення судової колегії може бути оскаржене безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: