ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

09 листопада 2006 р.

№ 14/130

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В., Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ВАТ “Запорізький завод феросплавів”

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року

у справі господарського суду

Запорізької області

за позовом

АКБ “Райффайзенбанк України”

до	ВАТ “Запорізький завод феросплавів”

про скарга на дії

стягнення суми ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя та визнання недійсною постанови від 20.03.2006 року про відкриття виконавчого провадження,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:

Котляр О.Л.,

- відповідача:

Савенко Ю.Г.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року ВАТ “Запорізький завод феросплавів” звернулось до господарського суду з скаргою на дії та бездіяльність ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя та просило визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя щодо не розгляду клопотання ВАТ “Запорізький завод феросплавів” від 28.03.2006 року про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з поданням скарги на дії органу державної виконавчої служби; зобов’язати ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя розглянути клопотання ВАТ “Запорізький завод феросплавів” від 28.03.2005 року про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з оскарженням постанови про відкриття виконавчого провадження; визнати неправомірними дії державного виконавця ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя по винесенню постанови від 03.04.2006 року про стягнення виконавчого збору; визнати недійсною постанову від 03.04.2006 року про стягнення виконавчого збору ; зобов’язати ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя скасувати постанову від 03.04.2006 року про стягнення виконавчого збору.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2006 року в задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року ухвалу місцевого господарського суду від 29.05.2006 року залишено без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ВАТ “Запорізький завод феросплавів” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.05.2006 року скасувати та задовольнити скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів” на дії та бездіяльність ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилаються на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.03.2006 року державним виконавцем ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Запорізької області від 03.03.2006 року у справі № 14/130 про стягнення з ВАТ “Запорізький завод феросплавів” на користь АКБ “Райффайзенбанк України”622688 доларів США 61 цент –процентів за безпідставне користування грошима, 207562 долари США 87 центів –трьох процентів річних від суми заборгованості, 312 долар США 07 центів державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п.2,3 постанови, боржнику надано строк до 27.03.2006 року для добровільного наказу господарського суду Запорізької області № 14/130 від 03.03.2006 року, а також зазначено, що у разі невиконання рішення в наданий строк, воно буде виконане у примусовому порядку та буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягненої суми.

Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена ВАТ “Запорізький завод феросплавів” рекомендованою кореспонденцією та отримана останнім 22.03.2006 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ “Запорізький завод феросплавів” у зазначений для добровільного виконання наказу строк рішення господарського суду Запорізької області № 14/130 від 03.03.2006 року не виконав.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону (в редакції, чинній на час винесення постанови) у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до частини восьмої статті 50 Закону (в тій же редакції) стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.

Частиною першою статті 43 Закону (в тій же редакції) передбачено, що з грошової суми (в тому числі одержаної від реалізації майна боржника), яка стягнута державним виконавцем з боржника, в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на проведення виконавчих дій, в другу чергу компенсуються витрати Державної виконавчої служби на здійснення виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача”.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону (в тій же редакції) постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.

Судова колегія також зазначає, що ч.1 ст. 46 Закону, не встановлює моменту винесення постанови про стягнення виконавчого збору, а лише визначає розмір цього збору та базу його нарахування, а тому стягнення з боржника суми виконавчого збору мало здійснюватись в подальшому, пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача та в порядку черговості, встановленої частиною першою статті 43 Закону.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання неправомірними дії державного виконавця ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя по винесенню постанови від 03.04.2006 року про стягнення виконавчого збору та визнання недійсної постанови від 03.04.2006 року про стягнення виконавчого збору

Водночас, судова колегія зазначає, що розглядаючи скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів” на бездіяльність ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя щодо розгляду клопотання ВАТ “Запорізький завод феросплавів” від 28.03.2006 року про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з поданням скарги на дії органу державної виконавчої служби, суди попередніх інстанцій не врахували, що подане клопотання повинно було розглянуто державним виконавцем, як то вимагає Закон “Про виконавче провадження” з винесенням відповідної постанови, а не в порядку встановленому Закону України “Про звернення громадян”.  

Згідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

За таких обставин, постановлені судові рішення в частині оскарження бездіяльності ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя щодо розгляду клопотання ВАТ “Запорізький завод феросплавів” від 28.03.2006 року про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з поданням скарги на дії органу державної виконавчої служби підлягають скасуванню, а справа в цій частині направленню на новий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку та прийняти законне рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

          Касаційну скаргу задовольнити частково.

          Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.08.2006 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 29.05.2006 року у справі № 14/130 в частині оскарження ВАТ “Запорізький завод феросплавів” бездіяльності ДВС У Заводському районі м. Запоріжжя щодо розгляду клопотання ВАТ “Запорізький завод феросплавів” від 28.03.2006 року про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з поданням скарги на дії органу державної виконавчої служби скасувати.

          В іншій частині судові рішення з даної справи залишити без змін.

          Справу в скасованій частині направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

          

Головуючий, суддя                                                                   Н. Кочерова

Судді                                                                                     В. Рибак

                                                                                                         М. Черкащенко