копія

Провадження №11/792/121/13

Справа №2218/19184/2012 Головуючий в 1-й інстанції Слободян В.С.

Категорія: ст.281 КПК України 1960 року Доповідач Ващенко С.Є.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Ващенка С.Є.,

суддів Бережного С.Д., Кобріна І.Г.,

з участю прокурора Смакогуза І.А.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями прокурорів, які брали участь у розгляді справи, на постанови Хмельницького міськрайонного суду від 21 листопада 2012 року та 03 грудня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21 листопада 2012 року скаргу ОСОБА_2 від 13 вересня 2012 року задоволено: постанови слідчого прокуратури Хмельницького району від 07.07.2012 року та 01.08.2012 року про зупинення досудового слідства у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ч.1 ст.366 КК України скасовано.

Скасовуючи постанови слідчого суд першої інстанції послався на те, що зупинення слідчим Хмельницької районної прокуратури досудового слідства у кримінальній справі відбулося з надуманих мотивів, а постанови від 07.07.2012 року та 01.08.2012 року є явно незаконними. При цьому суд виходив з того, що в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані про те, що обвинувачений ОСОБА_2 захворів на тяжку хворобу; що слідчому його місцезнаходження не було відоме, а також про те, що обвинувачений ухилявся від явки до слідчого, зокрема: у справі відсутні будь-які розписки про вручення ОСОБА_2 повісток про виклик його до слідчого, немає у справі і постанов про його доставку до слідчого приводом та відомостей про неможливість виконання цих постанов, а в розшук обвинувачений не оголошувався і питання про зміну йому запобіжного заходу слідчим не ініціювалося.

Відкидаючи твердження слідчого в судовому засіданні про те, що телефон обвинуваченого знаходився поза зоною досяжності, суд зазначив, що ці його показання спростовуються показаннями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно з якими: ОСОБА_2 відповідав на їх дзвінки, після чого останній зв'язувався зі слідчим і на вимогу останнього прибув до нього; ОСОБА_2 постійно з'являвся на роботу і виконував різні доручення, оскільки від посадових обов'язків відсторонений, телефонував слідчому і з'являвся до нього. Той факт, що в липні-серпні 2012 року випадків невиходу ОСОБА_2 на службу не було, підтверджується довідкою начальника Хмельницького РВ УМВСУ в Хмельницькій області від 31.10.2012 року. Крім того, у справі немає підтвердження про повідомлення захисника про проведення будь-яки слідчих дій з його підзахисним, а сам слідчий не зміг пояснити суду, чому не викликав обвинуваченого через захисника.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 03.12.2012 року кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Красносілка Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, старшого дільничного інспектора Хмельницького РВ УМВСУ у Хмельницькій області, одруженого, на утриманні якого двоє неповнолітніх дітей, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, за ч.3 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.365 КК України, направлено прокурору Хмельницького району на додаткове розслідування.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Задовольняючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про повернення справи на додаткове розслідування, суд мотивував своє рішення тим, що постанови слідчого про зупинення досудового слідства скасовані як незаконні, органами досудового слідства вказівки ухвали апеляційного суду у законний спосіб не виконані, оскільки слідчі дії проведені поза межами встановленого прокурором Хмельницького району місячного строку досудового слідства.

За таких обставин суд дійшов висновку, що усунути вказану неправильність досудового слідства в судовому засіданні неможливо, та зазначив в ухвалі, що під час додаткового розслідування з метою усунення однобічності, неправильності та неповноти досудового слідства у законний спосіб слід виконати усі вказівки суду (пред'явити конкретне обвинувачення, виконати необхідні слідчі дії).

Заступник прокурора Хмельницького району в апеляції, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та вважаючи постанову суду від 21.11.2012 року незаконною, просить її скасувати, а скаргу ОСОБА_2 на постанови про зупинення досудового слідства у кримінальній справі залишити без задоволення. При цьому прокурор вважає, що висновки суду першої інстанції спростовуються поясненнями слідчого про те, що він допустив технічну помилку, невірно написавши у постановах як підстави зупинення досудового слідства не п.1, а п.2 ст.206 КПК України 1960 року.

Крім того, прокурор зазначає, що обвинувачений, місце знаходження якого було невідоме, на виклики слідчого та телефонні дзвінки в прокуратуру не з'являвся, що в судовому засіданні прокурором суду першої інстанції було представлено постанову про примусовий привід обвинуваченого до прокуратури району від 04.07.2012 року, доручення працівникам ВВБ УВБ УМВС України в Хмельницькій області про примусовий привід та його пошук від 04.07.2012 року та 09.07.2012 року, а також рапорти працівників ВВБ про відсутність ОСОБА_2 за місцем проживання, які були долучені слідчим до наглядового провадження.

Вказує на те, що працівники Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що слідчий шукав ОСОБА_2, оскільки місце його перебування невідоме, а їх показання про те, що обвинувачений з'являвся на роботі і виконував доручення, є такими, що не відповідають дійсності, спрямовані на прикриття протиправної поведінки обвинуваченого.

Звертає прокурор увагу й на те, що слідчий повідомив суду, що офіційно адвоката не викликав, оскільки спілкувався з ним по телефону, і в разі явки обвинуваченого захисник міг прибути до прокуратури упродовж години, але ці твердження слідчого не перевірені, адвокат в судовому засіданні не допитаний.

Старший прокурор прокуратури Хмельницького району у своїй апеляції, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду від 03.12.2012 року про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування скасувати як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому посилається на ті ж доводи, що й викладені в апеляції заступника прокурора району.

Крім того, прокурор зазначає, що захисник повідомив слідчому, що місце знаходження обвинуваченого йому невідоме.

Вказує, що на постанову від 21.11.2012 року про скасування постанов слідчого про зупинення досудового слідства прокуратурою району 28.11.2012 року до суду подано апеляцію, що відповідно до ст.354 КПК України 1960 року зупиняє набрання законної сили рішення, про що було повідомлено суд першої інстанції 03.12.2012 року, але незважаючи на це, суд направив кримінальну справу на додаткове розслідування, посилаючись на існування скасованих у зв'язку із незаконністю постанов слідчого прокуратури району про зупинення досудового слідства.

На думку прокурора, висновки суду про невиконання слідчим вказівок апеляційного суду не відповідають дійсності, оскільки в ході додаткового розслідування слідчим прокуратури виконано усі вказівки, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 17.04.2012р.: з метою усунення недоліків пред'явлено нове конкретне обвинувачення, тому суд першої інстанції мав би надати належну оцінку зібраним у справі доказам, у тому числі й щодо їх допустимості, при винесенні рішення по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляції з посиланням на зазначені у них доводи, пояснення потерпілого ОСОБА_1, який покладається на думку суду, та обвинуваченого, на думку якого постанови суду є законними та обґрунтованими, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів уважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 120 КПК України 1960 року (далі - КПК) встановлено, що „досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування - до трьох місяців (ч.1).

При поверненні судом справи для провадження додаткового слідства, а також відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах (ч.4)".

Згідно із ст.206 КПК „досудове слідство в кримінальній справі зупиняється у випадках:

1) коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме; ... (ч.1).

У випадках, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, досудове слідство може бути зупинене тільки після того, як слідчий винесе постанову про притягнення певної особи як обвинуваченого і виконає всі слідчі дії, проведення яких можливе у відсутності обвинуваченого, а також вживе заходів до збереження документів та інших можливих доказів у справі (ч.2).

Досудове слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого, копія якої направляється прокуророві ... (ч.4)".

Відповідно до ст.207 КПК, „коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме, слідчий оголошує його розшук, керуючись статтею 138 цього Кодексу, а слідство зупиняє з додержанням вимог частини 2 статті 206 цього Кодексу до розшуку обвинуваченого".

За приписами ж ст.138 цього Кодексу, „коли місце перебування особи, щодо якої винесена постанова про притягнення її в справі як обвинуваченого, не встановлене, слідчий оголошує її розшук. При наявності підстав, передбачених у статті 155 цього Кодексу, слідчий може обрати щодо обвинуваченого, який розшукується, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ч.1); розшук може бути оголошений як під час досудового слідства, так і одночасно з його зупиненням" (ч.2).

За змістом ст.ст.138, 206, 207 КПК, якщо місцезнаходження обвинуваченого невідоме, слідчий вправі зупинити досудове слідство тільки після того, як винесе постанову про притягнення певної особи як обвинуваченого і проведе всі слідчі дії, проведення яких можливе у відсутності обвинуваченого, а також вживе заходів до збереження документів та інших можливих доказів у справі, при цьому копію постанови про зупинення досудового слідства слідчий повинен направити прокуророві.

Обов'язок слідчого дотримуватися наведених вимог КПК під час досудового слідства закріплений і у ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).

Однак органами досудового слідства під час провадження додаткового слідства наведені норми закону та Конституції України були грубо порушені.

Як видно з матеріалів справи, після направлення справи на додаткове розслідування прокурор Хмельницького району своєю постановою від 21 червня 2012 року встановив у ній строк досудового слідства - один місяць з моменту прийняття справи до провадження (а.с.67 т.4), а слідчий прийняв її до свого провадження 02 липня 2012 року, про що виніс відповідну постанову (а.с.68 т.4).

06.07.2012року слідчий направив начальнику Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області (далі - РВ), начальнику ВВБ у Хмельницькій області ДВБ УМВС України та начальнику Хмельницького МВ УСБУ в Хмельницькій області листи з вимогою про направлення йому відповідної інформації та дорученням провести оперативно-розшукові дії, що мають доказове значення у кримінальній справі, але не стосуються встановлення місця знаходження обвинуваченого ОСОБА_2 (а.с.а.с.73, 192,194 т.4).

Проте вже наступного дня - 07 липня 2012 року, не отримавши від вказаних установ відповіді та не провівши будь-яких інших слідчих дій, у тому числі й тих, на необхідність яких вказав апеляційний суд в ухвалі про направлення справи на додаткове розслідування, слідчий виніс постанову про зупинення досудового слідства у зв'язку з тим, що „на даний час по кримінальній справі проведено всі необхідні слідчі дії, проте обвинувачений ОСОБА_2 ухиляється від слідства, мобільний телефон не відповідає (знаходиться поза зоною досяжності), на надіслані повістки не з'являється" (а.с.69 т.4), хоча будь-які відомості, які свідчили б про виклик обвинуваченого (довідки про вчинення телефонних дзвінків, направлення повісток тощо) чи про намагання слідчого встановити його місце перебування в інший спосіб та застосування приводу у справі відсутні. При цьому в розшук обвинувачений не оголошувався, копія постанови про зупинення досудового слідства прокуророві не направлялася.

26 липня 2012 року досудове слідство було відновлене у зв'язку з виниклою необхідністю проведення окремих процесуальних слідчих дій, хоча яких саме - не зазначено.

У той же день слідчий направив начальнику РВ вимогу про надання інформації, яка також має значення для розслідування справи, але не стосується встановлення місця знаходження обвинуваченого (а.с.74 т.4). Відповідь на цей запит надійшла слідчому 31 липня 2012 року.

30 липня 2012 року в прокуратурі району було зареєстроване клопотання ОСОБА_2, у якому він у 51 пункті виклав прохання до слідчого вчинити відповідні процесуальні дії, у тому числі за його, обвинуваченого, участю (а.с.196 -206). Як стверджує обвинувачений, він у цей день подав клопотання особисто, коли з'явився до слідчого за його викликом по телефону, хоча будь-які дії слідчим тоді не проводилися.

01 серпня 2012 року слідчий виніс постанову (а.с.а.с.207-210 т.4), якою задовольнив клопотання обвинуваченого частково: „по пунктах 2, 12, 15, 18, 23, 26, 30, 31, 32, 37-39, 43, 45, 49", необґрунтовано відмовивши у задоволенні інших клопотань, які з метою перевірки доводів обвинуваченого про непричетність до злочинів підлягали задоволенню, зокрема щодо встановлення і допиту певних осіб, відібрання зразків почерку, призначення відповідних почеркознавчих експертиз тощо. Копію постанови слідчий направив обвинуваченому за вказаною ним у клопотанні адресою (а.с.211 т.4), що свідчить про відсутність у слідчого сумнівів щодо фактичного місця перебування обвинуваченого.

Однак того ж дня - 01 серпня 2012 року, посилаючись на ті ж підстави, що й у постанові від 07.07.2012 року, та на те, що адвокату обвинуваченого про місце перебування ОСОБА_2 не відомо, слідчий знову виніс постанову про зупинення досудового слідства. При цьому будь-які відомості, які свідчили б про виклик обвинуваченого чи про намагання слідчого встановити його місце перебування та застосування приводу у справі також відсутні, в розшук обвинувачений і цього разу не оголошувався, копія постанови про зупинення досудового слідства прокуророві не направлялася (а.с.71 т.4).

І лише 29 серпня 2012 року, зазначивши у постанові: „Враховуючи те, що на даний час ОСОБА_2 з'явився до прокуратури району, а також те, що він бажає провести відтворення обстановки та обставин події", слідчий відновив досудове слідство (а.с.72 т.4).

Після цього в період з 30 серпня по 10 вересня 2012 року слідчим були проведені лише відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого, допитані два свідки, підшито до справи відповіді на запити і доручення, пред'явлено ОСОБА_2 обвинувачення і допитано його у якості обвинуваченого, відмовлено йому у задоволення клопотання і оголошено обвинуваченому про закінчення досудового слідства; 11 вересня ОСОБА_2 ознайомився з матеріалами і подав чергове клопотання, у задоволенні якого 12 вересня було відмовлено, а 13 вересня 2012 року прокурор Хмельницького району вже затвердив обвинувальний висновок.

Встановити, коли справа була направлена прокуророві з обвинувальним висновком, неможливо, оскільки відомості про це у справі відсутні.

В судовому засіданні було встановлено, що в дійсності обвинувачений ОСОБА_2, будучи відстороненим від своїх службових обов'язків, в липні та в серпні 2012 року приходив на службу і виконував різні доручення, телефон його працював. Це, зокрема, підтверджується показаннями ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4, які узгоджуються між собою і підтверджуються даними довідки начальника РВ, що в свою чергу спростовує доводи прокурора про те, що їх показання не відповідають дійсності і спрямовані на прикриття протиправної поведінки обвинуваченого.

До того ж будь-яких достатніх і допустимих доказів, які вказували б на те, що показання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4 є недостовірними або хоча б давали підстави для сумнівів у їх достовірності, прокурори не надали. А те, що слідчий телефонував до свідка і повідомляв, що не може додзвонитися до ОСОБА_2, ще не доводить, що такий факт дійсно мав місце, а також, що місце знаходження обвинуваченого було невідоме і що він ухилявся від слідства, оскільки сам ОСОБА_2 повідомив суду, що телефонних дзвінків від слідчого до нього не надходило і що за першим викликом, у тому числі через колег, він негайно з'явився до слідчого.

Показання ж слідчого в судовому засіданні з приводу підстав зупинення досудового слідства є суперечливими: то він говорив, що не вважав, що ОСОБА_2 ухиляється від слідства, то стверджував, що він ухиляється від слідства. Не заперечив в суді слідчий і того, що ОСОБА_2 30.07.2012 року міг особисто принести клопотання. Більше того, за твердженнями слідчого, викладеними у постановах про зупинення досудового слідства, слідчий надсилав обвинуваченому повістки, у постанові також зазначено, що захиснику місце перебування обвинуваченого не відоме, а в суді у своїх показаннях слідчий повідомив, що повісток ОСОБА_2 не відправляв і через адвоката його не викликав.

Та обставина, що у справі відсутні постанови про привід обвинуваченого з відповідними матеріалами, вже сама по собі дає підстави для обґрунтованих сумнівів у тому, що наявні у наглядовому провадженні постанови про привід та матеріали щодо їх виконання були складені під час досудового слідства та у законний спосіб. Тим більше законність їх походження викликає сумніви виходячи з наведених суперечностей у твердженнях слідчого з приводу підстав зупинення досудового слідства у його постановах та показаннях в судовому засіданні. До того ж наглядове провадження з цими документами було надане суду лише після надходження і розгляду скарги обвинуваченого на постанови про зупинення досудового слідства.

З наведеного убачається, що, оскільки слідчий прийняв справу до свого провадження 02 липня 2012 року, то встановлений прокурором строк фактично закінчився 01 серпня 2012 року, а постанови слідчого зупинення досудового слідства були винесені безпідставно та з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, фактично слідчий штучно, у незаконний спосіб продовжував собі строк досудового слідства, що є неприпустимим. Визнання таких дій законними нівелювало б встановлений законом порядок продовження строків досудового слідства як такий.

З огляду на викладене, твердження слідчого про те, що місце обвинуваченого йому було невідоме, що він викликав ОСОБА_2, але той ухилявся від слідства, суд першої інстанції обґрунтовано не визнав достовірними і дійшов правильного висновку, що постанови про зупинення досудового слідства є незаконними, та скасував їх.

Таким чином, слідчі дії, відмова у задоволенні клопотань та пред'явлення ОСОБА_2 обвинувачення були виконані поза строком досудового слідства, встановленого прокурором, органами досудового слідства не виконано усіх вказівок апеляційного суду, оскільки у законний спосіб не перевірено усіх доводів обвинуваченого, якими він заперечує свою причетність до злочинів, чим було порушено вимоги ст.21 КПК і позбавлено його права на захист встановленими законом засобами, що, відповідно до ст.370 КПК, зокрема й її пунктів 3 і 11, є істотними порушенням кримінально-процесуального закону і безумовною підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає законним та обґрунтованим і рішення суду першої інстанції про направлення справи на додаткове розслідування. До того ж, як видно з матеріалів кримінальної справи, обвинувачений просив направити її на додаткове розслідування як з підстав порушення слідчим вимог ст.22 КПК, так і з метою саме під час досудового слідства вжити заходів для встановлення обставин, що його виправдовують, оскільки в інший спосіб він цього зробити не може.

Відповідно до ч.6 ст.234 КПК скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено законом.

За змістом зазначеної норми закону рішення за наслідками перевірки скарги та розгляду справи по суті суд має прийняти в одному процесуальному документі. Разом з тим, у цій нормі закону відсутня будь-яка заборона винести два окремих процесуальних рішення за наслідками їх розгляду, у тому числі й з розривом у часі.

Оскільки скарга обвинуваченого потребувала відповідної перевірки, суд обґрунтовано не розглянув її під час попереднього розгляду, а зробив це під час розгляду справи по суті.

У постанові, якою визнано незаконними і скасовано постанови слідчого про зупинення досудового слідства, суд помилково зазначив, що вона може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки можливість окремого апеляційного оскарження зазначених дій слідчого КПК 1960 року не передбачена. Тому доводи прокурора з цього приводу, у тому числі з посиланням на те, що подання апеляції на першу постанову суду зупиняє провадження у справі, також є необґрунтованими.

За таких обставин можливим є і розгляд апеляцій прокурорів на постанови суду в одному апеляційному провадженні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає доводи прокурорів необґрунтованими, а постанови суду від 21 листопада і 03 грудня 2012 року законними і підстав для їх скасування у межах апеляцій не убачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Постанови Хмельницького міськрайонного суду:

- від 21 листопада 2012 року - про скасування постанов слідчого прокуратури Хмельницького району від 07.07.2012 року і 01.08.2012 року про зупинення досудового слідства у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2;

- від 03 грудня 2012 року - про направлення цієї кримінальної справи прокурору Хмельницького району на додаткове розслідування залишити без зміни, а апеляції прокурорів - без задоволення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області С.Є.Ващенко