Судове рішення #281547
УКРАЇНА

 

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

02 листопада 2006 року

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-Ващенко Л.Г.

Суддів- Фадєєнко А.Ф., Вадовської Л.М.

При секретарі - Повар О.В. Розглянула у відкритому судовому засідання в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про захист честі та гідності і відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30.06.06р. позов задоволено частково.

Суд зобов'язав ОСОБА_1 спростувати відомості про те, що ОСОБА_2 вкрала у нього 1500 дол. США і на відшкодування моральної шкоди стягнув з ОСОБА_1 на користь позивачки 1000 грн., а в решті позовних вимог відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

У засіданні колегії суддів апелянт скаргу підтримав, ОСОБА_2 скаргу не визнала, відповідачка ОСОБА_3 скаргу підтримала.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з поверненням справи а новий розгляд через те, що суд порушив норми процесуального права, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Позивачка ОСОБА_2 просила суд зобов'язати відповідачів спростувати відомості про неї, як про крадійку, які не відповідають дійсності та порочать її честь і гідність, а на відшкодування моральної шкоди просила стягнути з кожного відповідача 2000 грн. (а.с. 2, 3).

Справа №22-5345/2006р.                                                  Головуючий у І інстанції:

Категорія 27 ЦПК                                                           Мельничук Н.І.

Доповідач: Ващенко Л.Г.

 

І саме ці вимоги вирішив суд першої інстанції.

Однак суд не звернув увагу на те, що ні позовна заява, ні рішення суду не зазначають спосіб спростування відомостей, що порочать честь та гідність позивачки.

Так, при задоволені позову, суд повинен у резолютивній частині рішення, зокрема, вказати на спосіб спростування й визначити строк, протягом якого воно має бути здійснене.

При цьому, за загальним правилом, відомості, що порочать особу повинні спростовуватись у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення (п. п. 2, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 28.09.1990р. «Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій»).

Суд, у порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, яка передбачає засади змагальності сторін та ч. 2 ст. 31 ЦПК України, право уточнити вимоги у частині способу спростування відомостей, що порочать позивачку, позивачці ОСОБА_2 не запропонував і в рішенні не зазначив спосіб спростування й не визначив строк, протягом якого воно має бути здійснене.

Оскільки суд першої інстанції заявлені позивачкою вимоги щодо способу спростування відомостей, які її порочать, не уточнив, суд апеляційної інстанції не вправі виконувати функції суду першої інстанції та робити висновки з питань, які вирішені судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Стверджуючи про поширення відповідачами відомостей, що її порочать, позивачка зокрема, зазначала, що поширення цих відомостей мало місце 23.02.06р., на підтвердження чого просила допитати свідка ОСОБА_5 (а.с. 2, 3).

Проте суд, у порушення ст. 179 ЦПК України, ОСОБА_5 у якості свідка не допитав.

Задовольняючи   вимоги,   суд   виходив   з   того,       що   поширення

відомостей, які порочать позивачку, відбулося 22.02.2006р. у судовому засіданні по іншій справі, під час пояснень відповідача ОСОБА_1

У п. З постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28.09.1999р. визначено поняття поширення відомостей, що порочать особу.

Суд є органом, який здійснює правосуддя у державі, у тому числі вирішує конкретні справи.

У зв'язку із наведеним, суд належним чином не обґрунтував чи є пояснення сторін у суді способом поширення відомостей, які порочать особу, якщо не встановлено, що фактично метою цих дій було приниження честі і гідності певної особи.

Крім того, посилаючись на пояснення ОСОБА_1 у суді 22.02.06р., як на доказ (а.с. 12), суд не звернув уваги на те, що витяг з протоколу судового засідання не відповідає вимогам закону : відсутні відомості про дату судового засідання, склад суду, найменування справи, не зазначено особу, яка давала пояснення, відповідність не підтверджена підписами судді і секретаря.

Приймаючи до уваги, що встановлено порушення норм процесуального права, рішення підлягає скасуванню з поверненням справи на новий розгляд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

 

спростування відомостей, які порочать її, визначити норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини і залежно від встановленого постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України з апелянта на користь держави підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 5, 312 ч. 1 п. 5,   313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 червня 2006 року - скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у суді апеляційної інстанції у сумі 15 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом одного двох місяців, з моменту її проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація