УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ               УКРАЇНИ

22 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді Мартинової К.П.,

суддів Доценко Л.І., Оверіної О.В.,

за участю секретаря Карпової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на  рішення Суворовського районного суду  м. Одеси від 05 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2004 р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, вказавши, що 27.06.1992 р. був зареєстрований шлюб між ним та ОСОБА_1, актовий запис НОМЕР_1   Суворовського відділу запису виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів м. Одеси. Від шлюбу є неповнолітня дочка ОСОБА_3, яка проживає з матір"ю.  Сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть. Причиною розпаду сім"ї з"явилася відсутність згоди і взаємопорозуміння, втрата взаємного відчуття любові і пошани. Шлюб носить формальний характер, примирення між сторонами не можливе, тому позивач просив шлюб розірвати. У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Під час проведення попереднього судового засідання 22.062006 р. відповідачка позов не визнала, вважала, що між сторонами можливо примирення, У подальшому до судового засідання не з"явилася, повідомлялася про день, час, місце слухання справи належним чином. Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням суду від 05 вересня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволений. Суд розірвав шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 27.06.1992 року Суворовським відділом запису виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів м. Одеси Одеської області, актовий запис НОМЕР_1. Доньку ОСОБА_3, залишив проживати з матір"ю ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, тому що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що справа розглянута у її відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач знаходився в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 1992 року. Від шлюбу є неповнолітня донька ОСОБА_3. В грудні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що сім"я розпалась. Рішенням суду від 04.07.2005 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний. Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26.01.2006 року вказане рішення було скасоване і справу направлено на новий розгляд.

Справа № 22-5808/2006р. Головуючий в І інстанції Катаева Е.В. Доповідач суддя Мартинова К.П.

Колегія суддів вважає, що, розглядаючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Позивач використав надане йому законом право на розірвання шлюбу, здійсненню якого ніхто не може перешкоджати.

За статтею 51 Конституції України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

При розгляді справи суд встановив, що сім"я ОСОБА_1 розпалась остаточно, причиною розпаду сім"ї послужила втрата відчуття любові та взаємопорозуміння, сторони припинили шлюбні відносини, позивач категорично не бажає відновлення шлюбних стосунків з відповідачкою. Заходи, які приймались судами з 2004 року щодо примирення подружжя, не привели до збереження сім"ї. Тому районний суд прийшов до правильного висновку про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі ст. 112 СК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу 05.09.2006 року у її відсутності з порушенням вимог ст. 169 ЦПК України, являються безпідставними та спростовуються матеріалами справи. ОСОБА_1 була присутня в судовому засіданні 22.06.2006 року при попередньому розгляді справи. В судове засідання 24.07.2006 року не з'явилась, була сповіщена належним чином про час та місце розгляду справи. Про розгляд справи 05.09.2006 року ОСОБА_1 була сповіщена належним чином, про що свідчить її розписка на а.с.76. Тому суд не мав підстав, передбачених ч. І ст. 169 ЦПК України, для відкладення розгляду справи. Суд першої інстанції визнав неявку ОСОБА_1 в судове засідання 05.09.2006 року неповажною, тому що відповідно довідки поліклініки № 18 Суворовського району м. Одеси від 06.09.2006 року вона знаходилась на амбулаторному лікуванні з 04.09. по 06.09.2006 року з діагнозом респіраторне захворювання, що не заважало їй з"явитись до суду 05.09.2006 року, про що свідчить її заява. / а.с. 73-74/.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Колегія суддів вважає, що при таких обставинах суд вправі був розглянути справу у відсутності відповідачки, яка належним чином була сповіщена про час та місце слухання справи.

Посилання апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції вимог ст. 111 CK України, тобто невжиття заходів до примирення подружжя не відповідають дійсності. Позов про розірвання шлюбу знаходиться в провадження суду з 2004 року. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції близько двох років вживались заходи щодо примирення подружжя ОСОБА_1, ОСОБА_2, однак позитивних результатів вони не принесли.

Доводи апелянта про те, що причиною розпаду сім"ї є будівництво житла шляхом інвестування, не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення суду. Вимоги про поділ майна не заявлялись.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглянув цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2006 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.