Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

________

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Риженко А.Г. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 2/0817/310/2012

26 лютого 2013 року Справа № 22ц-778/ 1194/13

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Волчанова І.М.

при участі: прокурора - адвоката -

____________________________________________________________________________________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою Державного Підприємства "Конярство України" на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24.12.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного Підприємства "Конярство України" про стягнення заборгованості з оплати праці, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного Підприємства "Конярство України" (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості по заробітній платі, посилаючись на те, що з 01.07.2005 року вона працює на підприємстві відповідача на посаді бухгалтера. Умовами Колективного договору передбачена виплата премії у розмірі 100% середньої заробітної плати за рік по квартально, однак премії за 2011 та 2012 роки вона не отримувала. Тому просила присудити 6362 грн.. Окрім того, не одержала і 40% надбавку до посадового окладу у розмірі 2138 грн. 40 коп.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24.12.2012 року позовні вимоги задоволені. На користь позивача суд стягнув 8500 грн. 40 коп. як заборгованість з оплати праці та судові витрати у розмірі 925 грн..

У скарзі відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, вказуючи на те що суд неправильно з'ясував обставини справи.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 з 01.07.2005 року працює у філії "Запорізький кінний завод № 86" Державного підприємства "Конярство України" на посаді бухгалтера.

За ст.7 Закону України "Про працю" Законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні" та інших актів законодавства України.

З метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців укладається Колективний договір на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань (ст.1 Закону України "Про колективні договори і угоди" та ст.17 Закону Ураїни "Про підприємства в України").

Статтею 5 Закону "Про колективні договори і угоди" визначено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду (ст.9 Закону).

Згідно ст.21 Закону України "Про працю" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (стаття 1 Закону).

За ст.2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною 1 ст.15 зазначеного Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Організація оплати праці її форми здійснюється на підставі: трудового, колективного договорів (стаття 5 Закону).

У Статуті Державного підприємства "Конярство України" затверджено, що джерелом коштів на оплату праці є частка доходу підприємства. Форма оплати праці та преміювання працівників запроваджуються колективним договором (п.12.7 а.с.44-б).

Оплата праці здійснюється в першочерговому порядку (п.12.8).

Відповідно до Додатку № 7 до Колективного договору працівник має право на премію у розмірі 100% середньої заробітної плати за рік по квартально (а.с.74).

Згідно з вимогами ст.97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами та колективними договорами.

Сума отриманого відповідачем чистого прибуду у 2011 році склала 898 000 грн..

За загальними положеннями Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторонами Колективного договору є роботодавець з однієї сторони та профспілковий орган чи представники працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом (ст.3 Про колективні договори і угоди).

Законом також встановлено, що зміни до колективного договору протягом його дії можуть вноситись тільки за взаємною згодою сторін (ст.14 Закону).

Наразі не існують документи, які б підтверджували про внесення змін до Додатку 7 Колективного договору щодо обмеження виплати премій у спірні періоди.

Обмеження у виплаті премій працівникам Колективним договором не прописані.

Управління підприємством відповідача здійснює керівник (п.8.1 Положення а.с.32).

Керівник зобов'язаний видавати накази та затверджувати місячні, квартальні звіти (п.8.6.8,6.8.11).

Будь-які накази щодо зміни умов оплати праці за правилами абз.1 Додатку № 7 керівництвом підприємства не видавались.

Перевіркою Державної Інспекції України з питань праці підтверджений факт порушення прав працівників підприємства на оплату праці (премії) (а.с.98).

За результатами перевірки складено акт та припис про усунення виявлений порушень (а.с.98).

Приписи Державної Інспекції України з питань праці підлягають обов'язковому виконанню (п.7 Положення "Про Державну Інспекцію України з питань праці").

У разі незгоди з фактами викладеними в акті перевірки дії Інспекції можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства (ст.17 КАС).

Порушення виплати премій за умовами Колективного договору відповідач фактично визнав у своєму наказі № 67-а від 11.07.2012 року (а.с.99).

Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області у справі про адміністративне правопорушення керівник філії відповідача, де працює позивач, притягнутий до відповідальності за порушення трудового законодавства, в тому числі і за фактами не нарахування премії працівникам (ак.с.97).

Відповідно до наказу № 32-к від 23.04.2011 року позивач набув право на доплату 40% посадового окладу вивільненої особи (а.с.91).

Розрахунок не отриманої премії та заробітної плати здійснений самим підприємством і він узгоджується з сумами, які наведені в оскаржуваному рішенні (а.с.14,94,94).

Підсумовуючи, з урахуванням вищенаведеного, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про право позивача на отримання премії за підсумками роботи за 2011-2012 роки та надбавки до посадового окладу.

За змістом ст.12 ЦПК України правова допомога надається адвокатами або іншими фахівцями у галузі права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Установлено, що 15 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 укладено угоду на надання правової допомоги та представництво в суді (а.с.23).

Позивачем сплачено вартість послуг адвоката у розмірі 925 грн., що підтверджується квитанціями в яких зазначено, що оплата здійснена за угодою про юридичні послуги за справою (а.с.101,101-б,102).

При вирішенні питання про відшкодування витрат пов'язаних з правовою допомогою суд першої інстанції врахува: дійсність витрат та їх документальна підтвердженість їх необхідність, розумність та обсяг роботи адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, особа яка надавала правову допомогу надала позивачу юридичні роз'яснення, збирала докази та склала позовну заяву (а.с.12).

Обсяг витрачених адвокатом часу та роботи, пов'язаних з належним наданням правової допомоги є розумнообгрунтованими, а стягнуті судом кошти є необхідними для покриття фактичних витрат адвоката.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно вирішив справу і ухвалив законне рішення, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного Підприємства "Конярство України" відхилити.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24.12.2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: