РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 117/6317/2012Головуючий суду першої інстанції:Власенко А.П.
№ провадження: 22-ц/190/781/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. П.
"20" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Руснак А.П.,
Суддів:Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,
При секретарі:Щегловій Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_6 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, за апеляційною скаргою Харківського національного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України на рішення Сакського міськрайонного суду АРК від 14 листопада 2012 року,
ВСТАНОВИЛА:
Харківський НУВС Міністерства внутрішніх справ України звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідач проходив навчання за державним замовленням у позивача з 26 липня 2005 року. Наказом ректора від 27 червня 2009 року № 252 о/с відповідач відрахований зі складу курсантів університету та відкомандирований для подальшого проходження служби до ГУ МВС України в АРК. Наказом т.в.о. начальника ГУ МВС України в АРК від 26 лютого 2010 року № 81 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_6 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. На підставі п. 2.3.6. договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01 вересня 2007 року, укладеного між сторонами, позивач просив стягнути з відповідача фактичні витрати, пов'язані з навчанням, оскільки відповідач звільнився з органів внутрішніх справ до встановленого договором трирічного терміну перебування на службі.
Рішенням Сакського міськрайонного суду АРК від 14 листопада 2012 року у позові Харківського НУВС Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_6 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі Харківський НУВС Міністерства внутрішніх справ України просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляції зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув уваги на те, що хоча договір між сторонами був укладений 01 вересня 2007 року, витрати на навчання університет витрачав з моменту зарахування до числа курсантів. До 2007 року правовідносини сторін регулювались наказом МВС України від 30 серпня 1999 року № 660 «Про затвердження порядку підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування» і постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22 серпня 1996 року «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», які також передбачали обов'язок молодого фахівця відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету витрати, пов'язані з навчанням, у разі звільнення за власним бажанням без поважних причин протягом трьох років.
Суд не врахував, що згідно із законодавством забезпечення курсанта харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням є обов'язком університету і здійснюється за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України. Порядок розрахунку витрат на утримання курсантів у вищому навчальному закладі МВС України здійснюється на підставі наказу № 419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах». Продовольче забезпечення курсантів і слухачів здійснюється на підставі наказу МВС України від 20 вересня 1996 року № 684 «Про забезпечення продовольчими пайками осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ, курсантів та слухачів навчальних закладів системи МВС України». Речове забезпечення здійснюється згідно з «Положенням про забезпечення речовим майном осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та військовослужбовців внутрішніх військ МВС України», затвердженим наказом МВС України від 05 грудня 2003 року № 1489, та «Нормами забезпечення речовим майном курсантів та слухачів навчальних закладів МВС України», затвердженими наказом МВС України від 03 вересня 1997 року № 586.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з навчанням, за період з 26 липня 2005 року по 27 червеня 2009 року, суд виходив з відсутності правових підстав для цього.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції частково.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Харківського НУВС Міністерства внутрішніх справ України № 241 о/с від 26 липня 2005 року ОСОБА_6 зараховано до складу курсантів Харківського НУВС Міністерства внутрішніх справ України (блок кримінальної міліції) за спеціальністю «Правознавство» з 03 серпня 2005 року (а.с.5).
01 вересня 2007 року між Харківським НУВС Міністерства внутрішніх справ України (який є правонаступником НУВС) та ОСОБА_6 укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.
Наказом Харківського НУВС Міністерства внутрішніх справ України № 252 о/с від 27 червня 2009 року лейтенанта міліції ОСОБА_6 з 27 червня 2009 року було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до ГУ МВС України в АРК.
Наказом ГУ МВС України в АРК № 81 о/с від 26 лютого 2010 року лейтенанта міліції ОСОБА_6 звільнено з органів внутрішніх справ України згідно п.64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням).
Наказом МВС України від 30 серпня 1999 року № 660, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 1999 р. за N 916/4209, який втратив чинність згідно з наказом МВС України від 14 травня 2007 року № 150, затверджено «Порядок підготовки фахівців у вищому навчальному закладі МВС України за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України та їх працевлаштування» (далі Порядок підготовки фахівців).
Згідно з пунктом 1.2 цього Порядку з повнолітнім курсантом вищого навчального закладу МВС України від імені МВС України (в особі ректора) укладається угода про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі за державним замовленням із числа осіб цивільної молоді, рядового і молодшого начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 № 992 «Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням».
Відповідно до пунктів 2.3 і 3.5 Порядку підготовки фахівців курсанти, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після закінчення навчання на підставі укладеної угоди повинні відпрацювати за місцем розподілу не менш як три роки. У разі звільнення за власним бажанням, без поважних причин, протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Позивач не надав доказів на підтвердження того, що після зарахування у липні 2005 року відповідача до числа курсантів Харківського НУВС Міністерства внутрішніх справ України з ним на підставі зазначених нормативних актів була укладена угода про підготовку фахівця.
За таких обставин суд обґрунтовано відмовив у задоволенні вимог Харківського НУВС Міністерства внутрішніх справ України про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з навчанням, за період з 26 вересня 2005 року по 01 вересня 2007 року включно.
З огляду на зазначене, відповідно до частини 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів залишає в цій частині рішення без змін як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Укладення з відповідачем 01 вересня 2007 року договору про підготовку фахівця згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року № 313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» і наказу МВС України від 14 травня 2007 року № 150 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України» не дає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки вказані нормативні акти на правовідносини, що виникли до введення їх в дію, не розповсюджуються. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 р. № 313 затверджено «Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» (далі Порядок).
Відповідно до п.п. 2 п. 1 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС України прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС України разом з Міністерством фінансів України.
Згідно з п. 3 Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі.
Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджено спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 р. за № 863/14130 (далі Порядок розрахунку).
Пунктом 2.1. Порядку розрахунку встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з пунктами 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3., 2.1.4., 2.1.6. Порядку розрахунку витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. Витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях. До спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал; води та водовідведення - 0,2074 куб. м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році.
Пунктом 2.2. Порядку розрахунку передбачено, що після закінчення навчального року у наказі начальника ВНЗ про переведення курсантів на наступний курс навчання проти прізвища кожного курсанта проставляється загальна сума його утримання за цей рік відповідно до розрахунків, визначених пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах. Щорічні витяги з цих наказів долучаються до особової справи випускника ВНЗ. Пунктом 2.3.6. договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, укладеного 01 вересня 2007 року між Харківським НУВС Міністерства внутрішніх справ України і ОСОБА_6, передбачено, що курсант зобов'язаний у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. Згідно з пунктом 3.2. Договору підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Оскільки відповідач після закінчення навчання звільнився з органів внутрішніх справ протягом перших трьох років, він має відшкодувати позивачу фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі.
Відповідно до частини 3 ст.10 і ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 212 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З наданої позивачем довідки вбачається, що вартість витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Харківському НУВС Міністерства внутрішніх справ України у 2007-2008 навчальному роках склала 5311,85 грн., в 2008-2009 роках - 6384,82 грн.
Належних і допустимих доказів, які б спростовували факт витрачання позивачем коштів у зазначеному розмірі на утримання відповідача у навчальному закладі протягом зазначеного періоду або невідповідності розміру цих витрат вимогам діючих нормативних актів, відповідач не надав.
Проживання відповідача під час навчання за власним бажанням не у гуртожитку, а на квартирі, і харчування за власні кошти не свідчать про те, що позивач не витрачав кошти на його утримання у навчальному закладі в розмірах, встановлених законодавством.
Зазначених обставин і вимог закону суд не врахував, належної оцінки наданим сторонами доказам не дав і безпідставно відмовив у задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у навчальному закладі за період з 01 вересня 2007 року по 27 червня 2009 року включно.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в цій частині відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 314, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Харківського національного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково.
Рішення Сакського міськрайонного суду АРК від 14 листопада 2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Харківського національного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_6 про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням, за період з 01 вересня 2007 року по 27 червня 2009 року скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі в період з 01 вересня 2007 року по 27 червня 2009 року включно, 11696,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України на відшкодування судових витрат 421,90 грн.
В решті це ж рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у двадцятиденний строк.
Судді
Руснак А.П., Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,