УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 8 дня         Судова колегія судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого -Суворова В.О.

суддів         -Градовського Ю.М.

 - Бітова А.І. при секретарі - Пащенко Т.П. з участю апелянта - ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністратвину справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 7 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про зобов'язання призначити пенсію за вислугу років, -

ВСТАНОВИЛА:

28 березня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату про зобов'язання призначити пенсію за вислугу років з 21 лютого 2006 року, вказуючи, що 21 лютого 2006 року він досяг 45 річного віку, на час звернення до суду його загальний трудовий стаж складає 27 років 11 місяців, в період з 4 серпня 1977 року по 7 жовтня 1992 року він проходив військову службу, і на момент звільнення з військової служби його вислуга років у календарному обчислені складала 15 років. Таким чином, він вважає, що набув право на пенсію відповідно до п „б" ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Однак при зверненні до відповідача з питанням про призначення пенсії, йому було відмовлено, тому він звернувся з даним позовом до суду.

Постановою суду в задоволенні позову ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про зобов'язання призначити пенсію за вислугу років з 21 лютого 2006 року та зобов'язання оформити і направити в установу Ощадного банку України доручення на одноразову виплату не отриманої пенсії з 21 лютого 2006 року, а також повідомлення позивачу про надіслання зазначеного доручення в установу Ощадного банку України - відмовлено повністю.

Справа №22-1667/2006 р.                                     Головуючий у першій інстанції Андрухів В.В.

Доповідач Суворов В.О.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 ставиться питання про скасування постанови суду в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 50 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" пенсія призначається з дня звернення за її призначенням.

Відповідно ст. 12 п. „б" Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в редакції, яка діяла до 28 квітня 2006 року право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського вкладу, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також засуджених за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.

Відповідно ст. 12 п. „б" Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в редакції 28 квітня 2006 року право на пенсію за вислугу років набувають особи, які на момент звільнення з військової частини досягли 45-річного віку, мають загальний трудовий стаж не менше 25 років та військовий стаж у календарному обчисленні не менш 12,5 років.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу з 04 серпня 1977 р. по 07 жовтня 1992 року. Таким чином, строк служби позивача в збройних силах склав 15 років 2 місяця та 3 дня.

21 лютого 2006 року позивачу виповнилося 45 років. За таких обставин, позивач мав право на призначення пенсії відповідно п. „б" ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" в редакції до 28 квітня 2006 року та він до відповідача з заявою про призначення пенсії не звертався.

28 березня 2006 року, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача призначити пенсію. Але йому не було відмовлено в призначенні комісаріатом пенсії, оскільки на час звернення до суду та в ході розгляду справи до відповідача так і не звернувся з вимогами про призначення пенсії.

28 квітня 2006 року були внесені зміни до ст. 12 п. „б" вказаного закону, відповідно до яких позивач не мав право на призначення пенсії. Судова колегія ще раз звертає увагу на той факт, що на час прийняття змін позивач так і не звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії.

Оскільки відповідно до ст. 50 зазначеного закону право на призначення пенсії виникає після звернення особи до органів, які призначають пенсію з заявою, а позивач не дотримався вказаного порядку, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно вирішив спір відмовивши позивачу в задоволенні позову.

На підставі викладеного, судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судова колегія залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198 ч.1 п.1, 200, 205 п.1 ч.1, 206, 210, 211, 212 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 7 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня вступу до законної сили