Номер провадження №

22-ц/785/213/13

Головуючий у першій інстанції Ільченко

Доповідач Федорова А. Є.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Процик М.В., Заїкіна А.П.,

при секретарі Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ТОВ «Центр-Будінвест» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24 квітня 2012 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Златоград», ТОВ «Центр-Будінвест», з участю третіх осіб Виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «ОМБТІ та РОН», про визнання майнових та інвестиційних прав, зобов'язання вчинити певні дії та усунути перешкоди в користуванні майном,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Златоград» та ТОВ «Центр-Будінвест» про визнання майнових та інвестиційних прав, зобов'язання вчинити певні дії та усунути перешкоди в користуванні майном. Позивач зазначав, що на підставі інвестиційного договору № 23/12/1ИЖ від 23 грудня 2005 року, укладеному між ним та ТОВ «Златоград», йому належать майнові права на однокімнатну квартиру № 69, загальною площею 69,5 кв.м. та однокімнатну квартиру № 70, загальною площею 64,7 кв.м., що розташовані на 9 поверсі житлового будинку № 9 по АДРЕСА_1. На виконання договору він вніс внесок в розмірі 643825 грн. на рахунок ТОВ «Златоград», що підтверджується довідкою від 1 лютого 2008 року. ТОВ «Златоград» зобов'язалося виконати будівництво житлового будинку та після закінчення будівництва передати йому (інвестору) зазначені квартири.

27 лютого 2012 року йому стало відомо, що за контрактом № 18/11 від 27 січня 2005 року,укладеним між ТОВ «Златоград» та ТОВ «Центр-Будінвест», всі права на будівництво і здачу будинку до експлуатації перейшли до ТОВ «Центр-Будінвест».

Посилаючись на те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків за інвестиційним договором, а саме п.3.3 договору, позивач просив задовольнити позов: визнати за ним інвестиційні права на індивідуальні об'єкти грошового інвестування та безумовне майнове право на зазначені в договорі квартири; заборонити відповідачам здійснювати дії щодо оформлення (у тому числі шляхом відчуження, передачі у найм, у заставу, обтяження іншим чином) на будь-яку особу, окрім нього, майнових прав на квартири; заборонити відповідачам після здачі будинку до експлуатації здійснювати дії щодо передачі будь-якій особі квартир; заборонити Виконавчому комітету Одеської міської ради після здачі будинку до експлуатації видавати будь-яким іншим особам свідоцтва про право власності на квартири; заборонити КП «ОМБТІ та РОН» після здачі будинку до експлуатації реєструвати за будь-якою іншою особою право власності на квартири; зобов'язати відповідачів протягом двадцяти п'яти днів після здачі будинку до експлуатації передати йому квартиру № 69 загальною площею 69,5 кв.м. та квартиру № 70, загальною площею 64,7 кв.м.

Відповідачі та треті особи не брали участі у розгляді справи.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 24 квітня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнані за ОСОБА_1 інвестиційні права та майнове право на квартири, зазначені в інвестиційному договорі, заборонено відповідачам здійснювати дії щодо оформлення (у тому числі шляхом відчуження, передачі у найм, у заставу, обтяження іншим чином) на будь-яку особу, окрім ОСОБА_1, майнових прав на зазначені квартири. У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_1 судові витрати в рівних частках.

В апеляційній скарзі ТОВ «Центр-Будінвест» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, мотивуючи тим, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, в тому числі пропущення позивачем строку позовної давності, обставини, які суд вважав встановленими, недоведені.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду згідно зі ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд правильно виходив з того, що суд не може приймати рішення як застереження від будь-яких порушень у майбутньому, приймаючи за наявні насправді неіснуючі порушення. Позивач це рішення суду не оскаржив.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про визнання інвестиційних прав та безумовного майнового права позивача на об'єкти інвестування - дві квартири, та забороняючи відповідачам здійснювати будь-які дії щодо оформлення квартир, суд керувався тим, що на даний час будівництво житлового будинку не завершено, його не введено до експлуатації та квартири, які є об'єктом інвестування за інвестиційним договором від 23 грудня 2005 року, не передані позивачу у власність, що є порушенням умов цього договору, у зв'язку з чим позивач вважає, що такі дії відповідачів свідчать про невизнання ними його прав інвестора.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна.

Судом встановлено, що 23 грудня 2005 року ОСОБА_1 (інвестор) уклав з ТОВ «Златоград» (підприємством) інвестиційний договір № 23/12/1 ИЖ про вкладення інвестицій у вигляді власних коштів в будівництво житлового комплексу «Замок квітів» по АДРЕСА_1. Індивідуальними об'єктами інвестування є однокімнатна квартира № 69, загальною площею 69,5 кв.м. та однокімнатна квартира № 70, загальною площею 64,7 кв.м., що розташовані на 9 поверсі житлового будинку. За умовами цього договору ТОВ «Златоград» зобов'язалося виконати будівництво житлового будинку та передати інвестору після закінчення будівництва зазначені в договорі квартири. Строк дії договору визначений с моменту підписання його сторонами до повного виконання зобов'язань. Початок будівництва-червень 2005 року, закінчення будівництва - ІУ квартал 2007 року.(а.с.9-11)

Розмір і умови внесення інвестицій визначені додатковою угодою до договору інвестування, укладеною між сторонами договору 23 грудня 2005 року, складає суму 643825 грн., що еквівалентно 127490 доларів США, яка вноситься по етапам. (а.с.12)

На виконання інвестиційного договору ОСОБА_1 вніс протягом 2006- 2007 років внесок в розмірі 643825 грн. на рахунок ТОВ «Златоград», що підтверджується довідкою від 1 лютого 2008 року та квитанціями до прибуткових касових ордерів.(а.с. 14,147-150)

У встановлений строк та на даний час житловий будинок не зданий до експлуатації.

Згідно з положеннями ст.ст.7,9,20 Закону України «Про інвестиційну діяльність № 1561-Х11 від 18 вересня 1991 року (зі змінами) інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України. Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності. При недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання виконуються належними сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч.1 ст.611 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання (не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом) відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.(ч.2 ст.612 ЦК)

Аналогічні правила виконання зобов'язання та відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язання передбачені п.п 3,7 інвестиційного договору. Згідно з п.7 договору у випадку порушення умов інвестиційного договору винна сторона зобов'язана сплатити усі збитки, завдані невиконанням договору, а також пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочення

Таким чином, на підставі інвестиційного договору від 23 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Златоград» виникли правовідносини по інвестуванню будівництва житлового будинку.

ТОВ «Златоград», яке є стороною інвестиційного договору, визнає і не оспорює інвестиційні права ОСОБА_1 та його майнове право на квартири, зазначені в договорі.

Представник ТОВ «Златоград» - директор товариства Лебедєва Л.В. в засіданні апеляційного суду підтвердив укладення інвестиційного договору з ОСОБА_1, внесення ним внеску у розмірі, зазначеному в додатковому договорі, умови, права та обов'язки сторін, визначені договором. Вона також зазначила, що після здачі будинку до експлуатації квартири, вказані в п.1.2. договору, будуть передані у встановленому порядку інвестору ОСОБА_1

За змістом наведених норм права необхідність в такому способі захисту, як визнання інвестиційних та майнових прав, виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права інвестора не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконуються умови договору.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки відповідач ТОВ «Златоград» визнає і не оспорює інвестиційні та майнові права позивача на об'єкти інвестування, фактично між ними відсутній спір, вимоги позивача є необґрунтованими и задоволенню не підлягають.

Судом також встановлено, що 27 січня 2005 року був укладений інвестиційний контракт № 18/11 між ТОВ «Златоград» та ТОВ «Центр-Будінвест» про співробітництво по інвестуванню будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_1 до моменту введення його до експлуатації. У контракті зазначено, що ТОВ «Златоград» є власником незакінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 3 квітня 2003 року. Кожна сторона бере на себе зобов'язання по інвестуванню цього об'єкта в рівних частках. Рівні площі об'єкта інвестування розподіляються сторонами 50% на 50%. (а.с.15-20)

Додатковою угодою від 21 серпня 2007 року сторони дійшли згоди достроково розірвати інвестиційний контракт № 18/11 від 27 січня 2005 року за умови перерахування ТОВ «Центр-Будівест» на рахунок ТОВ «Златоград» грошових коштів в сумі 10060000,00 грн. з метою забезпечення можливості повернення ТОВ «Златоград» інвестиційних коштів, що були залучені останнім на проектування та будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1. Згідно з п.4 Додаткової угоди після повного виконання умов цієї угоди ТОВ «Центр-Будінвест» не несе будь-яких зобов'язань перед третіми особами щодо будівництва житла в будинку по АДРЕСА_1, залучених ТОВ «Златоград». Згідно банківської виписки по рахунку ТОВ «Центр-Будінвест» з 1 липня 2007 року по 7 липня 2009 року грошові кошти в сумі 10060000,00 грн. були перераховані на рр ТОВ «Златоград» в якості повернення інвестицій у зв'язку з розірванням інвестиційного контракту № 18/11 від 27 січня 2005 року.(а.с.22)

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 12 червня 2012 року, яке набрало законної сили, інвестиційний контракт № 18\11 від 27 січня 2005 року, укладений між ТОВ «Центр-Будінвест» та ТОВ «Златоград» визнано недійсним.(а.с.124-125)

Згідно зі ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним,є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Таким чином, ТОВ «Центр-Будінвест» не знаходиться в договірних відносинах з ОСОБА_1 і зазначені обставини не впливають на взаємні права та обов'язки ТОВ «Златоград» і ОСОБА_1 за інвестиційним договором від 23 грудня 2005 року, оскільки зобов'язання виконуються належними сторонами.

За таких обставин немає підстав вважати, що порушення умов інвестиційного договору щодо строку завершення будівництва свідчить про невизнання відповідачами інвестиційних та майнових прав інвестора ОСОБА_1 Такі доводи позивача є помилковими, не відповідають умовам інвестиційного договору та вимогам закону.

Сукупність зазначених обставин надає право апеляційному суду відмовити в захисті цивільних прав ОСОБА_1 у способі визнання інвестиційних і майнових прав на об'єкти нерухомості та заборони здійснювати у майбутньому дії щодо оформлення належних позивачеві майнових прав на квартири, вказані в договорі.

За вимогами ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущенні.

За змістом цих правил рішення суду не може бути засновано на припущенні, що у майбутньому, а саме після завершення будівництва та здачі будинку до експлуатації, права позивача можуть бути порушені.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, обставини, які суд вважав встановленими, недоведені, суд припустився порушення норм матеріального та процесуального права, що й призвело до неправильного вирішення справи, і згідно з п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яке позивачем не оскаржено, скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування до правовідносин сторін строку позовної давності задоволенню не підлягають. Згідно з п.8 інвестиційного договору договір набуває чинність с моменту підписання сторонами і діє до повного виконання останніми взятих на себе зобов'язань. Ці умови договору сторони, які цей договір уклали, не оспорюють. Крім того, представник ТОВ «Златоград» підтвердив право ОСОБА_1 на отримання квартир після здачі будинку до експлуатації.

Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Центр-Будінвест» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 24 квітня 2012 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Златоград», ТОВ «Центр-Будінвест», з участю третіх осіб Виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «ОМБТІ та РОН», про визнання інвестиційних та майнових прав на індивідуальні об'єкти грошового інвестування за інвестиційним договором від 23 грудня 2005 року, заборону здійснювати дії щодо оформлення на будь-яку іншу особу майнових прав на квартири № 69 і №70 у будинку АДРЕСА_1 відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання законної сили.

Головуючий: А.Є. Федорова

Судді: М.В. Процик

А.П. Заїкін