Номер провадження № 22-ц/785/272/13

Головуючий у першій інстанції Дяченко

Доповідач Федорова А. Є.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:головуючого Федорової А.Є.,

суддів: Процик М.В., Заїкіна А.П.,

при секретарі: Булгак Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 26 березня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позивач зазначав, що відповідач в 2010 році демонтувала без відповідного дозволу м'яку покрівлю над своєю квартирою АДРЕСА_2, внаслідок чого атмосферні опади у вигляді дощу затікають в його квартиру № 1, що розташована на першому поверсі того ж будинку. 27 липня 2011 року комісія Балтської міської ради обстежила технічний стан покрівлі будинку над квартирами і встановила, що ОСОБА_3 демонтовано м'яку покрівлю будинку та покрито оздоблювальною плиткою без відповідних дозволів та технічної документації; внаслідок проникнення атмосферних опадів в його помешкання зруйновано оздоблення стін, стелі, відкосив вікон кімнати і кухні загальною площею 4,5 кв.м., а стіни та стеля в кімнаті і кухні,загальною площею 4 кв. м. вологі. Відповідно до проектно-кошторисної документації вартість робіт по відновленню квартири, приведення її до належного стану складає загальну суму 2915 грн. Неправомірні дії відповідачки призвели до завдання йому матеріальної та моральної шкоди, оскільки у зв'язку з пошкодження його майна він відчуває душевні страждання, вимушений виконувати додаткові дії по відновленню звичного укладу особистого життя. Посилаючись на ці обставини, позивач просив задовольнити позов, стягнути з відповідачки на його користь матеріальну шкоду у розмірі 2915 грн. та моральну шкоду у розмірі 500 грн.

Відповідачка позов не визнала, мотивуючи тим, що дах будинку, в якому розташовані їх квартири, тривалий строк не ремонтувався, тому вона вирішила за власні кошти його відремонтувати. Ремонт здійснила без дозволу відповідних органів, оскільки будинок не знаходиться на балансі Балтської міської ради.

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 26 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам та наданим доказам, судом порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору і ухвалення незаконного рішення.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду-скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що у спірних правовідносинах вина відповідачки в заподіянні позивачеві матеріальної та моральної шкоди не встановлена.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки суд розглянув справу поверхово та однобічно, неповно з'ясував обставини справи, права та обов'язки сторін, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, наданим доказам та вимогам закону.

Відповідно до ст.ст.1166,1167 ЦК України майнова та моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом цих норм для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.

Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 27 березня 1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснив судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1.(а.с.22) На верхньому поверсі будинку понад його квартирою розташована квартира № 5, яка належить відповідачці ОСОБА_3

При обстеженні технічного стану покрівлі будинку АДРЕСА_1 27 липня 2011 року комісією Балтської міської ради Одеської області встановлено, що у 2010 році м'яку покрівлю над квартирою № 5 ОСОБА_3 демонтовано та покрито оздоблювальною плиткою без відповідних дозволів та технічної документації. Внаслідок проникнення атмосферних опадів в квартирі № 1 зруйновано оздоблення стін, стелі, відкосів вікон кімнати і кухні, загальною площею 4,5 кв.м., а стіни та стеля в кімнаті і кухні, загальною площею 4 кв.м., вологі. Власникам квартир № 1,2,5,6 житлового будинку запропоновано вжити заходи щодо проведення ремонту покрівлі будинку за власні кошти. (а.с.11)

Згідно локальних кошторисів № 2-1-1 МП «Енергія» загальна вартість ремонтно-будівельних робіт з ремонту квартири № 1 складає 2915 грн. (а.с.4-9)

Зі звіту за наслідками огляду покрівлі житлового будинку, здійсненому ПП «Бюро забудовника» 3 квітня 2012 року, вбачається, що причиною намокання стін та стелі в квартирі № 1 в двоповерховому житловому будинку АДРЕСА_1 є незаконне влаштування на даху над квартирою №5 відкритого майданчика, покритого оздоблювальною плиткою.(а.с.126-137)

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 12 вересня 2012 року, призначеної апеляційним судом під час розгляду справи і проведеної судовим експертом Тінкован Р.Д., встановлено, що фасадна стіна ззовні та зсередини волога, відшарування штукатурки до цегляної кладки майже на всій поверхні фасадної стіни, частині примикаючи перегородок та на частині перекриття впродовж фасадної стіни в приміщенні кімнати 4 та кухні 5, кухонне вікно та вікно в житловій кімнаті уражено гнилизною, нещільне прилягання стулок стін та стелі виникають проблеми з користуванням внутрішньо квартирною електропроводкою, повітря в приміщеннях квартири має характерний запах, притаманний приміщенням з підвищеною вологістю, що негативно впливає на стан здоров'я мешканців, систематичне намокання несучої фасадної стіни, що збудована з черепашнику та керамічної цегли, веде до втрати несучої властивості та саморуйнування. Наслідком потрапляння вологи до приміщень квартири № 1 є проведення ремонтно-будівельних робіт м'якої покрівлі над квартирою № 5 та ремонт балкона. Ремонтні роботи з реконструкції балкона, що призвело до замокання фасадної стіни, розпочаті ОСОБА_3 в жовтні 2007 року, заміну м'якої покрівлі проведено у 2010 році, потрапляння вологи та замокання стіни відбувається протягом чотирьох років.

Вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням вартості будівельних матеріалів, які необхідно виконати в квартирі № 1 житлового будинку внаслідок завдання матеріальної шкоди, складає 11664 грн. (а.с. 169-185)

Висновок експерта не суперечить іншим доказам, які є у матеріалах справи.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 власник квартири зобов'язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Судом першої інстанції зазначені обставини не були взяті до уваги і необґрунтовано зроблений висновок, що позивачем недоведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачки та заподіяною йому шкодою.

Приведені докази є належними і достовірними доказами вини відповідачки в заподіянні шкоди, оскільки містять вказівки на протиправну поведінку відповідачки та про причинний зв'язок між її діями та шкодою.

Таким чином, апеляційний суд вважає встановленим, що квартира позивача була пошкоджена внаслідок демонтування відповідачкою ОСОБА_3 у 2010 році м'якої покрівлі будинку над квартирою № 5 та улаштування даху оздоблювальною плиткою без відповідних дозволів та технічної документації. Мало місце пошкодження майна позивача, тобто є наявність шкоди. Заподіювачем шкоди є відповідач ОСОБА_3, і саме вона повинна нести матеріальну відповідальність за шкоду, яка виникла внаслідок її протиправних дій.

За правилами ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування у тому випадку, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу. Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За змістом ст.ст.23,1167 ЦК України до юридичного складу, що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання фізичної особи, втрата нею нормальних життєвих зв'язків у зв'язку з пошкодженням належного їй майна, або необхідність для додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд враховує обставини справи, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України у постанові «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що внаслідок пошкодження майна позивач втратив нормальні життєві зв'язки і був вимушений здійснювати додаткові зусилля для організації свого життя, тобто йому завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню у розмірі 500 грн., як вимагає позивач.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при вирішенні спору неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, обставини, які суд вважав встановленими, не доведені, висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Рішення суду не відповідає вимогам ст.ст.212,213,214 ЦПК України, підлягає скасуванню на підставі п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст. 79, 88, 316 ч.1 п.4 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 51 грн. і витрати на ІТЗ розгляду справи 120 грн.,на проведення експертизи 1500 грн., судовий збір за подачу апеляційної скарги 109,40 грн. та витрати, пов'язані з явкою в суд у сумі 390 грн., а всього 2170,40 грн. (а.с.2-2а,114, 200,201,208) .

Вимоги позивача в засіданні апеляційного суду про збільшення позовних вимог і стягнення з відповідачки на його користь матеріальної шкоди у розмірі 11664 грн. не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 , 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 26 березня 2012 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 поновити м'яку покрівлю даху квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 2915 грн., моральну шкоду у розмірі 500 грн. та судові витрати у розмірі 2170,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Є.Федорова

Судді: М.В. Процик

А.П. Заїкін