Справа № 11a-945 Головуючий в суді 1 інстанції - ВЕДЮЩЕНКО В.В.
Категорія - ч. 4 ст. 296 КК України Доповідач - КАДЕГРОБ А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 року Судова колегія апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді - ОСЄТРОВА В.І., Суддів- КАДЕГРОБ А.І., БОРЩА B.C., за участю прокурора - БАЙДАК А.В.,
адвоката- ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_2 - на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2006 року, яким
ОСОБА_2, уродженця смт. Добровеличківка, Кіровоградської області, українця, гр. України, освіта -неповна середня, не працюючого, не одруженого," жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого:
- 26.05.1999 року Добровеличківським
районним судом Кіровоградської області
за ст. ст. 81 ч. З, 206 ч. 1, 42 КК України
до 3 років позбавлення волі з іспитовим
строком на 3 роки;
- 06.02.2002 року тим-же судом за ст. ст.
124, 185 ч. З, 70, 71 КК України до З
років 6 місяців позбавлення волі,
звільнився 03.08.2004 року умовно-
достроково згідно постанови
Петровського районного суду
Кіровоградської області;
- 01.09.2005 року Ново архангельським
районним судом Кіровоградської області
за ст. 124, 72, 71 КК України до 1 року 1
місяці позбавлення волі, звільнився
04.02.2006 року після відбуття строку
покарання,
засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до 5 років позбавлення волі.
Також вироком суду вирішено питання щодо заявленого по справі цивільного позову, судових витрат по справі та речових доказів.
Вказаним вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 4 лютого 2006 року близько 17 годин, знаходячись у стані алкогольного сп»яніння, прийшов в домоволодіння потерпілої ОСОБА_3, яке знаходиться АДРЕСА_1, де із хуліганських спонукань, із надуманих причин, а саме під приводом повернення йому музичного центру, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, добропристойності та моральності, почав ображати господарку домоволодіння в присутності її малолітнього сина ОСОБА_4 грубою нецензурною лайкою, супроводжуючи свої слова погрозами фізичною розправою. Продовжуючи свої хуліганські дії і втілюючи свої погрози в реальність, засуджений приставив ніж, який заздалегідь взяв із собою, до тіла малолітнього ОСОБА_4 і став погрожувати зарізати його та всіх членів її сім»ї, якщо вони не повернуть йому музичний центр. Хуліганські дії ОСОБА_2 продовжував протягом ЗО хвилин, після чого пішов із домоволодіння потерпілої і обіцяв повернутися. Близько 18 години засудженого затримали жителі села ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою припинення його хуліганських дій, яким ОСОБА_2, продовжуючи свої хуліганські дії вчинив опір, при цьому погрожуючи ножем.
В свій апеляції та доповненнях до неї засуджений просить вирок суду скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування прокурору Добровеличківського району, оскільки вважає вирок не законним. Вказує, що він не погрожував ножем і не вчиняв хуліганства, ніж, який впізнали свідки не його, судом та досудовим слідством не вірно дана оцінка показам свідків та доказам по справі, також він не згоден з кваліфікацією злочину, вважає, що його оговорили.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає необхідним залишити вирок без змін, доводи засудженого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката ОСОБА_1, вивчивши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, судова колегія доходить наступних висновків.
Вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні ним інкримінованого йому злочину в повному обсязі доведена матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції, а саме: показами самого засудженого, даними ним в ході досудового слідства, де він визнав свою вину і розповів як вчинив злочин, а також даними в ході судового засідання, де він пояснив, що він дійсно 04.02.2006 року прийшов до потерпілої ОСОБА_3 і затіяв з нею сварку, в хорді якої висловлювався нецензурною лайкою, однак він заперечує факт погроз з його сторони їй та її синові, а також застосування ножа.
Однак, вина засудженого доведена в повному обсязі:
- показами потерпілої, яка показала в ході судового слідства, що засуджений, знаходячись в стані алкогольного сп»яніння, 04.02.2006 року, із надуманих причин, а саме під приводом повернення йому музичного центру, який належав співмешканцю його матері, прийшов до неї додому і почав ображати господарку домоволодіння в присутності її малолітнього сина ОСОБА_4 грубою нецензурною лайкою, супроводжуючи свої слова погрозами фізичною розправою. Продовжуючи свої хуліганські дії і втілюючи свої погрози в реальність, засуджений приставив ніж, який заздалегідь взяв із собою, до тіла малолітнього ОСОБА_4 і став погрожувати зарізати його та всіх членів її сім»ї, якщо вони не повернуть йому музичний центр, через деякий час він пішов, але ще довго було чути його лайку на її адресу нецензурними словами;
· показами неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, який пояснив суду, що до них додому прийшов засуджений і став про щось говорити з його матір»ю, потім почав сваритися та погрожувати матері вбивством її та його батька. Після чого схопив його за одяг, дістав з кишені ножа і приставив йому до грудей, погрожуючи при цьому матері, що переріже всю їхню сім»ю. Мати його просила щоб той мене відпустив, але засуджений не пускав. Ножа він дуже злякався. Також потерпілий упізнав ножа, яким йому погрожував засуджений. (а.с.126-128);
· показами свідка ОСОБА_6, який пояснив суду, що 04.02.2006 року після 17 годин він разом з ОСОБА_7 знаходились у останнього вдома, але прибігла його дружина ОСОБА_3 і повідомила, що до них додому приходив п»яний ОСОБА_2, який кричав, лаявся брутально і погрожував їй, всій сім»ї, а потім погрожував ножем їхньому синові, приставляючи йому до грудей ножа, зараз пішов, але обіцяв вернутися. Після цього, злякавшись за свою родину, вони пішли шукати ОСОБА_2. ОСОБА_8 вказала, що той пішов до ОСОБА_9. Коли всі разом зайшли до ОСОБА_9 додому. То ОСОБА_2, побачивши їх встав і витягнув ножа, але вони встигли забрати у нього ножа, між ними виникла сутичка, ОСОБА_2 брутально лаявся і бився, тому вони його зв»язали, потім ОСОБА_5 викликав працівників міліції;
· аналогічними показами свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_5, даними ним в ході судового засідання;
· показами свідка ОСОБА_9, яка пояснила суду, що 04.02.2006 року до неї прийшов ОСОБА_2, який був п»яний і дуже лаявся за те, що ОСОБА_10 продав свій музичний центр, він казав їй, що переріже всю родину ОСОБА_4 і просив ще купити йому горілки, коли вона прийшла, то ОСОБА_2 був у неї вдома, а потім зайшли ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 і між ними відбулася суперечка, ОСОБА_2 витягнув ножа, звідки він його взяв вона не знає, ОСОБА_2 зв»язали і викликали міліцію;
· показами свідка ОСОБА_8, яка в суді пояснила, що 04.02.2006 року вона разом із своїм чоловіком прийшли до ОСОБА_9 додому, туди потім зайшов ОСОБА_2, який попросив ОСОБА_9 купити горілки, вони з чоловіком вирішили піти звідти, але коли виходили, то побачили ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які запитали чи не бачили вони ОСОБА_2. Коли взнали, що останній у ОСОБА_9 вдома, то пішли туди. Коли вона повернулася до ОСОБА_9, то побачила, що на ОСОБА_2 лаялися, що той напав з ножем на дитину, а коли той нахилився, то вона прбічила у нього ножа, якого хтось із хлопців вирвали із рук, зв»язали ОСОБА_2 і викликали міліцію;
· свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердив свідчення ОСОБА_8;
· показами свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що він спів мешкає із матір'ю ОСОБА_2 і 4 лютого 2006 року, в день свого звільнення із місць позбавлення волі, останній прийшов до них, щоб відсвяткувати цю подію. Він уже був п»яний, вони сіли повечеряли і ще випили втрьох горілки. Потім ОСОБА_2 спитав чому не лунає вдома музика і попросив ввімкнути музичний центр. Йому повідомили, що музичний центр продали, після чого він зібрався і кудись пішов, коли повернувся то був п»яний ще більше і сказав, щоб із ним піти разом забрати музичний центр, на що йому була дана відповідь, що цей центр не його і нехай він не турбується про це, це його не обходить.
Крім того вина засудженого доведена матеріалами кримінальної справи: заявою потерпілої про злочин, протоколами очної ставки між ОСОБА_2 потерпілою та свідками, які підтвердили факт вчинення засудженим інкримінованого йому злочину, речовими доказами по справі і іншими матеріалами справи.
Вивчивши матеріали кримінальної справи, судова колегія вважає, що в ході досудового та судового слідства було зібрано достатньо доказів щодо доведеності вини засудженого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а тому доводи засудженого щодо неправильної кваліфікації його дій та про його невинність не знайшли свого підтвердження доказами і не підлягають задоволенню.
На досудовому слідстві ОСОБА_2 було пред»явлено обвинувачення також і за ст. 129 ч. 1 КК України, яке судом першої інстанції було виключено із обвинувачення, оскільки склад злочину, передбачений ст. 296 ч. 4 КК України поглинає попередній склад злочину, і судова колегія вважає вказані дії правильними і такими, що відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.
Кваліфікацію дій засудженого за ч. 4 ст. 296 КК України судова колегія визнає об"єктивною і такою, що відповідає матеріалам кримінальної справи.
Виходячи з наведеного, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції об"єктивно проаналізував в сукупності докази в справі і дав їм відповідну оцінку.
При призначенні покарання засудженому судом першої інстанції були враховані характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни покарання засудженому.
Виходячи з наведеного вище судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362-365 КПК України, судова колегія,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22 травня 2006 року в відношенні нього - залишити без задоволення, а вказаний вирок -без змін.