Справа № 11-a-995 -2006 року Головуючий у І інстанції: Охременко В.А. Категорія: ч.2 ст.286 КК України Доповідач: Драний О.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Драного О.П.
суддів - Палічука А.О., Олексієнко І.С. з участю прокурора - Ахалшенішвілі Н.Є. та захисника - адвоката - ОСОБА_1 представника цивільного відповідача - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2006 року, яким
ОСОБА_3, українець, громадянин України, з середньою освітою, раніше не судимий
засуджений за ч.2 ст.286 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 роки.
Стягнуто з ПСП "Шевченко" Новоукраїнського району на користь потерпілого ОСОБА_4 524 грн. 95 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 10 000 грн. за заподіяну моральну шкоду.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Суд визнав винним ОСОБА_3 в тому, що він 07 листопада 2005 року близько 17 год. 00 хв., рухаючись по польовій ділянці дороги Кропивницьке - Софіївка Новоукраїнського району Кіровоградської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи належним ПСП "Шевченко" трактором МТЗ-80, державний номер НОМЕР_1, порушуючи вимоги п.п.2.9, 31.4.3 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з мотоциклом К-750, державний номер НОМЕР_2, що належить потерпілому ОСОБА_4, в результаті чого останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: оскольчатого перелому лівого плеча, закритого оскольчатого перелому лівого стегна, забійних ран верхньої губи і підщелепної області зліва, ссадин обличчя..
В апеляціях на вирок:
- засуджений ОСОБА_3 просить обвинувальний вирок стосовно нього змінити, пом'якшивши йому міру покарання шляхом виключення додаткового покарання - позбавлення права керування транспортними засобами, та скасуванням у вироку суду стягнення з нього на користь потерпілої ОСОБА_5 2 000 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись при цьому на те, що з призначенням додаткової міри покарання він та його сім'я фактично залишилися без засобів до існування, оскільки він, працюючи механізатором в сусідньому селі, залишиться без роботи, в той час як у нього на утриманні знаходяться дружина, яка не працює, та двоє малолітніх дітей, потерпілому ОСОБА_4 він добровільно відшкодував матеріальні збитки. Крім того, зазначає, що суд необгрунтовано визнав ОСОБА_5 потерпілою і стягнув з нього на її користь
2 000 грн. за спричинену їй моральну шкоду, так як її на місці на момент скоєння ДТП не було;
- потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять скасувати вирок суду стосовно засудженого ОСОБА_3, а справу направити на новий судовий розгляд, в зв'язку з м'якістю призначеного судом покарання та неправильним застосуванням норм матеріального права, вказуючи при цьому на те, що призначена судом міра покарання засудженому ОСОБА_3 є надто м'якою, оскільки ним було скоєно злочин в стані алкогольного сп'яніння, керуючи транспортним засобом, який знаходився в технічно несправному стані, під час досудового та судового слідства давав суперечливі покази. Крім того вказують на те, що моральну і матеріальну шкоду на їх користь необхідно було стягнути з ПСП "Шевченко", який є власником джерела підвищеної небезпеки, а не з засудженого.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3, представника цивільного відповідача, які підтримали доводи апеляції, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та в їх інтересах захисника -адвоката ОСОБА_1, які також підтримали доводи, викладені в апеляціях, прокурора, який просив вирок суду в частині стягнення з засудженого ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 2 ООО грн. на користь потерпілої ОСОБА_5 скасувати, а в іншій частині вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, апеляції потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволенню не підлягають з наступних підстав
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано визнав ОСОБА_3 в тому, що він 07 листопада 2005 року близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_3, рухаючись по польовій ділянці дороги Кропивницьке - Софіївка Новоукраїнського району Кіровоградської області, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, керуючи належним ПСП «Шевченко» трактором МТЗ-80, державний номер НОМЕР_1, порушуючи вимоги п.п.2.9, 31.4.3 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з мотоциклом К-750, державний номер НОМЕР_2, що належить потерпілому ОСОБА_4, в результаті чого останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.
Винність ОСОБА_3 у скоєному злочині доведена сукупністю достовірних і узгоджених між собою доказів, зокрема, показами засудженого, де він частково визнав свою вину, підтвердивши, що дійсно 07 листопада 2005 року близько 17 год. 00 хв. він керував трактором МТЗ-80, який належить ПСП ім. Шевченко Новоукраїнського району, рухаючись по дорозі Кропивницьке - Софіївка, при цьому був в нетверезому стані, приблизно за 70 метрів побачив, що назустріч йому рухався мотоцикл, однак, як зіткнувся з ним, пояснити не може, криків про допомогу не чув, а коли приїхав до тракторного парку, поставив трактор та пішов додому; показами потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5; протоколами слідчих дій; висновками судово-медичної та товарознавчої експертиз, - і не оскаржується в апеляціях.
Дії засудженого ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України, як
порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує
транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні
ушкодження кваліфіковано правильно.
Доводи в апеляції потерпілого про те, що суд необгрунтовано стягнув моральну шкоду в сумі 10 000 грн. з засудженого, в той час як він ставив питання про її стягнення з належного цивільного відповідача - власника джерела підвищеної небезпеки - ПСП ім. Шевченка, є безпідставними, оскільки, як вбачається з резолютивної частини вироку моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. та матеріальні збитки в сумі 524 грн. 95 коп. стягнуто саме з ПСП ім. Шевченка.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині стягнення з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 2 000 грн. підлягає скасуванню, оскільки як встановлено з процесуальних документів потерпілим по справі являється ОСОБА_4, а ОСОБА_5, яка органом досудового слідства визнана потерпілою від злочину, згідно з вимогами кримінально-процесуального закону не може бути потерпілою, так як їй злочином не заподіяно будь-якої моральної, фізичної або майнової шкоди, і вона може являтися лише представником потерпілого.
При призначенні міри покарання засудженому, суд в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, який належать до категорії тяжких, обставини справи, пом'якшуючі та обтяжуючі його відповідальність: визнання ним вини, скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відшкодував потерпілому матеріальні збитки, і обґрунтовано прийшов до висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, призначивши відповідну міру покарання в межах санкції вказаної статті кримінального закону з застосуванням ст.75 КК України.
Доводи в апеляції засудженого про тяжкість призначеного судом додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік та доводи в апеляціях потерпілих про те, що засудженому призначено занадто м'яке покарання є безпідставними, оскільки, покарання останньому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які робиться посилання в апеляціях, відповідає тяжкості скоєного злочину і даним про його особистість, а тому підстав для зміни чи скасування вироку суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково, апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2006 року стосовно ОСОБА_3 в частині стягнення з нього на користь потерпілої ОСОБА_5 2 000 грн. моральної шкоди скасувати з закриттям провадження по справі.
В решті вирок суду залишити без зміни.