Справа № 11-а-1015 -2006 р.   Головуючий у І інстанції: Деревінський C.M. Категорія: ч.2 ст. 186 КК України      Доповідач: Драний О.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2006 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Драного О.П.,

суддів - Палічука А.О., Олексієнко І.С.

з участю прокурора - Сагайдака І.М.

адвоката - ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді кримінальну справу  за  апеляцією  засудженого  ОСОБА_2   на  вирок  Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2006 року, яким

ОСОБА_2, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, раніше судимий 08.02.2006 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки позбавлення волі з випробуванням, іспитовим строком З роки

засуджений: за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.02.2006 року і остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 - 485 грн. та в дохід держави судові витрати в сумі 188 грн. 31 коп.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 04 березня 2006 року близько 23 год. ЗО хв. по вул.Короленка в м. Кіровограді, скоїв відкрите викрадення чужого майна, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого повторно, зокрема, підійшовши до потерпілого ОСОБА_3, він умисно наніс кулаком руки удар в область голови та декілька ударів ногою в область голови і тулуба, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді рубця білуватого кольору на нижній губі, які відносяться до категорії легких, після чого відкрито викрав у останнього майно на загальну суму 507 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду стосовно нього переглянути в зв"язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, вказуючи при цьому на те, що кримінальна справа щодо нього повністю сфальсифікована органом досудового слідства, який проводив його з порушенням вимог ст.22 КПК України і з застосуванням до нього недозволених методів слідства внаслідок чого він змушений був визнати свою вину у скоєному, хоча насправді його вина матеріалами справи не доведена і умислу на відкрите викрадення майна потерпілого у нього не було, а сам потерпілий ОСОБА_3 його оговорив, даючи в суді непослідовні покази, часто змінюючи їх, не пам"ятаючи всіх обставин, оскільки перебував в стані сильного алкогольного сп"яніння. Крім того просить викликати в суд апеляційної інстанції потерпілого ОСОБА_3, свідків, які могли б підтвердили його непричетність до скоєного.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2, та адвоката, які підтримали доводи, викладені в апеляції, прокурора, який, вважаючи вирок законним і обгрунтованим, просив залишити його без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про винність засудженого ОСОБА_2 в скоєному злочині відповідає фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням усіх як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів та ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, які узгоджуються між собою і яким суд дав належну оцінку, обгрунтовано поклавши в основу обвинувального вироку.

Так, незважаючи на невизнання ОСОБА_2 вини у скоєному злочині, який пояснив, що 04.03.2006 року в вечірній час на зупинці громадського транспорту „Аеропорт" м. Кіровограда він познайомився з потерпілим ОСОБА_3, який був напідпитку, після чого вони випили за знайомство, а потім потерпілий запропонував йому піти до нього на роботу, на що він погодився, однак по дорозі потерпілий почав безпричинно ображати його нецензурними словами, на що він, схвативши його за комір куртки, наніс удар кулаком руки в обличчя, після чого потерпілий вирвався від нього і почав втікати, залишивши в його руках куртку, він не став його доганяти, лише крикнув йому,  щоб він  прийшов до нього додому забрати її,  його вина підтверджується наступними доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що, дійсно 04.03.2006 року близько 22 год. 00 хв. на зупинці громадського транспорту „Аеропорт" в м. Кіровограді він познайомився з засудженим, за знайомство разом з останнім розпив пляшку самогону, після чого він запропонував піти до нього на роботу, однак передумав, сказавши засудженому, що піде додому, в цей час останній ззаду напав на нього, нанісши удар кулаком в обличчя і голову, від заподіяних ударів він впав, втративши свідомість, однак при цьому відчував, що засуджений продовжував наносити йому ще удари і ногою, а прийшовши до свідомості, виявив, що викрадено його особисте майно;

-  протоколами слідчих дій: протоколом огляду предметів від 13.03.2006 року та протоколом зовнішнього огляду від 12.03.2006 року, згідно з яким у засудженого було виявлено та вилучено ключі з брелком, які були відкрито викрадені ним у потерпілого ОСОБА_3 шляхом застосування до нього насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров"я потерпілого;

висновками судово-медичної та товарознавчої експертиз №55 від 13.03.2006 року та №17 від 15.03.2006 року відповідно, згідно з якими наявні у потерпілого тілесні ушкодження відносяться до категорії легких та про вартість майна, відкрито викраденого засудженим у потерпілого ОСОБА_3;

Дії засудженого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, кваліфіковано правильно.

Доводи засудженого про те, що він не скоював відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_3 і про те, що сам потерпілий був в стані сильного алкогольного сп"яніння, ображав його нецензурними словами, під час судового слідства давав суперечливі покази щодо характеру і механізму заподіяних йому тілесних ушкоджень, часто їх змінюючи, не пам"ятаючи всіх обставин - є безпідставними, оскільки вони суперечать матеріалам справи, зокрема, послідовним показам потерпілого ОСОБА_3, у якого, як свідчать матеріали справи, не було підстав для обмови засудженого, і який пояснив, що 04.03.2006 року до знайомства з засудженим він випив два бокали пива, а після знайомства з останнім 50 г самогону, при цьому даний стан не перешкоджав йому контролювати свою поведінку та адекватно сприймати події, які відбувалися 04.03.2006 року, крім того, пояснив, що засудженого він не ображав, а після того, як сказав йому, що піде додому, останній напав на нього ззаду, вдаривши його рукою в голову і в обличчя, від чого він впав, втративши свідомість, однак при цьому відчував, як засуджений продовжував наносити йому удари ногою, а прийшовши до свідомості, виявив, що викрадено його майно.  Дані  покази  потерпілого  об"єктивно підтверджуються  матеріалами справи.

Більш того, будучи допитаним в якості підозрюваного і обвинуваченого під час досудового слідства засуджений ОСОБА_2 повністю визнавав свою вину у скоєному злочині, детально розповідаючи про обставини скоєного, причому дані покази повністю узгоджуються з показами потерпілого ОСОБА_3.

Крім того, критично оцінює колегія суддів і доводи засудженого про наявність у нього струсу головного мозку, в зв"язку з чим він перебував у хворобливому стані, та застосування до нього співробітниками міліції недозволених методів слідства, оскільки вони є голослівними, надуманими та такими, що спростовуються матеріалами справи: показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, згідно з якими покази засудженого під час досудового слідства фіксувалися зі слів останнього, він їх перечитував і власноручно підписував, будь-яких тілесних ушкоджень у нього не було, на головний біль і наявність струсу головного мозку він не скаржився, довідками СІЗО №14 м. Кіровограда, згідно з якими при надходженні засудженого в СІЗО №14, останній будь-яких скарг на стан здоров"я і застосування до нього недозволених методів слідства не заявляв.

При призначенні міри покарання засудженому суд відповідно до вимог ст.65 КК України, в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, який кримінальним законом віднесено до категорії тяжких злочинів, обставини справи, пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, дані про його особу, те, що за місцем проживання він характеризується  позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності і скоїв новий злочин в період іспитового строку за вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.02.2006 року, потерпілому матеріальні збитки не відшкодував.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування вироку суду не має, в зв"язку з чим доводи, викладені в апеляції засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 вересня 2006 року стосовно нього - без змін.