АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11а-1000 2006 р. Головуючий у 1 інстанції
Крімченко С.А.
Категорія ст. 185 ч.З КК України Доповідач Бевз Ю.Л.
УХВАЛА Іменем України
28 листопада 2006 р. Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді - Бевза Ю.Л.
Суддів - Коротченко В.В., Новіцького Е.Й.
за участю прокурора - Тороус О.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 вересня 2006 p., яким
ОСОБА_1,
уродженка і мешканка ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, не заміжня, не працююча, судима 5.07.2004 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ст. 185 ч. З КК України, з застосуванням ст. 75 КК України, до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, засуджена за ст. 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднано частину невідбутого покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки і З місяці.
ОСОБА_1 визнано винною і засуджено за те, що вона, в ніч на 4 жовтня 2005 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, повторно, шляхом проникнення в житловий будинок ОСОБА_4 в ІНФОРМАЦІЯ_1, таємно викрали майна ОСОБА_4 на загальну суму 531,20 грн. і викраденим розпорядились на власний розсуд.
В своїй апеляції з доповненнями засуджена ОСОБА_1 просить розібратись по суті з її справою, так як районний суд не врахував того, що потерпіла ОСОБА_4 відмовилась від обвинувачення на її користь, що оцінка викраденого експертизою проведена по ринкових цінах і без урахування зносу викраденого, що згідно її показів скоєне потрібно кваліфікувати за ст. 185 ч.2 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, заслухавши засуджену ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з слідуючих підстав:
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у скоєнні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_4, на загальну суму 531,20 грн. і за обставин визнаних судом, ґрунтується на достовірних і узгоджуваних між собою доказах.
Так, матеріали справи свідчать про те, що в ході досудового і судового слідства ОСОБА_1 вину в скоєнні крадіжки майна ОСОБА_4 визнала повністю, не оспорювала перелік викраденого майна і суму викраденого, а також обставини скоєння крадіжки.
Покази ОСОБА_1 об'єктивно підтверджені показами засудженого ОСОБА_2, який вказав ті ж обставини скоєння крадіжки, перелік викраденого.
Покази ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на досудовому слідстві і в суді об'єктивно підтверджені показами потерпілої ОСОБА_4 в частині часу скоєння крадіжки та конкретно викраденого майна.
Вина ОСОБА_1 підтверджується також: протоколом огляду місця події (а. с. 4) з якого видно, що крадіжка була скоєна з будинку ОСОБА_4 і шляхом проникнення у будинок;
· протоколом відтворення обстановки і обставин події (а. с. 35) з якого видно, що в ході цієї слідчої дії ОСОБА_1 на місці розповіла і показала за яких обставин була скоєна крадіжка, що співпадає з показами ОСОБА_2 при проведення аналогічної слідчої дії;
· актом експертної оцінки (а. с. 55) та висновками експерта (а. с. 46, 47) які свідчать, що вартість викраденого майна саме така як це і вказано у обвинуваченні ОСОБА_1;
· вироком суду відносно ОСОБА_2 (а. с. 127-129) з якого видно, що останній визнаний винним у скоєнні крадіжки майна ОСОБА_4 на 531,20 грн. за попередньою змовою з ОСОБА_1 і ОСОБА_3;
· показами свідка ОСОБА_5, яка підтвердила, що при відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_1 сама добровільно розповіла і на місці показала яким чином та за яких обставин вона скоїла крадіжку майна у ОСОБА_4;
речовими доказами по справі, якими є вилучені у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 речі потерпшої ОСОБА_4.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 185 ч.З КК україни за ознаками скоєння нею крадіжки повторно, за попередньою змовою групою осіб та з проникненням у житло.
Покази самої ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 свідчать про те, що вони домовились між собою і завідомо йшли до будинку ОСОБА_4 з метою скоєння крадіжки, а з цією ж метою і проникли в будинок потерпілої і скоїли крадіжку, чим спростовуються доводи апеляції про невірність кваліфікації скоєного злочину.
Оцінка викраденого проведена з урахуванням цін в даному регіоні на момент викрадення та з урахуванням зносу майна, чим також спростовуються доводи апеляції про невірність оцінки викраденого.
Оскільки крадіжка не відноситься до справ приватного обвинувачення, то відмова потерпілої ОСОБА_4 від обвинувачення на користь засудженої ОСОБА_1 не може служити підставою для закриття справи відносно останньої.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, в повній мірі урахував особу засудженої, тяжкість скоєного нею, пом'якшуючу її вину обставину, відсутність обставин обтяжуючих її вину, те, що злочин нею скоєно у період іспитового строку, і обґрунтовано прийшов до висновку, що її виправлення можливе тільки в місцях позбавлення волі в назначений строк.
Суд обґрунтовано до призначеного покарання приєднав частину невідбутого ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком.
Керуючись ст. ст, 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 4 вересня 2006 року відносно неї - залишити без змін.