Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 10/781/14/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Гольша О.А.
Категорія - Скарги на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття кримінальної справи Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.02.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Гончара В.М.,
суддів: Суржика М.М., Кіселика С.А.,
за участю прокурора Оліярчика В.І.,
скаржника - ОСОБА_3,
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 грудня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора Кіровського району м. Кіровограда від 09.08.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою прокурора прокуратури Кіровського району м. Кіровограда Черевко Є.М. від 09.08.2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом застосування працівниками Кіровського ВМ КМВ УМВС України в області під час проведення досудового слідства до підсудного ОСОБА_3 заходів фізичного та психологічного тиску, а також незаконного його утримання під вартою з 13.12.2010 року, у зв'язку з відсутністю в діях працівників Кіровського ВМ КМВ УМВС України в області складу злочинів, передбачених ст.ст. 125-127, 365 КК України.
Зазначену постанову адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 оскаржив до суду посилаючись на неповноту та однобічність проведеної прокурором перевірки.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.12.2012 року скаргу адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора від 09.08.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи залишено без задоволення.
Своє рішення суд мотивував тим, що у відповідності до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.12.2010 року, ОСОБА_3, був затриманий відповідно до ст. 115 КПК України, за підозрою вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Згідно даних Кіровоградського слідчого ізолятора, засуджений ОСОБА_3 скарги та заяви по питанню застосування до нього на досудовому слідстві працівниками міліції недозволених методів слідства та незаконного його утримання не подавав, за час перебування в СІЗО ознак тілесних ушкоджень не мав, а тому суд дійшов висновку, що скарга захисника адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову прокурора прокуратури Кіровського району м. Кіровограда Черевко Є.М. від 09.08.2012 року задоволенню не підлягає у зв'язку з відсутністю підстав до порушення кримінальної справи.
Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляцію в якій просить скасувати постанову судді Кіровського районного суду від 24.12.2012 року, а матеріали повернути на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
В обґрунтування вимог зазначив, що матеріалами справи і показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_3 був затриманий 13 грудня 2010 року біля 20.00 години, після чого незаконно утримувався в приміщенні Кіровського РВ УМВС України в м. Кіровограді і тільки 14.12.2010 року о 21.00 годині офіційно затриманий за ст. 115 КПК України. Судом ігноровано ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області щодо задоволення клопотання захисту про приєднання до матеріалів кримінальної справи письмових доказів про незаконне затримання ОСОБА_3 Також судом залишено поза увагою, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена до винесення ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 23.10.2012 року, так згідно вступної частини постанови, її винесено 09 серпня 2012 року. Крім того, судом залишено поза увагою, що у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи йдеться посилання на неіснуючу ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2012 року. Судом залишено поза увагою, що службовими особами прокуратури не виконано ухвалу суду щодо перевірки незаконності затримання ОСОБА_3, а також що перевірку проведено однобічно, поверхово та не об'єктивно - опитані лише працівники міліції.
Заслухавши доповідача, у дебатах засудженого ОСОБА_3, який підтримав апеляцію та просив скасувати постанову районного суду, прокурора, який не заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 97 КПК України (1960 р.) слідчий, прокурор, орган дізнання з метою встановлення наявності або відсутності підстав до порушення кримінальної справи зобов'язаний перевірити заяву або повідомлення про злочин шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 12.06.2008 року "Яременко проти України" зазначено, що коли особа заявляє небезпідставну скаргу про те, що вона зазнала надзвичайно поганого поводження з боку правоохоронних органів, має бути проведене ефективне офіційне розслідування, що здатне забезпечити встановлення і покарання винних осіб. Мінімальні стандарти, викладені в практиці Суду, передбачають проведення незалежного та безпосереднього розслідування під контролем громадськості, а від компетентних органів влади вимагають ретельності та оперативності при його проведенні.
Перевіркою матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 23.10.2012 року, в порядку ст. 315-1 КПК України (1960 р.), прокурору Кіровського району м. Кіровограда було доручено провести перевірку заяви підсудного ОСОБА_3 щодо застосування до нього на досудовому слідстві працівниками міліції недозволених методів слідства (фізичного насильства та психологічного тиску), а також заяви про незаконність його утримання під вартою з 20 години 13 грудня 2010 року до офіційного затримання, яке відбулося о 21 годині 14 грудня 2010 року. При цьому, судом надана вказівка провести перевірку з обов'язковим допитом підсудного ОСОБА_3 щодо обставин (часу, місця, характеру і наслідків) зазначених ним дій, а також можливості встановлення осіб, причетних до таких дій, якщо вони мали місце.
За результатами вказаної перевірки прокурор прокуратури Кіровського району м. Кіровограда Черевко Є.М. виніс постанову, датовану 9 серпня 2012 року, якою відмовив в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в діях працівників Кіровського ВМ КМВ УМВС України в області складу злочинів, передбачених ст.ст. 125-127, 365 КК України, посилаючись на те, що доводи заяви ОСОБА_3 свого підтвердження не знайшли, що на переконання прокурора, свідчить, що дії підсудного, пов'язані з показаннями у судовому засіданні, вчиняються лише з метою затягнути судовий розгляд та будь-якими методами ухилятись від відповідальності за вчинений злочин (а.с. 32-33).
Однак судом першої інстанції не було враховано те, що розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд повинен був спочатку проаналізувати наявність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, після чого вирішити питання щодо обґрунтованості відмови в порушенні кримінальної справи.
Так, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи ґрунтується лише на поясненнях працівників міліції, зокрема слідчого СВ Кіровського ВМ ОСОБА_6, о/у СКР Кіровського ВМ ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які заперечували факт застосування до ОСОБА_3 недозволених методів досудового слідства та незаконного утримання під вартою. Пояснення вказаних посадових осіб поверхові, різняться та не набули відповідної оцінки, про що свідчить зокрема те, що при їх допиті, з огляду на предмет доказування, не з'ясовано всіх обставин, що мали місце з моменту надходження повідомлення про злочин до Кіровського відділу міліції 13.12.2010 року та оформлення протоколу затримання ОСОБА_3 14.12.2010 року, не з'ясовано та не вжито заходів до встановлення інших осіб, які мали відношення до затримання ОСОБА_3, так як о/у СКР Кіровського ВМ ОСОБА_7 та ОСОБА_8, з їх пояснень (а.с. 30-31), не здійснювали доставку затриманого до відділу міліції, а на місце події здійснював виїзд інший слідчий.
Також судом не враховано, що прокурор посилається на те, що виявлені в ОСОБА_3 тілесні ушкодження утворилися в результаті бійки ОСОБА_3 з потерпілим ОСОБА_9, однак вказана версія ґрунтується лише на припущенні, оскільки в постанові не наведено відповідних доказів, які беззаперечно вказують на цей факт. До того ж, до матеріалів долучена неякісна та не завірена у встановленому порядку копія акту судово-медичного дослідження (обстеження) від 14.12.2010 року.
В постанові зазначено, що засуджений ОСОБА_3 під час побачення в СІЗО № 14 відмовився надавати будь-які пояснення та підписувати будь-які документи, що, на думку прокурора, свідчить про намагання засудженого затягнути судовий розгляд кримінальної справи. Однак, в судовому засіданні ОСОБА_3 таку свою поведінку пояснив тим, що не зважаючи на те, що він мав захисника в триваючому проти нього кримінальному провадженні, при допиті йому не забезпечили участь захисника, чим порушили, гарантоване ст. ст. 59, 63 Конституції України, право користуватися правовою допомогою, і вказані твердження прокурором не спростовані.
Судом не враховано той факт, що в матеріалах відмови в порушенні кримінальної справи наявні декілька пояснень ОСОБА_3 про обставини його незаконного утримання під вартою та застосування незаконних методів дізнання, які долучені за клопотанням захисника, але прокурором не проаналізовані з урахуванням інших встановлених обставин (а.с. 6-14).
Окрім того, прокурором взагалі проігноровано вказівку суду щодо перевірки та надання оцінки законності, зокрема і у відповідності з вимогами ст.ст. 106, 115 КПК України (1960 р.), перебування ОСОБА_3 в приміщенні Кіровського ВМ КМВ УМВС України в області в період з 20 години 13 грудня 2010 року до офіційного затримання 14 грудня 2010 року.
Також, відмовляючи в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 судом не враховано, що проведена прокурором перевірка має суттєві недоліки, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції не містить достатньо переконливих, чітких і узгоджених висновків, в зв'язку з цим твердження апелянта щодо неналежного проведення дослідчої перевірки та правильності прийнятого прокурором рішення про відмову в порушенні кримінальної справи є обґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції від 24 грудня 2012 року про залишення без задоволення скарги адвоката ОСОБА_4 на постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п. 15 Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів апеляційного суду,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 грудня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову прокурора Кіровського району м. Кіровограда від 09.08.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи, скасувати, а матеріали скарги повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
СУДДІ: