ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Міхненко С.Д.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"25" лютого 2013 р. Справа № 2а/0614/5637/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Охрімчук І.Г.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області на постанову Малинського районного суду Житомирської області від "13" листопада 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії було призначено на 21.01.2013 року, однак, у зв'язку із відпусткою судді доповідача ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 13.11.2012 року позов ОСОБА_4 задоволено в частині вимог за період з 02.03.2011 року по 22.07.2011 року.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Апелянт - Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач відноситься до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та має статус дитини війни. Вона отримує підвищення до пенсії як дитина війни, доплату до пенсії та додаткову пенсію відповідно до ст.ст.39, 51 Закону №796-ХІІ , але у розмірах, встановлених постановами КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 39 вказаного Закону передбачено, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Згідно із ст. 51 Закону №796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", у відповідній редакції, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" та №530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян". Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплат застосуванню підлягають саме ст.ст.37,39, 51 Закону №796-ХІІ та ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", а не постанови КМУ від 26.07.1996 р. за №836 та №530 від 28.05.2008 р., які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від "13" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: І.Г. Охрімчук С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,11620

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області пл. Соборна, 12 А,м. Малин,Житомирська область,11601