Справа № 22-1230 2006 року             Головуючий суддя у І інстанції - Поровський В.А.

Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк З.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 листопада 2006 року                                                                                місто Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі:     головуючого Буцяка З.І.

суддів Шимківа С.С., Ковалевича С.П.

з участю секретаря судового засідання Сеньків Т.Б.,

відповідача та представників позивачів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рі­шення Володимирецького районного суду від 21 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкоду­вання збитків, заподіяних пошкодженням посівів, насаджень та іншого майна,

встановила:

У червні 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 пред"явили позов до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних пошко­дженням посівів, насаджень та іншого майна внаслідок поширення пожежі, яка сталася на їх земельних ділянках з вини відповідача після того, як він підпалив стерню на своїй земельній ділянці.

В процесі розгляду справи ОСОБА_6 від своїх позовних вимог відмовилася.

Рішенням Володимирецького районного суду від 21 серпня 2006 року вимоги по­зивачів задоволено частково: з відповідача на користь ОСОБА_2 стягнено 215 грн., на користь ОСОБА_3 - 378 грн., на користь ОСОБА_4 - 190 грн., на користь ОСОБА_5 - 1670 грн. збитків, заподіяних пошкодженням посівів, насаджень та іншого майна позивачів і понесених ними судових витрат у справі. У задоволенні решти позовних ви­мог відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі відповідач, вважаючи рішення місцевого суду неза­конним та необгрунтованим, посилаючись на те, що справа розглянута в його відсут­ність, покликаючись на безпідставне стягнення з нього судом першої інстанції 51 грн. судового збору, просить апеляційний суд його скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія су­ддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішен­нями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, актом обсте­ження земельних ділянок позивачів від 16.05.2006 р. та іншими документами у справі безспірно встановлено, що посіви озимої пшениці, насадження картоплі, гній та інше майно на суміжних земельних ділянках позивачів були пошкоджені внаслідок поширен­ня пожежі, яка сталася з вини відповідача після того, як він підпалив стерню на своїй земельній ділянці.

Відповідач ОСОБА_1 також визнав, що 27 квітня 2006 року він дійсно палив стерню (а. с. 35 зв.).

Розмір заподіяних позивачам збитків від пошкодження посівів пшениці та наса­джень картоплі місцевий суд вірно визначив, виходячи з вартості насіннєвого матеріа­лу, неодержаної сільськогосподарської продукції, обчисленої за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності культур у районі та ринкової вартості іншого по­шкодженого пожежею майна позивачів і затрачених ними послуг на підставі відповід­них довідок, що знаходяться в матеріалах справи.

Доводи апелянта про розгляд справи без його участі та позбавлення його у зв"язку з цим можливості надати суду відповідні докази спростовуються матеріалами справи (а. с. 26, 34-37).

Тому з урахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення місцевого суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуаль­ного права і підстав для його скасування немає.

Разом з тим, з резолютивної частини рішення місцевого суду слід виключити як помилковий висновок суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь держави 51грн. судового збору, оскільки відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету КМ України "Про державне мито" він як громадянин, що віднесений до 4 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України , колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виключити з резолютивної частини рішення Володимирецького районного суду від 21 серпня 2006 року висновок суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на ко­ристь держави 51грн. судового збору.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни, а подану апеляційну скаргу відхилити.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.