Справа № 11 а-479/2006 p. Головуюча у 1 -й інстанції
Категорія: ч.5 ст.27, ч.З ст. 185 КК України Поліщук Т.М.
Доповідач: Шпинта М.Д.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючої Міщенко О.А.
Суддів Гладкого С.В., Шпинти М.Д.
За участю прокурора Бернадської С.П.
Потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
Представника потерпілих ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне 28 листопада 2006 року кримінальну справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 22 вересня 2006 року.
Цією постановою ОСОБА_4, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр..України, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, з середньо-спеціальною освітою, неодружений, непрацюючий, раніше не судимий,-
-звільнений від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27, ч.З ст.185 КК України в зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальна справа провадженням закрита.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_4 органами досудового слідства обвинувачувався в тому, що він з метою заволодіння індивідуальним майном потерпілої ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 / які засуджені Рівненським міським судом/, за попереднім розподілом ролей співучасників, 22 лютого 1996 року біля 17-18 год. повідомив, що в потерпілої ОСОБА_5 є майно, яким можна заволодіти, показавши при цьому її квартиру в ІНФОРМАЦІЯ_2. Виждавши момент, коли потерпіла залишила квартиру і пішла в сарай, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проникли в її квартиру, звідки викрали майна на загальну суму 10 тис. грн., завдавши їй значну матеріальну шкоду. Після цього вказані особи зайшли в сарай, де зв'язали потерпілій руки і ноги мотузкою., рот заклеїли липкою стрічкою, а самі знову проникли в її квартиру, звідки викрали ще майно на загальну суму 9115 грн. Всього ними було викрадено майна на загальну суму 19115 грн.
В поданій апеляції потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд для притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. Зазначають, що в результаті нападу на потерпілу остання загинула, а ОСОБА_4 щоб уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин , втік з постійного місця проживання в Російську Федерацію, звідки повернувся в 2005 році. Вважають, що в даному випадку перебіг давності зупиняється, а тому ОСОБА_4 повинен нести кримінальну відповідальність.
Заслухавши суддю-доповідача, потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_3,які підтримали подану ними апеляцію, думку прокурора про скасування постанови з направленням справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.237 КПК України у справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо кожного з обвинувачених, зокрема, і питання чи не було допущено під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства таких порушень вимог цього Кодексу, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Згідно роз'яснень, що містяться в п.З постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" , кримінальна справа у будь - якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо вона не була порушена або порушена некомпетентною особою, її розслідування проводила не уповноважена на те особа чи особа, яка підлягала відводу.
Як убачається з матеріалів справи, кримінальна справа була порушена 23 лютого 1996 року за ознаками злочину, передбачених ч.З ст.142, ст.98 КК України (а.с.1 ). 31 березня 1998 року слідчим Острозької міжрайонної прокуратури Рівненської області винесена постанова про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.З ст.142, ст.98 КК України (а.с.136).
Постановою начальника СВ Острозького МРВ УМВС України в Рівненській області від 24 серпня 2005 року кримінальна справа щодо ОСОБА_4 за ч.З ст.142, ст.98 КК України 1960 року закрита за відсутністю в його діях ознак даних злочинів (а.с.165). Одночасно орган досудового слідства його дії кваліфікує за ч.5 ст.27, ч.З ст.185 КК України.
Постанова про порушення кримінальної справи за ч.5 ст.27, ч.З ст.185 КК України в матеріалах справи відсутня.
Таким чином, обвинувачення за ч.5 ст.27, ч.З ст.185 КК України 2001 року ОСОБА_4, а в подальшому справа відносно нього була призначена до досудового і судового розгляду без її порушення у встановленому законом порядку.
Згідно п.З ч.1 ст.367, ч.1 ст.370 КПК України істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок чи постанову, є підставами для скасування вироку чи постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляцію потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовільнити частково. Постанову Острозького районного суду Рівненської області від 22 вересня 2006 року відносно ОСОБА_4 скасувати.