Справа № 2-6872/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді- Сочка В.І., при секретарі судових засідань - Холмогоровій Л.В., з участю: позивача- ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про вселення членів сім'ї до будинку та зобов'язання провести візово-паспортну реєстрацію неповнолітнього члена сім'ї, встановлення порядку користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_2 діючи в своїх інтересах, а також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, звернулася в суд із зазначеним позовом, позовні вимоги по якому в ході розгляду справи доповнювала і остаточно просила: вселити її, ОСОБА_2 до житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 разом з її сином ОСОБА_3, 2011 р.н., як членів сім'ї відповідачів, власників будинку - до кімнати, розміром 30,4 кв.м, розташованої на другому поверсі цього будинку та вказаному у технічному паспорті за №11. Також просила встановити наступний порядок користування другим поверхом будинку АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_5: виділити їй, ОСОБА_2 житлові приміщення: окрему кімнату, розміром 30,4 кв.м, вказану у технічному плану за №11, а також балкон та добудову до нього, вказані у технічному плані за №№12, 13, розмірами 1,2 та 0,7 кв.м. відповідно, тобто загальною площею 32,3 кв.м. Відповідачу ОСОБА_5 просила залишити у користування кімнату, розташовану на другому поверсі за № 10, розміром 18,3 кв.м. У спільному користуванні просила залишити хол, вказаний за №8, розміром 21,7 кв.м., ванну кімнату (№9, розміром 4,5 кв.м.) та самовільно збудовані ОСОБА_5 сходи з двору на другий поверх.

Заявлені вимоги мотивувала обставинами, наведеними у первісній позовній заяві та додатковій позовній заяві, зокрема тим, що відповідачем порушуються житлові права позивачки та право власності на спірне житло.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги, в т. ч. і доповнені підтримала повністю, просила їх задовольнити в повному обсязі. У зв'язку із неявкою відповідача, погодилася на заочний розгляд справи, без участі відповідача.

Відповідач, а також третя особа у судове засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку з наведеним, суд в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стверджуються матеріалами справи наступні наведені позивачем і не спростовані відповідачем обставини.

Згідно данних, наявних в паспорті громадянина України ОСОБА_6 серії НОМЕР_1, виданим 22.10.2008 р. Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області її місце реєстрації є АДРЕСА_1 належить на праві часткової приватної власності у рівних частках батькам позивачки: ОСОБА_7, ОСОБА_8 Як їх донька та член їх сім'ї ОСОБА_2 проживала у вказаному будинку на другому поверсі у окремій кімнаті, вказаній у технічному плані будинку за № 11, розміром 30,4 кв.м.. до її одруження.

12 травня 2011 р. за актовим записом № 05 у виконкомі Тарновецької сільради Ужгородського району позивачка уклала шлюб із ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2, виданим 12 травня 2011 р. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2. у них народився син ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_3. актовий запис про народження № 881, виданим 26 липня 2011 р.

Після одруження позивачка тимчасово переїхала проживати без відповідної реєстрації за адресою проживання чоловіка - по АДРЕСА_2. Зі слів батьків позивачки вона розуміла, що її переселення до чоловіка є тимчасом і вона зможе у будь-який час знову вселитися до батьківського будинку після завершення їх судових спорів. Кімната, яку позивачка займала до одруження, в даний час є у власності відповідача ОСОБА_5, батька позивачки. Крім вказаного будинку, він має також інше житло, яке також знаходиться на праві його особистої власності. Ця кімната у даний час пустує.

Враховуючи викладене, те, що позивачка має візово-паспортну реєстрацію у будинку АДРЕСА_1, на підставі ч. 1 ст. 156 Житлового Кодексу України, як член сім'ї його власників позивачка має право на проживання у ньому на тих же правах, що і відповідач. На підставі ч. 2 ст. 156 Житлового Кодексу України, на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей окремої згоди власників будинку не потребується. Однак, відповідач ОСОБА_5 18.08.2011 р. перешкоджає позивачці вселитися із сином до будинку.

Наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині встановлення порядку користування житлом обґрунтовуються наступним.

Наприкінці 2011 р. позивачка ОСОБА_2, була вимушена подати позов до відповідача про вселення її та її неповнолітнього сина як членів сім'ї, та про їх зобов'язання, як власника будинку АДРЕСА_1, провести візово-паспортну реєстрацію дитини. У зв'язку із тим, що в набули законної сили рішення Ужгородського міськрайонного суду не тільки про розірвання шлюбу між батьками, так і про розподіл спів набутого ними майна, до якого входить будинок №5 за вищевказаною адресою, від заявлених позовних вимог до відповідачки ОСОБА_8 позивачка відмовилася, оскільки окрема кімната, у якій вона проживала до одруження, перейшла у власність її батька, ОСОБА_5

На підставі ч. 2 ст. 156 ЖК України, позивачка ОСОБА_2 як член сім'ї власника будинку (або її частини), має право на вселення до займаної неї кімнати свого малолітнього сина ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4, актовий запис № 881, видане 26 липня 2011 p.).

Приміщення другого поверху, які вказані у технічному паспорті (за виключенням її кімнати вказаної за № 11, площею 30.40 кв.м., балкону, вказаного під № 12, розміром 1,2 кв.м., № 13 -добудова до нього, 0,7 кв.м.), тобто житлову кімнату (вказану за №10, розміром 18,3 кв.м.), слід залишити у користуванні відповідача ОСОБА_5, а хол, вказаний за №8, розміром 21,7 кв.м., ванну кімнату (№ 9, розміром 4,5 кв.м.) та самовільно збудовані ОСОБА_5 сходи з двора на другий поверх залишити у спільному користуванні.

Доказів, які б спростовували можливість задоволення наведеного позивачкою варіанту порядку користування приміщеннями другого поверху відповідачем суду не пред'явлено, відповідно такий варіант суд вбачає єдиним можливим варіантом, щоб уникнути перешкод сторін у користуванні вказаним житлом.

Керуючись ст. 64, 156 ЖК України, ст.ст. 10, 11, 27, 58, 59, 60, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

Уточнений позов - задовольнити повністю.

Вселити ОСОБА_2 до житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 разом з її сином ОСОБА_3, 2011 р.н. як членів сім'ї власника будинку - до кімнати, розміром 30,4 кв.м, розташованої на другому поверсі цього будинку та вказаному у технічному паспорті за №11.

Встановити наступний порядок користування другим поверхом будинку АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_5: виділити їй, ОСОБА_6 житлові приміщення: окрему кімнату, розміром 30,4 кв.м, вказану у технічному плану за №11, а також балкон та добудову до нього, вказані у технічному плані за №№12, 13, розмірами 1,2 та 0,7 кв.м. відповідно, тобто загальною площею 32,3 кв.м.

Відповідачу ОСОБА_5 залишити у користування кімнату, розташовану на другому поверсі за № 10, розміром 18,3 кв.м.

У спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - залишити хол, вказаний за №8, розміром 21,7 кв.м., ванну кімнату (№9, розміром 4,5 кв.м.) та самовільно збудовані ОСОБА_5 сходи з двору на другий поверх.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

Суддя Сочка В.І.