Справа № 1-49/12 Головуючий у І інстанції Лисенко Вл.

Провадження № 11/780/197/13 Доповідач у 2 інстанції Ященко І.Ю.

Категорія 4 25.02.2013

УХВАЛА

Іменем України

« 21 » лютого 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Габрієля В.О.

суддів - Ященко І.Ю., Полосенка В.С.

з участю прокурора - Стаховської Н.О.

адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

потерпілої - ОСОБА_9

представника потерпілої - ОСОБА_10

засуджених - ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями ст.прокурора Києво-Святошинського району Будника І.А., адвоката ОСОБА_1. в інтересах засудженого ОСОБА_12, адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_14, адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_13, захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_19 в інтересах засудженого ОСОБА_11, засудженого ОСОБА_13 та засудженого ОСОБА_12 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Жорнівки Києво-Святошинського р-ну Київської області, українця, гр. України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 8 років позбавлення волі, за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_11 остаточно засуджено до 8 років позбавлення волі;

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Києва, українця, гр. України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_12 остаточно засуджено до 7 років позбавлення волі;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Києва, українця, гр. України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

22.03.2007р. Солом'янським районним судом м. Києва за ч.1 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_13 остаточно засуджено до 7 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 22.03.2007р. більш суворим ОСОБА_13 остаточно засуджено до 7 років позбавлення волі;

ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_4, українця, гр. України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_14 остаточно засуджено до 7 років позбавлення волі;

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Києва, українця, гр. України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_5, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України звільнено ОСОБА_15 від призначеного покарання.

ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Києва, українця, гр. України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_6, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України звільнено ОСОБА_16 від призначеного покарання.

ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя АДРЕСА_7, українця, гр. України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України звільнено ОСОБА_17 від призначеного покарання.

ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя АДРЕСА_8, українця, гр. України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України звільнено ОСОБА_18 від призначеного покарання.

Стягнуто з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, солідарно на користь ОСОБА_9 18 000грн. матеріального збитку.

Стягнуто з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 солідарно на користь ОСОБА_9 400 000грн. завданої моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 солідарно на користь ОСОБА_20 2000грн. завданої моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_15, ОСОБА_16 солідарно на користь ОСОБА_21 2000грн. завданої моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_17 ОСОБА_15 та ОСОБА_16 визнані винними у вчиненні злочину за наступних обставин.

11.03.2007 р. близько 2год.30хв. ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та невстановленими досудовим слідством особами, знаходячись в громадському місці біля магазину «Продукти», розташованого по вул. Леніна, 1 в с. Бузова Києво-Святошинського р-ну Київської області, з метою грубого порушення громадського порядку та маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень спільно та за попередньою змовою між собою, підійшли до ОСОБА_9 та грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття, безпричинно із хуліганських спонукань супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю побили потерпілого ОСОБА_9 та нанесли йому численні удари кулаками, взутими ногами, коліном та невстановленим досудовим слідством предметом в різні частини тіла.

При цьому ОСОБА_12 діючи спільно за попередньою змовою з ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та невстановленими досудовим слідством особами, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття, безпричинно з хуліганських спонукань, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, умисно наніс не менше трьох ударів кулаками в область грудей, обличчя та голови потерпілого ОСОБА_9.

В свою чергу ОСОБА_11, діючи спільно за попередньою змовою з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та невстановленими досудовим слідством особами, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття, безпричинно, з хуліганських спонукань, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, умисно наніс потерпілому ОСОБА_9 не менше трьох ударів кулаками та взутими ногами в різні частини тіла та не менше одного удару коліном та не менше п'яти ударів невстановленим предметом в область голови потерпілого.

В свою чергу ОСОБА_13 діючи спільно за попередньою змовою з ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 та невстановленими досудовим слідством особами нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття безпричинно з хуліганських спонукань супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю умисно наніс не менше двох ударів взутою ОСОБА_18 в область ніг потерпілого та не менше трьох ударів взутими ногами в різні частини тіла потерпілого ОСОБА_9.

В свою чергу ОСОБА_14, діючи спільно за попередньою змовою з ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та невстановленими досудовим слідством особами нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття безпричинно з хуліганських спонукань супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, застосувавши фізичну силу, штовхав потерпілого та умисно наніс йому не менше одного удару кулаком та не менше одного удару взутою ОСОБА_18 в різні частини тіла потерпілого ОСОБА_9.

Вказаними діями ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та невстановлені досудовим слідством особи заподіяли потерілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, з двобічними крововиливами під твердою і під м'якою мозковими оболонками, садно в лівій скронево-тімяній ділянці, розмноження речовини мозку в ділянці трепанаційного отвору на правих тім»яній та скроневих кістках, синці на повіках обох очей, садно на повіках лівого ока, винець на правій руці, синець на передній поверхні грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №71/к від 23.04.2008р. відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9 помер в лікарні.

Смерть ОСОБА_9 настала від закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку та внутрішньочерепними крововиливами, яка ускладнилась розвитком набряку-набухання головного мозку та знаходиться в прямому причинному зв'язку з нанесеними потерпілому тілесними, заподіяними ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та невстановленими досудовим слідством особами.

Крім того 11.03.2007р. близько 2год. 30хв. ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 разом з невстановленими досудовим слідством особами, знаходячись в громадському місці біля магазину «Продукти», розташованому по вул. Леніна, 1 в с. Бузова, Києво-Святошиснького р-ну, де з метою грубого порушення громадського порядку спільно за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, переслідуючи умисел на вчинення хуліганства, підійшли до потерпілих ОСОБА_21, ОСОБА_20 та ОСОБА_22.

ОСОБА_15, перебуваючи у вказаному місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, за попередньою змовою з невстановленими досудовим слідством особами, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття, безпричинно, із хуліганських спонукань супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, побив ОСОБА_21 та наніс йому разом із невстановленими слідством особами численні удари кулаками та взутими ногами в різні частини тіла ОСОБА_21, чим завдали фізичного болю, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість.

При цьому ОСОБА_15 умисно наніс не менше одного удару кулаком в обличчя та не менше одного удару взутою ОСОБА_18 в різні частини тіла потерпілого ОСОБА_21, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, забою правої верхньої кінцівки, які відповідно до висновку експерта № 524/Д від 4.12.08р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_16, перебуваючи у вказаному місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, за попередньої змови з невстановленими досудовим слідством особами, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття, безпричинно, із хуліганських спонукань супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, побив потерпілого ОСОБА_20 та наніс йому разом із невстановленими слідством особами численні удари кулаками та взутими ногами в різні частини тіла ОСОБА_20, чим завдали фізичного болю.

При цьому ОСОБА_16 умисно наніс не менше двох ударів взутою ОСОБА_18 в різні частини тіла потерпілого ОСОБА_20, чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, які відповідно до висновку експерта № 525/Д від 4.12.08р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_17, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом з ОСОБА_18 та невстановленими досудовим слідством особами знаходячись у вказаному місці, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, за попередньої змови з невстановленими досудовим слідством особами, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття, безпричинно, із хуліганських спонукань супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, побили ОСОБА_22.

При цьму ОСОБА_17 наніс потерпілому не менше двох ударів кулаками та взутими ногами в різні частини тіла ОСОБА_22, а ОСОБА_18 в свою чергу умисно наніс потерпілому не менше двох ударів кулаками та взутими ногами в різні частини тіла потерпілого ОСОБА_22, чим заподіяли потерпілому тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів обличчя, які відповідно до висновку експерта №523/Д від 4.12.2008р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій засуджених та доведеність їх вини, просить вирок скасувати як незаконний та необґрунтований у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених, внаслідок м'якості та постановити новий вирок призначивши ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 більш суворе покарання.

Обґрунтовуючи апеляцію прокурор вказав на те, що при призначенні покарання ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 суд не врахував особи засуджених та те, що вони вчинили тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості в стані алкогольного сп'яніння, своїми показами намагалися ввести в оману слідство та суд, поводили себе зухвало, у вчиненому не розкаялися, будь-яку шкоду не відшкодували та готовність її відшкодувати не проявили.

В змінах та доповненнях до апеляції прокурор просить вирок скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у зв»язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства та призначенням покарання, що не відповідає ступеню тяжкості та особам засуджених внаслідок м»якості.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_12 просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_12 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 49 КК України, а за ч.2 ст. 121 КК України виправдати засудженого та звільнити його з- під варти.

Обґрунтовуючи апеляцію апелянт послався на те, що вирок постановлений з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження та аналізу матеріалів справи та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи відносно винності засудженого ОСОБА_12 та ґрунтується на припущеннях, а докази які б підтверджували, що саме ОСОБА_12 бив потерпілого ОСОБА_9 в матеріалах справи відсутні.

Також апелянт вважає, що вина ОСОБА_12 не встановлена та його діям дана невірна кваліфікація, оскільки в діях ОСОБА_12 відсутній склад злочину передбачений ч.2 ст.121 КК України.

Крім того апелянт зазначає, що оцінка судом 1 інстанції доказів носить обвинувальний ухил та є однобічним, в порушення ст. 257 КПК України, а докази на які посилається суд у вироку безпідставні та неконкретизовані, вважає що вирок суду суперечить положенням ст. 62 Конституції України та ст. 131 КПК України та порушує право засудженого на захист яке виразилось у поверховому та однобічному дослідженні обставин які мають істотне значення для правильного вирішення справи, крім того апелянт зазначає, що очні ставки слідчий проводив, в порушення вимог ст.ст. 172-174 КПК України, а тому вони не можуть бути доказами у справі.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_14 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування, звільнити ОСОБА_14 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 296 КК України в зв'язку з закінченням строків давності, а в пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.121 КК України ОСОБА_14 визнати невинним та виправдати.

Обґрунтовуючи апеляцію апелянт посилався на невідповідність висновків суду та матеріалів справи фактичним обставинам справи, зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про наявність хоч якогось умислу ОСОБА_14 на те, що йому інкримінується, також відсутня і попередня змова, оскільки ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 особисто ОСОБА_14 не знали, ні досудовим слідством, ні судом не встановлено, що саме ОСОБА_14 наносив удари ОСОБА_9, а навпаки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_14 намагався відібрати залізну трубу у потерпілого ОСОБА_20, а не у ОСОБА_9. Також апелянт вказує на те. що під час досудового та судового слідства жодного впізнання потерпілого проведено не було, а в показах свідків наявні невідповідності та суперечності з матеріалами справи, поклавши в основу вироку суперечливі показання свідка ОСОБА_23 суд її не допитав. З врахуванням показань потерпілих та свідків про те, що ОСОБА_9 на момент інкримінованих засудженим дій був у тверезому стані та з врахуванням даних з виписки із медичної довідки про те, що під час доставлення ОСОБА_9 до лікарні останній знаходився в стані алкогольного сп»яніння, не з»ясовано де і коли ОСОБА_9 вживав спиртне та де і з ким перебував в проміжок часу з 1год.30 хв. до 7 год.30 хв.

В апеляції засуджений ОСОБА_13 просить скасувати вирок як незаконний та повернути справу на новий судовий розгляд.

Обґрунтовуючи апеляцію апелянт послався на те, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на неналежних доказах, постановлений з грубим порушенням норм КПК України та порушенням його права на захист оскільки вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували його вину у вчиненні злочину. Крім того апелянт вказує, що висновок експерта № 71/к від 23.04.2008р. не може бути доказом у справі, оскільки експертиза проводилась через рік після смерті потерпілого та без участі експерта в огляді тіла потерпілого, а експерт не був допитаний в судовому засіданні. Також апелянт зазначає, що нанесені ним два удари ногами по ногах потерпілого та два удари ногами по спині потерпілого, що не могло спричинити його смерть, якому саме потерпілому він наносив удари він точно не знає, оскільки навіть фотознімок потерпілого ОСОБА_9 йому не пред»являли.

В апеляції адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_11 просить вирок скасувати, а справу повернути прокурору для проведення додаткового розслідування, змінити ОСОБА_11 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на іншу не пов'язану з позбавленням волі.

Обґрунтовуючи апеляцію апелянт послався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, оскільки вважає обвинувальний вирок безпідставним та незаконним, винесеним з порушенням вимог ст.ст. 303,306,311 КПК України. Апелянт вважає, що не встановлено хто саме наносив ОСОБА_9 удари , вирок побудований на суперечливих показання свідків, суд дав невірний аналіз висновку експерта №21 ВЕ та не допитав експерта, також суд не допитав свідків подій ОСОБА_23, ОСОБА_24. ОСОБА_25, ОСОБА_26, показання яких мають істотне значення,але їх показання поклав в основу вироку. Крім того, апелянт вказав на порушення права ОСОБА_11 на захист, оскільки судом було безпідставно відмовлено в долученні до матеріалів кримінальної справи висновку спеціаліста № 233/12 від 15.05.2012р., який спростовує покази ОСОБА_14, ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_27 в частині механізму нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 потерпілому.

В апеляції адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_13 просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок яким виправдати ОСОБА_13 в частині обвинувачення за ч.2 ст. 121 КК України, а в частині обвинувачення за ч.2 ст. 296 КК України - закрити у зв'язку з закінченням строків давності.

Обґрунтовуючи апеляцію апелянт вважає вирок суду незаконним та безпідставним, а проведене по справі досудове та судове слідство однобічним, зазначає, що суд залишив поза увагою розбіжності в показах свідків та трактував їх односторонньо, під час аналізу показань свідків не взяв до уваги те, що потерпілого ОСОБА_9 під час бійки бачила лише свідок ОСОБА_23 і саме вона вказала місце його побиття та кількість осіб, що його били, яке не співпадає з місцем знаходження ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11. Судом, на думку апелянта, не перевірений факт вживання ОСОБА_9 алкоголю з врахуванням того, що під час бійки останній був тверезий, а під час доставлення в лікарню у стані алкогольного отруєння, визнання судом вини ОСОБА_13 у спричиненні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень суперечить наявним в матеріалах справи доказам, оскільки висновками експертиз не підтверджується причинно-наслідковий зв'язок між нанесеними ОСОБА_13 ударами та отриманими травмами потерпілим та його смертю, суд без залучення спеціалістів зробив самостійний висновок, щодо питань які потребують спеціальних знань.

Крім того апелянт вважає, що суд неправомірно призначив ОСОБА_13 кримінальне покарання за ч.2 ст. 296 КК України оскільки відповідно до ч.2 ст.11-1 КПК України та ст. 49 КК України суд зобов'язаний був звільнити ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, що свідчить про однобічність розгляду кримінальної справи та упередженість суду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та зібраним письмовим доказам, а також грубим порушенням кримінально-процесуального закону.

В апеляції захисник ОСОБА_11 - ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, а справу повернути прокурору для проведення додаткового розслідування та змінити ОСОБА_11 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на іншу не пов'язану з позбавленням волі. Доводи апеляції захисника аналогічні доводам викладеним в апеляції адвоката ОСОБА_3

В апеляції адвокат ОСОБА_19 в інтересах засудженого ОСОБА_11 просить вирок скасувати, а кримінальну справу повернути на додаткове розслідування, звільнити засудженого ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 296 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та виправдати ОСОБА_11 в пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 121 КК України.

Обґрунтовуючи апеляцію апелянт послався на незаконність та необґрунтованість вироку, вважає що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені жодними допустимими достовірними та достатніми доказами по справі, по справі допущені однобічність та неповнота дізнання, досудового та судового слідства, істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства та неправильне застосування кримінального закону. Апелянт зазначив, що суд в порушення вимог ст.ст. 48, 266, 296 КК України безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку спеціаліста № 233/12 , що виправдовує ОСОБА_11 та підтверджує його невинуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та не викликав в судове засідання спеціаліста який проводив медичне дослідження. Крім того апелянт зазначає, що суд не звернув увагу на ч.3 ст.49 КК України, згідно якої перебіг строків давності у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України закінчився та вважає вільне трактування судом 1 інстанції ч.3 ст. 49 КК України необґрунтованим та таким що прямо суперечить ст. 61 Конституції України.

В апеляції засуджений ОСОБА_12 просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та постановити новий вирок, яким звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 296 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України, а за ч.2 ст. 121 КК України виправдати та звільнити з- під варти.

Обґрунтовуючи апеляцію апелянт вважає вирок суду постановленим з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження та аналізу зібраних по справі матеріалів, який ґрунтується виключно на припущеннях суду, при відсутності будь-яких доказів, які б вказували на його вину та зазначає, що свою вину визнав частково та давав правдиві, послідовні покази та зазначає, що його вина не встановлена та в його діях відсутній склад злочину передбачений ч.2 ст. 121 КК України, а тому його діям дана невірна кваліфікація.

Крім того апелянт вважає , вирок суду таким, що суперечить положенням ст. 62 Конституції України та ст. 131 КПК України, докази, на яких ґрунтується вирок суду безпідставними, неконкретними та немотивованими, а проведене по справі досудове та судове слідство одностороннім та неповним з грубим порушенням норм КПК України та порушенням прав ОСОБА_12 на захист, які виразились в однобічному дослідженні обставин.

В запереченнях на апеляцію прокурора адвокат ОСОБА_2 просить апеляцію в частині скасування вироку задовольнити, а в іншій частині апеляцію залишити без задоволення.

В запереченнях на апеляцію прокурора Воронін О.М. в інтересах ОСОБА_15 просить вирок суду залишити без змін.

В запереченнях на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_13 просить залишити апеляцію прокурора без розгляду, як незаконну оскільки вважає, що прокурор не навів жодного доказу який би підтверджував скоєння засудженим злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Стаховської Н.О., яка підтримала апеляцію прокурора зі змінами і доповненнями і просила вирок скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд, пояснення адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_7, засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_12, які підтримали свої апеляції, потерпілу ОСОБА_9, представника потерпілої - ОСОБА_10, які заперечували проти задоволення всіх апеляцій, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_8, які підтримали апеляції адвокатів та засуджених, засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, які підтримали апеляції захисників та інших засуджених, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальна справа направленню на додаткове розслідування з наступних підстав.

Згідно ст. 367 КПК України однією з підстав для скасування судовий рішень є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства.

Відповідно до ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство у суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з»ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов»язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об»єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом»якшують і обтяжують його відповідальність.

Згідно до вимог ст.64 КПК України серед інших підстав, що підлягають доказуванню у кримінальній справі, підлягають доказуванню подія злочину(час, місце,спосіб та інші обставини вчинення злочину) та винність обвинуваченого у вчиненні злочину.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що зазначені вимоги закону в повній мірі виконані не були, оскільки досудовим слідством під час розслідування справи були допущені однобічність і неповнота досудового слідства, не з»ясовані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що під час досудового слідства в порушення вимог ст.ст. 22,64 КПК України не були встановлені обставини, які істотно впливають на правильність прийняття рішення.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 71/к від 23.04.2008р. смерть ОСОБА_9 настала від закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку та внутрішньочерепними крововиливами, яка ускладнилася розвитком набряку-набухання головного мозку.

З пред»явленого обвинувачення вбачається, що за ч.2 ст. 121 КК України пред»явлено обвинувачення засудженим ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14.

Разом з тим, пред»являючи обвинувачення ОСОБА_13 і ОСОБА_14 органами досудового слідства встановлено, що зазначені особи наносили удари в різні частини тіла потерпілого, проте у нанесенні ударів в область голови потерпілого вказані особи не обвинувачувалися.

Органами досудового слідства не було встановлено від чиїх конкретно ударів або сукупності ударів потерпілому були завдані тяжкі тілесні ушкодження від яких настала його смерть.

Для кваліфікації дій кількох осіб за ч.2 ст. 121 КК України, якщо тільки одним із завданих ударів заподіяно тяжке тілесне ушкодження внаслідок якого сталася смерть потерпілого, необхідно встановити, що у винних був єдиний умисел і вони допомагали один одному у досягненні мети, що не було зроблено органами досудового слідства.

Крім того обвинувачуючи ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України за попередньою змовою у групі, органами досудового слідства згідно пред»явленого засудженим ОСОБА_13 та ОСОБА_11 обвинувачення зазначено, що ОСОБА_7 вчинив цей злочин у групі з ОСОБА_13 та ОСОБА_12, а ОСОБА_13 вчинив у групі з ОСОБА_11 і ОСОБА_12, при цьому щодо наявності в цій групі ОСОБА_14 в обвинуваченні не вказано.( т.6 а.с.86-89, 97-100)

З протоколів відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_14( т.4 а.с.206-210) від 12.07.2010р., участю ОСОБА_16 від 12.07.2010р.( т.4 а.с.212-214), участю ОСОБА_27(т.4 а.с.216-217) від 9.11.2010р. вбачається, що їх показання в частині механізму нанесення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень є схожими між собою, а саме вказані особи пояснювали, що ОСОБА_7 наносив потерпілому, крім інших ударів, ще й удари металевим предметом по голові

Проте висновки експерта щодо цих обставин різняться між собою.

Так, згідно висновку експерта № 325/д від 7.10.2010р. ( т.3 а.с. 222-223) зазначено, що не виключено, що описана у трупа ОСОБА_9 закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку та внутрішньочерепними крововиливами, яка ускладнилася розвитком набряку-набухання головного мозку могла утворитися внаслідок нанесення тілесних ушкоджень чоловіком на прізвисько «ОСОБА_16» за механізмом, вказаним ОСОБА_16 під час відтворення обстановки та обставин події від 12.07.2010р.

Згідно висновку експерта № 383/Д від 30.11.2010р.( т.4 а.с. 11) пошкодження в ділянці голови виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_9 могли утворитися від дії тупих предметів за механізмом, вказаним ОСОБА_27 під час відтворення обставновки та обставин події 9.11.2010р.

В той же час, згідно висновку експерта №324/д від 7.10.2010р. ( т.3 а.с.242-243) описана у трупа ОСОБА_9 закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку та внутрішньочерепними крововиливами, яка ускладнилася розвитком набряку-набухання головного мозку утворитися внаслідок нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 чоловіками на прізвисько «ОСОБА_28» та «ОСОБА_29» і ОСОБА_11 за механізмом вказаним ОСОБА_14 під час відтворення обстановки та обставин події від 12.07.2010р. не могла.

Зазначені суперечності у висновках вказаних експертиз ні органами досудового слідства, ні судом не усунуті.

Органами досудового слідства належним чином не з»ясовано чи могли удари нанесені металевим предметом в область голови ОСОБА_9 призвести до заподіяння йому закритої черепно-мозкової травми від якої настала смерть.

Також не усунуті суперечності між висновком експерта № 21ВЕ ( т.4 а.с. 30-36) згідно якого судово-медичних даних які б вказували на те, що ушкодження ОСОБА_9 спричинені саме при падінні з положення стоячи або при ударах довгастим металевим предметом схожим на трубу чи монтировку немає та наведеними вище висновками експерта № 325/д, 383/д.

Згідно пред»явленого засудженим обвинувачення вбачається, що побиття ОСОБА_9 відбулося 11.03.2007р. близько 2 год.30 хв., знайшли потерпілого неподалік місця його побиття близько 7 год.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що органами досудового слідства не вживалися належні заходи щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_9 в період часу з 2 год.30 хв. до 7 год. 11.03.2007 р. та щодо з»ясування обставин можливості побиття потерпілого ще й іншими особами.

За таких обставин, досудове слідство не може вважатися повним та всебічним, вирок суду не може вважатися законним і обгрунтованим, а тому підлягає скасуванню з поверненням справи на додаткове розслідування під час якого слід усунути зазначену в ухвалі неповноту досудового слідства, більш ретельно дослідити всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і, в залежності від встановленого прийняти законне і обгрунтоване рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України ( в ред.1960р.)колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляції ст.прокурора Києво-Святошинського району, адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_19, ОСОБА_3, захисника ОСОБА_7, засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_12 задовольнити частково.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 жовтня 2012 року, щодо ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 - скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору Києво-Святошинського району для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 залишити попередній - взяття під варту з утриманням у Київському слідчому ізоляторі.

Судді___________________ _____________________ _______________________