Справа № 9кв-737/2007 р.                                            Головуючий по 1 інстанції

Категорія 40                                                                    Криворотенко В.І.

                                                                                         Доповідач в апеляційній інстанції

                                                                                         Лузан Л.В.

                                                                                         Доповідач в касаційній інстанції

                                                                                         Ювшин В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2007 року                                                                       м. Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Адаменко Л.В.

суддів: Ювшина В.І, Магди Л.Ф., Качана О.В., Бородійчука В.Г.

розглянувши у судовому засіданні в місті Черкаси касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Сумської області від 08 лютого 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

встановила:

В серпні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі 09 червня 2005 року випасали череду, в якій паслася і його корова по кличці «Майка» віком 11 років. Ввечері його корова з череди не вернулась, а лише 13 червня 2005 року корова була знайдена його сином на болоті. Внаслідок перенесеного переохолодження та голоду корова заболіла і ії прийшлось дорізати. Вимушеним забоєм корови ОСОБА_2 причинено матеріальну шкоду в розмірі 2000 гривень, яку він і просив стягнути з відповідачів, які 09 червня 2005 року пасли череду і взяли на себе відповідальність за збереження корови.

Заочним рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 12 грудня 2005 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в солідарному порядку матеріальну шкоду в сумі 2000 гривень.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 01 лютого 2006 року ОСОБА_3, ОСОБА_1 та їх представнику ОСОБА_5 відмовлено в перегляді заочного рішення.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 08 лютого.2006 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_3 на заочне рішення суду першої інстанції від 12 грудня 2005 року залишені без розгляду в зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та передачі справи на розгляд суду апеляційної інстанції".

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

ОСОБА_1 та інші відповідачі подали до суду першої інстанції заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 01 лютого 2006 року заяви ОСОБА_3, ОСОБА_1 та представника відповідачів ОСОБА_5 про скасування заочного судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про відшкодування шкоди залишено без задоволення, а заявникам роз'яснено що постановлена ухвала оскарженню не підлягає, а заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

В день постановления ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного судового рішення, 01 лютого 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги на заочне рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 12 грудня 2005 року, таким чином не пропустивши строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, встановлений ч. 1 ст. 294 ЦПК України, але суд апеляційної інстанції невірно застосував норми процесуального права та прийшов до помилкового висновку що початок строку на оскарження заочного судового рішення розпочинається з дня постановления заочного судового рішення, тоді як згідно ч.4 ст. 231 ЦПК України строк на апеляційне оскарження заочного судового рішення для відповідачів по справі розпочинається з дня постановления судом першої інстанції ухвали про залишення без задоволення заяви відповідачів про перегляд заочного судового рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню якщо неправильне застосування норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 338, 341 ЦПК України, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» № 697-V від 22.02.2007 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області,-

ухвалила:

касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Ухвалу апеляційного суду Сумської області від 08 лютого 2006 року скасувати, а справу направити до апеляційного суду Сумської області для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 12 грудня 2005 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.