Справа № 9 кв -688 / 2007р.
Категорія : 19 Доповідач в апеляційній
Інстанції Шершак M.I.
Доповідач в апеляційній інстанції
Дубровна В.В.
Доповідач в касаційній інстанції
Бородійчук В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007р. м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі суддів:
Адаменко Л.В., Магди Л.Ф., Качана О.В., Ювшина В.І., Бородійчука В.Г.
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Сумської області від 29 листопада 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину спільно нажитого майна,
встановила:
В грудні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з травня 1995 року вона перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_5, спільно з ним проживали. За сумісні кошти в грудні 1995 року вони придбали квартиру по АДРЕСА_1, меблі в квартиру на суму 8 400 грн.; в період з 1997 року по травень 2002 року придбали 190,8 кв. м. нежилого приміщення вартістю 69 949 грн. Просила визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеного майна та виділити їй кольоровий телевізор «Соні» вартістю 1 000 грн., кухонний гарнітур - 2 000 грн., м'які меблі - 1 000 грн.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 липня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, на 1/2 частину нежилого приміщення площею 190,8 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на 1/2 частину спільно нажитого майна вартістю 4 000 грн., з виділенням їй кольорового телевізору «Соні» вартістю 1 000 грн., кухонного гарнітуру вартістю 2 000 грн. ( столу - мийки, двох робочих столів, трьох навісних шкафчиків ), м'якої частини, що складається з дивану та двох крісел - 1 000 грн.
Рішенням апеляційного суду Сумської області від 29 листопада 2005 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 липня 2005 року скасоване та
винесено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Сумської області від 29 листопада 2005 року та залишити в силі рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 липня 2005 року . В обґрунтування своєї касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд серед іншого вирішує питання:
· чи мали місце обставини , якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджується;
· які правовідносини сторін випливають зі встановлених обставин;
- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд вважав встановлений той факт,
що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у фактично шлюбних відносинах з травня 1995 року, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно придбали майно, яке було їхньою спільною приватною власністю та дійшов висновку про визнання за ОСОБА_1 право на 1/2 частину цього майна.
Проте апеляційний суд обгрунтовано не погодився з даним висновком, оскільки суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував дійсні обставини справи і не перевірив ретельно доводи позивачки та заперечень відповідачів.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 дійсно з 1995 року перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 і вели спільне господарство.
Проте розглядаючи справу як суд першої інстанції так апеляційний суд не дав належної оцінки про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 разом працювали в АПРТ магазин «Дитячий світ» де ОСОБА_5 був директором, ОСОБА_1 - головним бухгалтером, тобто мали майже однакову заробітну плату і це складало їх спільний бюджет.
Допитані по справі свідки підтвердили той факт, що спірна квартира була придбана ОСОБА_5 разом із ОСОБА_1
Судами взагалі не дана оцінка тим обставинам, що ОСОБА_1 в 1997 році відкрила статутну частку у статутному фонді на користь ОСОБА_5, що стало підставою для виділення останньому частину приміщення в АДРЕСА_2.
Поза увагою судів залишилися і ті обставини, що в 1998 році і 2001 році ОСОБА_1 продала дві однокімнатні квартири і в цей період вели спільне господарство із ОСОБА_5, що підтверджується наявними по справі доказами.
Таким чином, судами допущено порушення норм процесуального права, що привело до не правильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд , оскільки зазначене порушення допущені судом першої інстанції не усунуто апеляційний судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ", підпунктом 2 пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій України" ст.ст. 323, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 липня 2005 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 29 листопада 2005 року скасувати, а справу направити на новий розгляд по суті до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.