Справа № 22-10108/2006 р. Головуючий у 1 інстанції Карабан І.І.
Категорія 21 Доповідач Санікова О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П.
суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г.
при секретарі: Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кіровське Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 12 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кіровське Донецької області просить скасувати рішення Кіровського міського суду Донецької області від 12 вересня 2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги позивача: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кіровське Донецької області на відшкодування моральної шкоди 18 000 грн., - та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кіровське Донецької області посилається на те, що висновки суду не обгрунтовані положеннями чинного законодавства, на підставі якого задоволені позовні вимоги позивача; позивачем належним чином не надані докази, які б встановлювали чи підтверджували факт його моральних страждань; висновок МСЕК про встановлення стійкої втрати працездатності є підставою для відшкодування позивачу матеріальної шкоди і не підтверджує факт спричинення і відшкодування моральної шкоди; судом не враховано, що відділення виконавчої дирекції виплатило позивачу одноразову допомогу та щомісячно виплачує страхові виплати, що свідчить про чітке виконання відповідачем обов'язків щодо сплати виплат, передбачени ст. ст.21,34 Закону. Крім того, Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхувння від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди.
В судовом узасіданні апеляційного суду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах з лютого 1977 року по жовтень 2005 року, звільнився на підставі п.2 ст.40 КЗпП України. НОМЕР_1 розслідування хронічного професійного захворювання позивачу встановлені професійні захворювання -хронічний бронхіт 1 ступеню, легенева недостатність 1-11 ступеню та вегетосенсорна поліневропатія верхніх кінцівок, які виникли внаслідок недосконалості технологічних процесів видобутку вугілля, тривалої роботи в умовах дії шкідливих факторів виробництва та несприятливого клімату, локальної вібрації. Висновком МСЕК від 21 липня 2005 рок позивачу вперше встановлено 45% втрати професійної працездатності у зв'язку з зазначеними професійними захворюваннями безстроково, він визнаний інвалідом третьої групи.
Судом також встановлено, що після встановлення професійних захворювань, у зв'язку із загостренням хвороби позивач звертався за медичною допомогою і проходив курси лікування. Професійне захворювання виявляється в тому, що у позивача постіний кашель з мокротою, задуха при незначному фізичному напруженні, при ходьбі, при прискоренні кроку, слабкість, болі в грудній клітині, в ліктьових суглобах, занімінні рук. У зв'язку із фізичними стражданнями позивач відчуває моральні страждання, які проявляються в порушення його нормальних життєвих зв'язках внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, зміні умов та звичайного ритму життя, неможливості займатися звичним для нього заняттям, порушенні вдносин з оточуючими людьми.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст.ст.1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на. день виплати.
Як вбачається з матеріалів справи захворювання ОСОБА_1 є професійними, про що складений акт розслідування професійного захворювання 14 червня 2005 року. Висновком медичних органів ОСОБА_1 встановлени діагнози: хронічний бронхіт в фазі затихаючого загострення, дифузний пневмосклероз а також вегетосенсорна поліневропатія верхніх кінцівок. Висновком МСЕК від 21 липня 2005 року позивачу вперше встановлено 45 % втрати професійної працездатності у зв'язку із зазначеними хворобами безстроково, він визнаний інвалідом третьої групи.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ушкодження здоров'я за нормами Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку, на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Суд правильно й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону визначив розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійними захворюваннями на користь позивача, урахувавши при цьому всі обставини по справі, в тому числі характер професійних захворювань, встановлення 45% втрати професійної працездатності безстроково, те, що він постійно вимушений лікуватися, глибину та ступінь моральних страждань ОСОБА_1 у зв'язку з професійними захворюваннями, порушення у зв'язку з цим нормальних життєвих зв'язків, характер додаткових зусиль для організації життя, тривалість його праці на вугільних підприємствах у тяжких умовах праці, а також те, що він у 55-ти річному віці вимушений був звільнитися за станом здоров'я.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують висновків суду. Посилання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Кіровське Донецької області на Закон України „Про державний бюджет України на 2006 рік", яким зупинена дія норм Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди застрахованим чи членам їх сімей не можуть бути прийняті до уваги, оскільки таке зупинення не позбавляє постраждалих права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідних змін до вказаних норм Закону внесено не було, а фінансування Фонду відповідно до ст.46 зазначеного Закону здійснюється не за рахунок Державного бюджету; кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України.
Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кіровське Донецької області відхилити.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 12 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.