Справа № 22Ц-2330                      Головуючий в 1 інстанції Ярошенко С.М.

Категорія 41                                    Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Юровської Г.В.,

суддів Суханової Є.М., Данілова О.М.

при секретарі Колесник Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 11 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила :

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 11 травня 2007 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. Постановлено стягувати з ОСОБА_2. на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 4 квітня 2007 року до її повноліття.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права, а також ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги про стягнення аліментів з 11 травня 2005 року в розмірі не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки відповідач не надавав матеріальну допомогу на утримання дитини саме з цього часу.

Колегія суддів, перевіряючи рішення суду відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, дитина сторін ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1народження, проживає з позивачкою, знаходиться на її утриманні та вихованні. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дочки не надає.

За таких обставин суд обґрунтовано задовольнив вимоги про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частки заробітку. Зазначення в рішенні суду, що розмір аліментів не повинен бути менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відповідає вимогам ч.2 ст. 182 СК України.

Посилання, що розмір аліментів слід визначити не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку не ґрунтується на вимогах закону.

Доводи позивача, що аліменти слід стягувати з 1 жовтня 2006 року, оскільки саме з цього часу відповідач не надає допомогу на утримання дитини, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи. Позивач не подала суду належні докази того, що вона вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, як того вимагає ч.2 ст. 191 СК України.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без зміни.

Доводи апеляційної скарги є необгрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Сквирського районного суду Київської області від 11 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.